Рішення № 17882261, 16.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2011Справа №5002-24/2489-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Практик-Партнер" (95023, м. Сімферополь, вул.Ялтинське шосе, 39)

До відповідача Державного підприємства "Санаторій "Алуштинський" (98500, м.Алушта, вул.Жовтнева, 16)

Про стягнення 57 912,06 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 12.07.2010 р., паспорт НОМЕР_1, виданий 01.02.2002 р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Практик-Партнер" з позовом до Державного підприємства "Санаторій Алуштинський" про спонукання до виконання мирової угоди.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: між ТОВ "Практик-Партнер" та ДП "Санаторій Алуштинський" був укладений договір поставки продуктів харчування № 150.

У звязку з тим, що відповідач не сплачував отриманий товар, позивач 16.07.2010р. звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення 339644,06 грн.

Ухвалою від 13.09.2010р. була затверджена мирова угода, а провадження у справі припинено.

Відповідно до умов вказаної мирової угоди, відповідач зобовязався виплатити заборговану суму відповідно до графіку погашення заборгованості зазначеному у мировій угоді.

Проте, відповідач не в повному обсязі виконав умови мирової угоди, та на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача складає 35844,06 грн.

Таким чином позивач просить суд зобовязати відповідача виконати умови мирової угоди від 13.09.2010р. у справі № 5002-14/3647-2010 у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що заборгованість не може погасити в звязку з скрутним фінансовим становищем, в якому на даний час опинилося підприємство, зокрема, наявна велика заборгованість по заробітної платі. На підставі вказаного просить відстрочити виконання рішення строком на 6 місяців.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд зазначає, що при цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суду відповідачем не було наведено жодної обставин, яка б ускладнювала виконання рішення або робила його неможливим, та її документального обгрунтування, зокрема, щодо часу відстрочки, вказаному у позовній заяві, в звязку з чим у задоволенні вказаного клопотання суд відмовляє.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Також суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

30.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Практик-Партнер” ( постачальник ) та Державним підприємством “Санаторій “Алуштинський” ( покупець ) був укладений договір поставки №150.

Розділом 4 договору поставки товару встановлені умови поставки товару, а саме п. 4.2 договору передбачає, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару, а п. 4.4 договору, що товар поставляється протягом 2009 року окремими заявками відповідно до специфікації.

Факт передачі поставленого товару, на підставі договору поставки №150 від 30.04.2009р. підтверджувався накладними за період з 30.04.2009р. по 01.06.2010р.

В звязку з тим, що ДП “Санаторій “Алуштинський” не сплачував отриманий товар, товариство з обмеженою відповідальністю “Практик-Партнер” звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача Державного підприємства “Санаторій “Алуштинський” про стягнення суми заборгованості по несплаті за отримані продукти харчування у розмірі 339644,06 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 3396,64 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Свої вимоги ТОВ “Практик-Партнер” обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки №150 від 30.04.2009р. щодо сплати заборгованості в сумі 302864,87грн. за поставлені товари. На суму боргу позивачем нарахований індекс інфляції у сумі 36779,19грн., який також заявлений до стягнення.

За вказаним позовом було порушено провадження по справі №5002-14/3647-2010.

Під час розгляду вказаної справи було встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Практик - Партнер” та ДП “Санаторій “Алуштинський” була проведена звірка взаєморозрахунків, про що складено акт, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 31.05.2010р. складає 302864,87грн.

Крім того, позивачем на прострочену суму заборгованості нарахований індекс інфляції, який складає 36779,19грн., а разом сума, що підлягала стягненню, складала 339644,06грн.

ДП “Санаторій “Алуштинський” суму заборгованості визнав у повному обсязі.

По вищевказаній справі №5002-14/3647-2010 представниками сторін по справі були надані суду відповідні заяви про затвердження мирової угоди по даній справі. До заяв було надано текст мирової угоди, підписаної уповноваженими особами сторін.

Ухвалою ГС АР Крим від 13.09.2010 р. по справі №5002-14/3647-2010 вказану мирову угоду було затверджено на наступних умовах: державне підприємство “Санаторій “Алуштинський” зобовязалося виплатити товариству з обмеженою відповідальністю “Практик - Партнер” суму боргу за договором поставки товару №150 від 30.04.2009р., у розмірі 339644,06грн., відповідно до графіку погашення заборгованості на розрахунковий рахунок №26002178536500 у банківській установі: АТ “УкрСиббанк”м. Харків, МФО 351005.

Сторони домовились, що витрати по сплаті державного мита в розмірі 3396,06 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу у розмірі 236 грн. покладаються на ТОВ “Практик - Партнер”.

Вказана сума боргу у розмірі 339644,06 грн. повинна бути відшкодована ДП “Санаторій “Алуштинський” товариству з обмеженою відповідальністю “Практик - Партнер” за встановленим графіком.

Вказана ухвала ГС АР Крим від 13.09.2010 р. по справі №5002-14/3647-2010 ніким оскаржена не була та набрала законної сили.

ТОВ “Практик - Партнер” вказує на те, що ДП “Санаторій “Алуштинський” не в повному обсязі виконало умови вищевказаної мирової угоди, а саме не перераховано суму коштів у розмірі 35844,06 грн. В звязку з вказаним позивач просить суд зобовязати відповідача виконати вищевказану мирову угоду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в звязку з наступним.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.9.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Той факт, що вищевказана ухвала ГС АР Крим від 13.09.2010 р. по справі №5002-14/3647-2010 про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом і не підлягає примусовому виконанню згідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» вже встановлено в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. по справі №5002-14/3647-2010.

Враховуючи те, що відповідач вищевказану мирову угоду не виконав у повному обсязі, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що рішення у повному обсязі буде складено 22.08.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22.08.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати державне підприємство "Санаторій "Алуштинський", (98500, м. Алушта, вул. Жовтнева, 16, ЄДРПОУ 32322874 ) виконати умови мирової угоди від 13.09.2010 р. по справі №5002-14/3647-2010 у повному обсязі.

3.Стягнути з державного підприємства "Санаторій "Алуштинський", (98500, м. Алушта, вул. Жовтнева, 16, ЄДРПОУ 32322874 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Практик-Партнер" (95023, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 39, ЄДРПОУ 34416157) державне мито у розмірі 85 грн. і витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.