Рішення № 17883041, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/24422.06.11 За позовомтовариство з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

Простягнення 12832,02 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1(за дов.)

від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»12832,02 грн. заборгованості за договором В00007 від 01.11.2006 р., а саме: 10020,94 основного боргу, 1024,33 грн. пені, 1342,81 грн. інфляційних втрат та 443,94 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлене пальне.

Ухвалою суду від 13.05.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/244 та призначено розгляд останньої на 06.06.2011 р..

Представник позивача надав клопотання про направлення процесуальних документів позивачу на зазначену в клопотанні адресу представника позивача.

Ухвалою суду від 06.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 22.06.2011 р. у звязку з неявкою представників відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01 листопада 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс»(далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі - відповідач) було укладено договір № В 00007 (далі договір), відповідно до пункту 1.1 якого позивач відпускає, а відповідач отримує та проводить розрахунки за стиснений, до 19,6 Мпа, природний газ (метан) (далі пальне) з позивачем на виконання договорів доручення, укладених з клієнтами відповідача (далі - клієнти).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що відповідач надає позивачу послуги згідно з даним договором по інформаційному, інформаційно-технічному забезпеченню процесу відпуску та реалізації пального через систему «РТЦ «Нафтогазкард»по пластиковим ідентифікаційним карткам (далі «ПК»).

Відповідно до розділу 2 договору відповідач отримує та сплачує для своїх клієнтів стиснений природний газ у позивача на АГНКС. Сторони домовились, що до моменту відпуску пального по ПК, право його власності належить позивачу, послуги вважаються наданими відповідачем позивачу, після відпуску пального.

Прийняття-передача пального оформляється щомісячно актом здачі-прийняття стиснутого природного газу (додаток № 5) та актом здачі-прийняття послуг (додаток № 6). Акти складені уповноваженими представниками сторін з 8-го по 12-те число місяця, наступного за звітним і є підставою для остаточних розрахунків.

Підставою для складання акту здачі-прийняття стиснутого природного газу та акту здачі-прийняття послуг є звітні чеки, видані РOS-терміналом ПК. Звірка розрахунків між позивачем та відповідачем проводиться щомісячно після підписання акту здачі-прийняття пального та акту здачі-прийняття послуг, про що складаються відповідні акти.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 договору ціна на пальне встановлюється власником АГНКС і не може перевищувати державні ціни на даний вид палива. Ціна за 1000,0 куб. м. пального без урахування ПДВ на дату підписання договору становить 1350.00 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень, крім того:

- ПДВ на пальне 270,00 гривень.

Разом - 1620,00 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень. Ціна на пальне, що вказана в п 3.1. договору може змінюватися. Сторони домовились, що у випадку зміни ціни на паливо нові ціни с обов'язковими для обох сторін за договором.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору оплата обсягів пального, реалізованого через систему «РТЦ «Нафтогазкард», здійснюється відповідачем підсумком за 10 днів на підставі наявних даних про кількість відпущеного пального, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в повному обсязі вартості газу, не відраховуючи від цієї суми вартості своїх послуг, або іншим чином не забороненим законодавством. Відповідач має право здійснювати попередню оплату пального в об'ємі середньомісячного відпуску палива по ПК.

Пунктами 4.3, 4.4 та 4.5 договору передбачено, що оплата послуг, наданих позивачу, здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок відповідача, наступного банківського дня рахуючи від суми, яка надійшла на поточний банківський рахунок позивача від відповідача за сплачений стиснений природний газ. Позивач має право здійснювати попередню оплату послуг, але не більше середньомісячної вартості цих послуг.

Остаточний розрахунок за СПГ та надання послуг, по заправці автотранспортних засобів клієнтів пальним, здійснюється сторонами до 15-го числа місяця, наступного за звітним на підставі підписаного між сторонами акту (п. 2.3. договору).

Згідно з пунктами 4.6, 4.7 та 4.8 договору позивач та відповідач щомісяця, з 8-го по 14-е число місяця, наступного за звітним, підписують акт звірки розрахунків та здачі-прийняття пального і послуг за договором. Акт звірки розрахунків та здачі-прийняття пального і послуг готує відповідач і надає в бухгалтерію позивачу в установлений термін. Позивач повертає відповідачу даний акт не пізніше 14-го числа місяця, наступного за звітним. Всі розрахунки за відпущене пальне виконуються відповідачем, виходячи з поточних роздрібних (наявних) цін позивача, що вказані на чеку. У випадку виникнення розбіжностей щодо достовірності операцій, виконаних по ПК при виконанні заправок на АГНКС позивача, відповідач разом з актом звірки розрахунків та здачі-прийняття пального і послуг направляє позивачу в письмовій формі офіційний запит з зазначенням операцій, по яких виникли розбіжності, з доданням копії заяви клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи, підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків від 01.03.2009 р. станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений в січні та лютому 2009 року газ складає 10020,94 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10020,94 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату відпущеного пального відповідач у строки, зазначені в п. 4.1 договору, сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, ще й пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1024,33 грн. за весь період прострочення.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобовязань просить суд стягнути з відповідача 1342,81 грн. інфляційних втрат та 443,94 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, наведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, у звязку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1342,81 грн. та трьох процентів річних в сумі 443,94 грн. річних також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 128,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, к. 272, рахунок 26009010730431 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012, код 34483710) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс»(27504, Кіровоградська обл. Світловодський район, с. Григорівка, вул. Леніна, 51 рахунок 26003222577500 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005, код 31411266) 10020 (десять тисяч двадцять) грн. 94 коп. основного боргу, 1024 (одну тисячу двадцять чотири) грн. 33 коп. пені, 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 81 коп. інфляційних втрат та 443 (чотириста сорок три) грн. 94 коп. трьох процентів річних, 128 (сто двадцять вісім) грн. 32 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 29.07.2011 р.