Рішення № 17882692, 14.07.2011, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
14.07.2011
Номер справи
4/236
Номер документу
17882692
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/236

14.07.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері України»

До

Публічного акціонерного товариства «НАФТОГАЗБУД-Україна»

Третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю «НГБ-Промцивільбуд»

Про

стягнення 300861,42 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Пустовойтов Д.М.

Від відповідача Манзенюк В.Ю.

Від третьої особи не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Публічного акціонерного товариства «НАФТОГАЗБУД-Україна»284 325,08 грн. боргу, 12510,30 грн. індексу інфляції, 4026,04 грн. 3% річних, а всього 300861,42 грн. заборгованості за договором № 02/12-2 про переведення боргу.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 30.06.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю „НГБ -Промцивільбуд" та Відкритим акціонерним товариством «Нафтогазбуд - Україна»був укладений договір №02/12 - 2 про переведення боргу.

В пункті 1 Договору про переведення боргу встановлено, що ним регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору про надання послуг з оренди обладнання № 996 від 01.02.2006 року, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до п. 2 Договору, сторони погодили наступне:

Первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у сумі 284325,08 грн. (270280,76 грн. за оренду обладнання і 14044,32 грн. за ремонт обладнання), що виник на підставі основного Договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання у відповідності з Основним Договором.

Згідно п. 9 Договору про переведення боргу, Відповідач зобов'язаний повністю сплатити вказану вище заборгованість до 20 жовтня 2010 року.

Всупереч взятих на себе господарських зобов'язань, Відповідач не сплатив Позивачу суму боргу визначену в п. 2 Договору про переведення боргу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю „НГБ -Промцивільбуд" та Відкритим акціонерним товариством «Нафтогазбуд - Україна»був укладений договір №02/12 - 2 про переведення боргу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „НГБ - Промцивільбуд" (первісний боржник) переводить на Відкрите акціонерне товариство «Нафтогазбуд - Україна»(нового боржника) борг (грошове зобов'язання) у сумі 284325,08 грн. (270280,76 грн. за оренду обладнання і 14044,32 грн. за ремонт обладнання), що виник на підставі основного Договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання у відповідності з Основним Договором.

Згідно п. 9 Договору про переведення боргу, Відповідач зобов'язаний повністю сплатити вказану вище заборгованість до 20 жовтня 2010 року.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не виконані зобов’язання в частині сплати суму боргу за договором №02/12 - 2 про переведення боргу.

Факт наявності боргу у Відповідача у сумі 284 325,08 грн. за договором про переведення боргу від 02.12.2009р. №02/12 - 2. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 12 510,30грн. індекс інфляції та 4 026,04 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Щодо твердження Відповідача про обов'язок Позивача, па підставі н.9.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України N 02-54 11 від 12.03.99 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням мод недійсними», перевіряти повноваження представника на укладення Договору, то слід зазначити про те, що даний пункт роз'яснює норми матеріального права щодо представництва за довіреністю, в той час як Договір про переведення боргу укладався головою правління, який діяв внаслідок статутних повноважень. В тих же Роз'ясненнях Вищого Арбітражного суду України N 02-5/1 1 1 від 12.03.99 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»вказано: «9.3. За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження. У цих випадках угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна були знати про існуючі обмеження».

Аналогічне положення міститься і в ст. 92 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження».

Всупереч викладеного. Відповідач не надав докази про те, що Позивач за всіма обставинами знав чи не міг не знати про обмеження повноважень Голови правління щодо укладення договорів.

Крім того, посилання Відповідача у Відзиві на недійсність Договору суперечить нормам процесуального права, що підтверджується таким.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним.

Стаття 204 ЦК України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Всупереч викладеного та статті 1 Господарського процесуального кодексу України, Відповідач свої міркування щодо недійсності Договору подав у формі відзиву, а не у формі позову.

Також, Відповідач в відзиві зазначає про те, що Позивачем не доведено факту передачі документації, на підставі якої виник борг, Публічному акціонерному товариству «Нафтогазбуд - Україна».

Вказане твердження відповідача спростовується як самим Договором так і нормами Цивільного кодексу України.

В пункті 5 Договору № 02/12-2 про переведення боргу від 02 грудня 2009 року зазначено, що Новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним Договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним Договором між первісним боржником та Кредитором.

Крім того, в статті 604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), а в статті 1053 Цивільного кодексу України визначено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд-Україна»(01030, м. Київ, вул.. Пирогова, 6-а, код ЄДРПОУ 31628928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Об’їзна дорога, 60, код ЄДРПОУ 31032954) 284 325 (двісті вісімдесят чотири тисячі триста двадцять п’ять) грн. 08 коп. боргу, 12510 (дванадцять тисяч п’ятсот десять) грн. 30 коп. індексу інфляції, 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 3% річних, 3008 (три тисячі вісім) грн.. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.07.2011р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 17882692 ?

Документ № 17882692 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 17882692 ?

Дата ухвалення - 14.07.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 17882692 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 17882692 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 17882692, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 17882692, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 17882692 відноситься до справи № 4/236

Це рішення відноситься до справи № 4/236. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 17882689
Наступний документ : 17882695