Рішення № 17882242, 16.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2011Справа №5002-19/2605-2011 За позовом Ялтинської міської ради, АР Крим, м.Ялта

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс», АР Крим, м.Ялта

До відповідача Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд», АР Крим, м.Ялта

До відповідача Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, АР Крим, м.Ялта

про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1 представник, дов. № 02.11-07/450 від 17.06.2011 р.

Від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс» - не зявився

Від відповідача - Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» - не зявився

Від відповідача Виконавчого комітету Ялтинської міської ради ОСОБА_2 представник, дов. № 02.11-07/476 від 30.06.2011 р.

Обставини справи: Позивач - Ялтинська міська рада звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс», Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд», Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, згідно якого просить суд визнати недійсним Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25.02.2010 р. № 339 «Про затвердження договору про співпрацю між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс»; визнати недійсним договір про співпрацю, укладений між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс» та затверджений Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 339, а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

02.08.2011 р. до суду від Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач позов визнав у повному обсязі та просив розглянути справу у відсутність свого представника.

У судовому засіданні представник позивача усно підтримав вимоги позовної заяви у повному обсязі.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Ялтинської міської ради позовні вимоги визнав та просив їх задовольнити.

Інші учасники явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неприбуття суд не сповістили. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс», Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, надання доказів, враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст. ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Представникам сторін розяснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ялтинської міської ради «Про безоплатну передачу об'єктів зовнішнього благоустрою з балансу Управління міського господарства Ялтинського виконкому на баланс КП ЯМР РБУ «Зеленстрой» № 26 (4) від 08.02.2002 р. міська рада вирішила: «КП ЯМР РБУ «Зеленстрой» прийняти у повне господарське відання обєкти зовнішнього благоустрою. Управлінню міського господарства Ялтинського виконкому передати, а КП ЯМР РБУ «Зеленстрой» прийняти безоплатно на баланс підприємства у поповнення Статутного фонду обєкти зовнішнього благоустрою. Фонду комунального майна внести відповідні зміни в реєстр комунальної власності на підставі розподільчих актів. (Додаток № 1)» (а.с.12-14).

Рішенням 13-ої сесії 5-ого скликання Ялтинської міської ради від 30.10.2007 р. № 555 «Про обмеження продажу землі на території м.Ялта» затверджено перелік майданів, вулиць та інших земель загального користування Ялтинської міської ради, на яких встановлені обмеження з продажу шляхом викупу земельних ділянок у власність (Додаток № 1) (а.с.15).

Згідно переліку майданів, вулиць та інших земель загального користування Ялтинської міської ради, на яких встановлені обмеження з продажу шляхом викупу земельних ділянок у власність у пункт під номером 9 включено сквер ім.Калініна (а.с.15).

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25.02.2010 р. № 339 «Про затвердження договору про співпрацю між комунальним підприємством Ялтинської міської ради КП ЯМР РБУ «Зеленбуд» та ТОВ «Ялтинський інвестиційний Альянс» затверджено договір про співпрацю, укладений Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс» (а.с.16).

Зазначений Договір є Додатком до Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25.02.2010 р. № 339 «Про затвердження договору про співпрацю між комунальним підприємством Ялтинської міської ради КП ЯМР РБУ «Зеленбуд» (Зеленбуд) та ТОВ «Ялтинський інвестиційний Альянс» (Інвестор) (а.с.17).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору про співпрацю предметом та метою договору є взаємні зобовязання сторін в процесі встановлення та устрою обєктів благоустрою та озеленіння скверу ім.Калініна в м.Ялта та ведення нового будівництва на площадці, звільненій від зелених насаджень за адресою: м.Ялта, набережна ім.В.І.Леніна, сквер ім.Калініна.

Нове будівництво включає в себе будівництво міського інформаційно технічного центру та майданчиків для комерційного використання, у відповідності до затвердженої проектно кошторисної документації за рахунок коштів «Інвестора». Установка та устрій обєктів благоустрою, та озеленіння включає в себе благоустрій та озеленіння території, згідно затвердженого плану благоустрою за рахунок коштів «Інвестора» (пункт 1.2 Договору про співпрацю).

Пунктом 2.2.1 Договору про співпрацю визначено, що «Зеленбуд» забезпечує контроль, надає необхідну технічну документацію, здійснює сприяння в процесі проектування та реконструкції Обєкту. Оформлює нотаріально право на забудову земельної ділянки Інвестором.

Згідно п.2.3.1 Договору про співпрацю ТОВ «Ялтинський інвестиційний Альянс» виступає замовником інвестором (Забудовником) проектування реконструкції обєкта та у звязку з цим, за рахунок власних, або отриманих коштів (найм, кредит) замовляє, отримує та оплачує усі документацію необхідну для проектування, реконструкції та введення в експлуатацію Обєкта, у тому числі здійснює фінансування розроблення проектної документації Обєкта, отримує та оплачує усі необхідні умови, проводить за рахунок власних коштів встановлення огорожі, фінансує будівництво.

Вважаючи Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25.02.2010 р. № 339 «Про затвердження договору про співпрацю між комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс» та Договір про співпрацю, укладений між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс», затверджений Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 339 незаконним, таким що порушує права позивача, Ялтинська міська рада звернулась до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що захист субєктивного матеріального права у приватноправових правовідносинах здійснюється судом у спосіб визнання недійсним акта органу місцевого самоврядування, а також визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати їх внутрішній волі, Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) недодержання в момент вчинення правочину хоча б однієї з наведених вимог є підставою для визнання його недійсним.

Аналогічні положення містяться у статті 207 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зі змісту якої вбачається, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, чи укладено учасниками господарських відносин з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано судом недійсним.

Виконання зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та пунктом 4 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» (із змінами і доповненнями) вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією з його сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено його вчиненням.

Беручи до уваги, що договір, який передбачає будівництво на земельній ділянці, яка знаходиться у власності територіальної громади м.Ялта, інформаційно-туристичного центру та приміщень для комерційного використання, суд дійшов висновку щодо наявності у Ялтинської міської ради правових підстав для звернення з позовом до господарського суду з метою поновлення свого порушеного права щодо виключної компетенції на розпорядження комунальною землею.

Аналізуючи субєктний склад та характер спірних правовідносин, визначаючи компетенцію щодо вирішення справи, суд приймає до уваги розяснення, які містяться у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» та дійшов висновку, що позов, з урахуванням заявлених матеріально-правових вимог, спрямований не на реалізацію міською радою владних управлінських функцій, а на захист права власності на землю, що перебуває у комунальній власності.

Беручи до уваги, що міська рада та її виконавчий комітет не мають у спірних правовідносинах ознак субєктів владних повноважень, а виступають як рівні учасники цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тобто є підвідомчою господарському суду.

Зі змісту частини 2 статті 14 Конституції України та частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) лідує, що речове право на землю набувається і здійснюється відповідно до закону.

До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім певних категорій земель) здійснюють відповідні місцеві ради (пункт 12 розділу Х Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями), пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями) та пункту 9 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до компетенції міської ради належить розпорядження землею територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність/користування фізичних/юридичних осіб, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, а також за станом благоустрою та охороною зелених насаджень.

В силу статей 39, 40 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) та статей 13 - 15, 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до обєктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель (споруд), інших об'єктів загального користування. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації. Об'єкти благоустрою (в тому числі сквери) використовуються для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів та інших вимог, передбачених законодавством. На території об'єкта благоустрою можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Межі закріпленої території та обсяг пайової участі визначає власник об'єкта благоустрою.

Зміст наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд», яке є балансоутримувачем скверу ім.Калініна, мало право на укладання договору про забезпечення утримання скверу (як обєкту благоустрою), але за жодних підстав не мало права на укладання договору, який надавав би можливість забудови такого обєкту.

Суд зазначає, що Ялтинська міська рада, яка має виключні повноваження щодо вирішення питань розпорядження землею в межах населеного пункту.

Однак, з матеріалів справи суд не вбачає, що Ялтинська міська рада приймала рішення про надання у власність (користування) земельної ділянки у сквері ім.Калініна товариству з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний альянс», територію обєкту благоустрою за товариством не закріплювала, обсяг пайової участі товариства в утриманні обєкта благоустрою не визначала.

Таким чином, укладаючи договір про співпрацю, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» діяло з порушенням приписів закону, що дає підстави для визнання договору недійсним.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету, суд зазначає наступне.

В силу ст.16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування.

Визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування в якості способів захисту земельних прав передбачено також ч.2 ст.152 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями). Відповідно до ч.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями) спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обовязковою умовою визнання акту недійсним є порушення, у звязку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто в разі не доведення позивачем наявності обставин порушення його прав чи інтересів як підстави для їх захисту заявлений ним позов не підлягає задоволенню за відсутності правових підстав, оскільки ст.1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) та ст.16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №435 із змінами і доповненнями) передбачають звернення до суду саме за захистом певних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка, водночас, має чітко окреслені конституційно-правові та адміністративно-правові межі.

За змістом частини 2 статті 19 та статей 140, 143, 144, 146 Конституції України органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, які віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території, зобовязані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями) виконавчі органи місцевих рад приймають нормативні та ненормативні (індивідуальні) акти.

Системний аналіз статей 27-40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами і доповненнями), в яких визначено повноваження виконавчого комітету міської ради, дозволяє стверджувати, що виконком не має повноважень на затвердження цивільно-правового (господарського) договору, сторонами якого є субєкти господарювання, воля яких спрямована не на задоволення суспільних потреб, а на одержання прибутку.

За таких підстав, приймаючи рішення від 25.02.2010 р. № 339, виконавчий комітет Ялтинської міської ради вийшов за межі наданих законом повноважень, таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі на відповідачів у рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Визнати недійсним Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25.02.2010 р. №339 «Про затвердження договору про співпрацю між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс»

·Визнати недійсним Договір про співпрацю, укладений між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс», затверджений рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №339.

·Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтинський інвестиційний Альянс» (АР Крим, м.Ялта, вул.Чернова, 24, кв.40; ідентифікаційний код 34495789) на користь Ялтинської міської ради (АР Крим, м.Ялта, пл.Радянська, 1; ідентифікаційний код 25149223) державне мито у розмірі 56,67 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 78,67 грн.

·Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-будівельне управління «Зеленбуд» (АР Крим, м.Ялта, вул.Свердлова, 89; ідентифікаційний код 05450512) на користь Ялтинської міської ради (АР Крим, м.Ялта, пл.Радянська, 1; ідентифікаційний код 25149223) державне мито у розмірі 56,67 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 78,67 грн.

·Стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (АР Крим, м.Ялта, пл. Радянська, 1; ідентифікаційний код 04055765) на користь Ялтинської міської ради (АР Крим, м.Ялта, пл.Радянська, 1; ідентифікаційний код 25149223) державне мито у розмірі 56,67 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 78,67 грн.

·Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 22.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.