Ухвала суду № 17882243, 22.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) >

< Список (При необходимости выбрать) >

22.08.2011

Справа №5002-19/5326-2010

За заявою кредитора – Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим, АР Крим, м.Білогірськ

до боржника - Дочірнього підприємства «Білогірський торговий дім», АР Крим, м.Білогірськ (ідентифікаційний код 31072871)

про банкрутство

Суддя Мокрушин В.І.

представники:

Від кредитора - не з’явився

Від боржника – не з’явився

Обставини справи: ДПІ в Білогірському районі АР Крим звернулась у Господарський суд АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Білогірський торговий дім» у порядку передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду АР Крим від 22.11.2010 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором боржника призначено начальника ДПІ в Білогірському районі АР Крим Доросінську Світлану Володимирівну.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.02.2011 р. повноваження ліквідатора Доросінської С.В. припинено, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Яблонського Володимира Володимировича.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.08.2011 р. призначено судове засідання, зобов’язано ліквідатора до наступного судового засідання надати суду звіт про виконану роботу з моменту його призначення.

Сторони та ліквідатор явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неприбуття суд не сповістили. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Неявка учасників по справі у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання по суті про застосування до боржника процедури банкрутства ліквідації в порядку ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження по справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 2 цієї статті встановлює, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ці норми закону є спеціальними, які регулюють питання порушення

справи про банкрутство та визнання банкрутом боржника при наявності певних обставин.

Загальною нормою вказаного Закону (частиною 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому, під безспірними вимогами кредиторів в цьому Законі розуміються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, про що вказано в статті 1 цього Закону.

Таким чином, для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою по статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) необхідно:

наявність безспірних вимог кредитора (що підтверджується певним чином),

відсутність підприємницької діяльності боржника, про що свідчать відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак.

Згідно з частиною 8 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються відповідні документи:

- рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;

- копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття,

- виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріус тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Таким чином, безспірність вимог необхідно підтвердити певними доказами.

Як слідує з вище вказаних обставин, при подачі заяви про порушення справи про банкрутство та при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належними доказами не було доведено, що кредитор має безспірні вимоги до боржника.

Надані корінці вимоги про сплату 170379,74 грн. податкового боргу від 06.08.2008 р. та 170689,26 грн. податкового боргу від 26.06.2008 р. (а.с.86) та рішення кредитора про застосування заходів погашення податкового боргу не є належними доказами безспірності вимог тому, що не є виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також, у п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі статті 40 Закону та статті 80 ГПК України.

Кредитором не додано до заяви належних доказів, які б свідчили про ознаки передбачені ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями).

Відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного суд вважає за необхідне провадження по справі припинити на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), оскільки відсутній предмет спору.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд –

УХВАЛИВ:

Провадження по справі № 5002-19/5326-2010 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства «Білогірський торговий дім» (ідентифікаційний код 31072871) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.