Рішення № 17882912, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/21625.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд-трейдінг» до Приватного підприємства «Ювента Гласс»

про стягнення 35600,00 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 29/10 від 04.08.2010р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 25 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбуд-трейдінг»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Ювента Гласс»(відповідач) заборгованості в сумі 35600,00 грн. з них основного боргу 28000,00 грн., 20% штрафу 5600,00 грн. та збитків (витрат на юридичні послуги) 2000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки товару № 43 від 2 лютого 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 16.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 2.06.2011р. Ухвалами від 2.06.2011р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 25.07.2011р., в яке представники відповідача повторно не зявились.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

2 лютого 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки товару № 43 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцеві скляну продукцію (товар), а Покупець зобов'язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в лютому 2011 року Продавець передав товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-00080 від 8 лютого 2011 року на суму 28000,00 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у видатковій накладній товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Згідно з п. 7.1 Договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом 100% передоплати на рахунок Постачальника за кожну замовлену партію товару.

Позивач вказує, що в передбачений Договором строк Покупець за поставлений йому Постачальником товар не розрахувався, рахунок-фактуру № СФ-0000075 від 8 лютого 2011 року не оплатив, відтак, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі 28000,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями р. 7 Договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом 100% передоплати на рахунок Постачальника за кожну замовлену партію товару.

Покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури, протягом 3-х банківських днів. Покупець повинен повідомити Постачальника про здійснення платежу протягом 1 робочого дня наступного після здійснення оплати. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доків про повну або часткову оплату виставленого позивачем рахунку-фактури № СФ-0000075 від 8 лютого 2011 року відповідачем до суду не представлено, позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 28000,00 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 12.4 Договору поставки встановлено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків, визначених у цього Договорі Сторона, що допустила таке порушення, сплачує штраф у розмірі 20% від обсягу виконаних на цей період поставок за Договором.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає штраф в розмірі 20% від розміру виконаних Постачальником поставок Покупцю в розмірі 5600,00 грн.

Судом встановлено, що 14 квітня 2010 року між позивачем (Клієнт) та ПП «Інтелдеф»(Виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобовязується надавати Клієнту послуги щодо стягнення із ПП «Ювента Гласс»заборгованості по Договору поставки.

30 квітня 2011 року між Клієнтом і Замовником був складений акт про виконання зобовязань за договором юридичних послуг (копія акту міститься в справі), відповідно до якого загальна вартість юридичних послуг становить 2000,00 грн.

Так, на виконання зобовязань по оплаті послуг Виконавця Клієнт перерахував на користь Виконавця грошові кошти в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія виписки міститься в матеріалах справи).

Дослідивши викладені позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків (витрат на юридичні послуги) в розмірі - 2000,00 грн. суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є необґрунтованими виходячи з наступного.

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, самостійним вибором позивача конкретної юридичної фірми (Виконавця), яка надаватиме йому юридичні послуги та представлятиме його інтереси в суді, зважаючи на те, що на призначені судом судові засідання представники Виконавця до суду не зявлялися, хоча, відповідно до умов Акту виконання робіт Виконавець зобовязаний був представляти інтереси позивача в господарському суді по справі за позовом про стягнення із ПП «Ювента Гласс» заборгованості по Договору поставки, а також те, що позовна заява підписана не Виконавцем, що унеможливлює суд зробити висновок про те, що позовна заява для звернення до суду складалася саме Виконавцем, враховуючи тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за юридичні послуги в сумі 2 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 33600,00 грн. з них основного боргу 28000,00 грн. та 20% штрафу 5600,00 грн.

Судові витрати позивача в сумі 321,10 грн. (96,90 грн. державного мита та 224,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Ювента Гласс»(ідентифікаційний код: 25200651, адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд-трейдінг»(ідентифікаційний код: 34895943, адреса: 02088, м. Київ, провул. Геофізиків, 12) грошові кошти: основного боргу 28000,00 грн. (двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок), 20% штрафу 5600,00 грн. (пять тисяч шістсот гривень 00 копійок) та судові витрати в сумі - 321,10 грн. (триста двадцять одну гривню 10 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 1.08.2011р.