Ухвала суду № 17878508, 13.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16164/10/18/0170

13.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Привалової А.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая"- ОСОБА_2, довіреність № 463/08 від 19.07.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим - не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В. ) від 18.03.11 у справі №2а-16164/10/18/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Бахчисарай" (Гагаріна,6,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98404)

доДержавної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,98403)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2011 позов задоволено. Визнано противоправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим №001911502/0, №001921502/0, №001931502/0, №001941502/0, №001951502/0, №001961502/0, №001971502/0, №001761502/0, №001981502/0, №001861502/0, №001871502/0, №001901502/0, №001881502/0, №001891502 від 24.11.2010 року про визначення Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарай" суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість на загальну суму 334686,99 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за період: вересень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року та уточнюючі розрахунки №13065, №13066 від 05.07.2010.

За результатами перевірки складено акт №223/1502/05450357 від 24.11.2010 та зафіксовані порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за перевіряємий період.

Після чого, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №001911502/0, №001921502/0, №001931502/0, №001941502/0, №001951502/0, №001961502/0, №001971502/0, №001761502/0, №001981502/0, №001861502/0, №001871502/0, №001901502/0, №001881502/0, №001891502 від 24.11.2010 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додаю, вартість на загальну суму 334686,99 грн.

Так, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вбачається, що позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2009 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) -120968,00 грн.

Позивачем погашено суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 1204 від 21.10.2009 на суму 10000,00 грн., № 1196 від 20.10.2009 на суму 5000,00 грн., № 1216 від 23.10.2009 на суму 10000,00 грн., № 1210 від 22.10.2009 на суму 10000,00 грн., № 1238 від 27.10.2009 на суму 10000.00 грн., № 1229 від 26.10.2009 на суму 15000,00 грн., № 1240 від 28.10.2009 на суму 20000,00 грн., № 1242 від 29.10.2009 на суму 41000,00 грн.

Слід зазначити, що загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 121000,00 грн., що погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за вересень 2009 року. В графі призначення платежу зазначено: за вересень 2009 року.

Крім того, позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) - 54994,00 грн.

Позивачем погашено суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 1267 від 03.11.2009 на суму 1000,00 грн., № 1282 від 05.11.2009 на суму 5000,00 грн., № 1341 від 18.11.2009 на суму 5000,00 грн.: № 1348 від 19.11.2009 на суму 5000,00 грн., № 1390 від 26.11.2009 на суму 1000,00 грн., № 1386 від 25.11.2009 на суму 2000,00 грн., № 1393 від 27.11.2009 на суму 1500,00 грн., № 1395 від 27.11.2009 на суму 2000,00 грн., № 1401 від 30.11.2009 на суму 30000,00 грн., № 1399 від 30.11.2009 на суму 3300,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 55800,00 грн., що погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за жовтень 2009 року. В графі призначення платежу зазначено: за жовтень 2009 року.

Вбачається, що позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2009 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) - 54974,00 грн.

Позивачем погашено суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 1453 від 10.12.2009 на суму 10000,00 грн., № 1517 від 22.12.2009 на суму 950,00 грн., № 1457 від 10.12.2009 на суму 3000,00 грн., № 1524 від 23.12.2009 на суму 1240,00 грн., № 1518 від 22.12.2009 на суму 1050,00 грн., № 1540 від 25.12.2009 на суму 3000,00 грн., № 1523 від 23.12.2009 на суму 760,00 грн., № 1563 від 30.11.2009 на суму 17000,00 грн., № 1555 від 29.12.2009 на суму 18000,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 55000,00 грн., що погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за листопад 2009 року. В графі призначення платежу зазначено: за листопад 2009 року.

Також, позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) - 50606,00 грн.

Позивачем погашено суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 51 від 20.01.2010 на суму 4700,00 грн., № 91 від 29.01.2010 на суму 13000,00 грн., № 39 від 15.01.2010 на суму 5000,00 грн., № 33 від 14.01.2010 на суму 5000,00 грн., № 94 від 01.02.2010 на суму 22606,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 50306,00 грн., що частково погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за грудень 2009 року. В графі призначення платежу зазначено: за грудень 2009 року. Сума недоплати складає 300,00 грн.

Крім того вбачається, що позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2010 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) - 53018,00 грн.

Позивачем погашено суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 238 від 11.03.2010 на суму 4000,00 грн., № 239 від 12.03.2010 на суму 4000,00 грн., № 143 від 17.02.2010 на суму 5000,00 грн., № 190 від 26.11.2010 на суму 10000,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 28000,00 грн., що частково погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за січень 2010 року. В графі призначення платежу зазначено: за січень 2010 року. Сума недоплати складає 30018,00 грн.

Позивач до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) - 55645,00 грн.

Позивач погасив суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 288 від 24.03.2010 на суму 1000,00 грн., № 266 від 22.03.2010 на суму 1000,00 грн., № 300 від 25.03.2010 на суму 2000,00 грн., № 297 від 25.03.2010 на суму 2000,00 грн., № 303 від 26.03.2010 на суму 2000,00 грн., № 336 від 31.03.2010 на суму 13000,00 грн., № 339 від 01.04.2010 на суму 24600,00 грн., № 338 від 31.03.2010 на суму 7000,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 52600,00 грн., що частково погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за лютий 2010 року. В графі призначення платежу зазначено: за лютий 2010 року. Сума недоплати складає 3045,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) - 97739,00 грн.

Позивачем погашено суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 374 від 12.04.2010 на суму 5000,00 грн., № 450 від 26.04.2010 на суму 2000,00 грн., № 109 від 19.04.2010 на суму 1000,00 грн., № 118 від 29.04.2010 на суму 710,00 грн., № 119 від 30.04.2010 на суму 1800,00 грн., № 467 від 29.04.2010 на суму 28000,00 грн., № 458 від 29.04.2010 на суму 2500,00 грн., № 472 від 30.04.2010 на суму 9610,00 грн., № 471 від 30.04.2010 на суму 24500,00 грн., № 470 від 30.04.2010 на суму 6600,00 грн., № 469 від 30.04.2010 на суму 5669,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 87389,00 грн., що частково погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за березень 2010 року. В графі призначення платежу зазначено: за березень 2010 року. Сума недоплати складає 10350,00 грн.

Встановлено, що позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) - 97244,00 грн.

Позивач погасив суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 515 від 14.05.2010 р. на суму 1000,00 грн., № 134 від 21.05.2010 на суму 2000,00 грн., № 572 від 31.05.2010 на суму 5000,00 грн., № 566 від 27.05.2010 на суму 3000,00 грн., № 573 від 31.05.2010 на суму 17000,00 грн., № 574 від 31.05.2010 на суму 5300,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 33300,00 грн., що частково погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за квітень 2010 року. В графі призначення платежу зазначено: за квітень 2010 року. Сума недоплати складає 63944,00 грн.

Позивач до податкового органу подав податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) -101929,00 грн.

Позивачем погашено суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 740 від 29.04.2010 на суму 12000,00 грн., № 744 від 30.06.2010 на суму 11000,00 грн., № 733 від 25.06.2010 на суму 6000,00 грн., № 737 від 25.06.2010 на суму 7000,00 грн., № 731 від 24.06.2010 на суму 10000,00 грн., № 728 від 24.06.2010 на суму 6000,00 грн., № 700 від 21.06.2010 на суму 3000,00 грн., № 724 від 23.06.2010 на суму 3000,00 грн., № 657 від 14.06.2010 на суму 2000,00 грн., № 676 від 17.06.2010 на суму 3000,00 грн., № 631 від 08.06.2010 на суму 5000,00 грн., № 638 від 10.06.2010 на суму 2000,00 грн., № 599 від 03.06.2010 на суму 5000,00 грн., № 624 від 04.06.2010 на суму 3000,00 грн., № 676 від 17.06.2010 на суму 3000,00 грн., № 690 від 18.06.2010 на суму 24000,00 грн.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 105000,00 грн., що погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за травень 2010 року. В графі призначення платежу зазначено: за травень 2010 року.

Також, позивач до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року, у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок20 - рядок 23, позитивне значення) -130543,00 грн.

Сума податкових зобовязань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 853 від 27.07.2010 р. на суму 20000,00 грн., № 862 від 28.07.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 839 від 22.07.2010 р. на суму 30000,00 грн., № 841 від 23.07.2010 р. на суму 10043,00 грн., № 817 від 16.07.2010 р. на суму 4000,00 грн., № 834 від 21.07.2010 р. на суму 50000,00 грн., № 190 від 12.07.2010 р. на суму 3000,00 грн., № 796 від 14.07.2010 р. на суму 3500,00 грн., позивачем погашена.

Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 130543,00 грн., що погашає суму ПДВ визначену в податковій декларації за червень 2010 року. В графі призначення платежу зазначено: за червень 2010 року.

Позивачем також до податкового органу поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2010 року на суму 40000, 00 грн. та 1250, 00 сума штрафу, яка нарахована самостійно у зв'язку з виправленням помилки. Позивач погасив суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 751 від 01.07.2010 на суму 40000,00 грн., № 753 від 01.07.2010 на суму 2000,00 грн. Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 43000,00 грн., що погашає суму ПДВ визначену в уточнюючому розрахунку. В графі призначення платежу зазначено: уточнююча декларація за січень 2010 року .

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2010 року на суму 25000, 00 грн. та 1250, 00 сума штрафу, яка нарахована самостійно у зв'язку з виправленням помилки. Позивач погасив суму визначених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до платіжних доручень № 752 від 01.07.2010 на суму 25000,00 грн., № 754 від 01.07.2010 на суму 1250,00 грн. Загальна сума визначена позивачем у перерахованих платіжних дорученнях складає 43000,00 грн., що погашає суму ПДВ визначену в уточнюючому розрахунку. В графі призначення платежу зазначено: уточнююча декларація за лютий 2010 року .

Спеціальним нормативним актом, який регулює завдання, права, обв'язки, посадових осіб податкових органів є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, орган державної податкової служби України згідно норм статті 11 Закону України від 04.12.1990 №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Тобто, контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці сумирна погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Також, згідно статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Статтею З Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено статтею 391 Цивільного кодексу України.

Згідно норм статей 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Стаття 47 Господарського кодексу України визначає, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Тобто, відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Слід зазначити, що відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що визначено законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Оскільки відповідач не був уповноважений змінювати цільове призначення грошових коштів сплачених позивачем, то відсутні підстави для відмови в задоволенні позову.

Щодо суми недоплати визначених позивачем в податкових декларацій сум ПДВ, то слід зазначити, що контроль щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів належить в т.ч. до компетенції податкових органів, а тому суд не може брати на себе повноваження податкового органу визначаючи суму штрафних санкцій.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірність застосування штрафної санкції не доведено податковим органом у встановленому порядку, оскільки до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів визначення в розрахункових і платіжних документах, за якими платником податків погашались суми податкового зобов'язання відповідного призначення платежу.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволені у повному обсязі позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая».

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.11 у справі №2а-16164/10/18/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис А.В.Привалова підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2011 р.