Ухвала суду № 17878484, 20.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5000/09/5/0170

20.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Комунального підприємства "Комунгосп"- ОСОБА_2, довіреність № 04-4/663 від 21.06.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим- не зявився,

розглянувши апеляційні скарги Комунального підприємства "Комунгосп" та Державної податкової інспекції у м. Судак на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 05.04.11 у справі №2а-5000/09/5/0170

за позовом Комунального підприємства "Комунгосп" (вул. Комунальна, 10,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

до Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим (вул. Яблунева, 10,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

про визнання протиправним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2011 позов задоволено частково. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №9/163/10/17-1 від 22.01.2009.

Не погодившись з постановою суду, директор Комунального підприємства "Комунгосп" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог постанову.

Відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову.

Доводи апеляційних скарг мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем в період з 15.12.2008 по 31.12.2008 проведено перевірку дотримання підприємством позивача вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008.

За результатами перевірки складено акт №1/23-0/31950550 від 09.01.2009, в якому зафіксовані порушення податкового законодавства, а саме: - порушення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМ України №303 від 01.03.1999, пункту 5.5. Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України №№162/від 19.07.1999; - порушення статті 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Після чого відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення №0000032301/0 про визначення позивачузбору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 151172,87 грн. (основного зобовязання в розмірі 105233,39 грн. та штрафних санкцій в розмірі 45939,48 грн.) та №9/163/10/17-1 про визначення податку з власників транспортних засобів на суму 12372,50 грн. (основного зобовязання в розмірі 7795,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 4577,50 грн.).

Так, що стосується порушенням позивачем Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, то слід зазначити наступне.

Основним видом діяльності позивача є надання послуг, а саме комунальних послуг місту і населенню (озеленіння і реконструкція зелених насаджень, благоустрій, вуличне освітлення міста, санітарне очищення (механічне і ручне прибирання міста, послуги міського полігону відходів ТПВ, вивозу сміття, вивозу твердих побутових відходів і рідких нечистот, вилов і відстріл бродячих тварин, ритуальні послуги, здача приміщень в оренду).

Також, під час проведення перевірки досліджувалися договори, контракти, угоди про надання послуг ТПВ, акти виконаних робіт, калькуляція вартості талонів ТПВ, згідно яких позивач надавав послуги по вивезенню та видаленню твердих побутових відходів.

Єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення, встановлювалися на момент виникнення спірних правовідносин, Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999 (далі-Порядок №303), згідно п.2 якого збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; -скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; - розміщення відходів.

Згідно положень статті 39 Закону України «Про відходи»за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі.

Згідно пункту 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору, затверджений Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №162/379 від 19.07.1999 (далі-Інструкція №162/379, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, визначено, що об'єктами обчислення збору є, зокрема для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Тобто, за розміщення відходів сплачується збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Під терміном відходи розуміються будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, а розміщенням відходів є зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах,

Також, вказана норма визначає, що зберіганням відходів є тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення), захоронення відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів, а спеціально відведеними місцями чи об'єктами є місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Крім того, згідно рішення виконавчого комітету Судацької районної ради депутатів трудящих №738 від 11.12.1960, відведена земельна площею 3,0 га. Судацькій селищній раді за рахунок земель В/С «Судак»для організації звалища.

Згідно договору №3 по наданню послуг утримання полігону ТПВ від 01.01.2008, виконавчий комітет Судацької міської ради (замовник) доручає, а Комунальне підприємство «Комунгосп»(виконавець) зобовязується виконати за завданням замовника послуги, а саме утримання полігону ТПВ.

Отже, підприємство позивача надавало послуги з розміщення відходів на полігоні ТПВ, у звязку з чим є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, та внаслідок відсутності встановлених лімітів розміщення відходів, відповідачем правомірно нараховано збір в пяти кратному розмірі та відповідно штрафні (фінансові) санкції.

Що стосується порушення статті 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», то слід зазначити наступне.

В акті перевірки вказано, що донараховано податку з власників транспортних засобів за 2007 року в розмірі 3897,50 грн. та за 2008 року в розмірі 3897,50 грн. з урахуванням суми податкового зобов'язання розрахована позивачем із застосування ставок податку за кодом згідно із Гармонізованою системою опису і кодування товарів 8704, згідно наступних автомобіль: - ГАЗ 53 (мусоровоз) 1 одиниця, обєм двигуна 4250 куб.см.; -ЗИЛ 130 (автоцистерна) - 2 одиниця, обєм двигуна 6000 куб.см.; -МАЗ 5337 (мусоровоз) 1 одиниця, обєм двигуна 11150 куб.см.; -ЗИЛ 431310 (мусоровоз) 1 одиниця, обєм двигуна - 6000 куб.см.

Так, у період 2007-2008 років питання встановлення податку з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах, регулювалося Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Об'єктами оподаткування є, зокрема автомобілі вантажні - код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТЗЕД ) 87 04; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 87 05 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних).

Ставки податку встановлені дефиренційовано в залежності від типу транспортного засобу та його коду згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, для автомобілів з кодом 8705 - автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги) ставки встановлені в меншому розмірі, ніж за автомобілі з кодом 8704 автомобілі вантажні.

Судова колегія також зазначає, що згідно постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2009 у справі №2а-11931/09/4/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010, про оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.04.2009 року №0000281501/0 (щодо про донарахування податку з власників транспортних засобів за розрахунком сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік відносно тих самих автотранспортних засобів), встановлена правомірність висновків Державної податкової інспекції в місті Судак щодо не належності вищезазначених автомобілів до категорії «автомобілі спеціального призначення»за кодом 8705.

Слід зробити висновок, що обставини належності вищевказаних автотранспортних засобів до автомобілів вантажних відповідно до коду за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТЗЕД ) 87 04, не потребують доказування.

Як вбачається з пункту 2.8 акту перевірки №1/23-0/31950550 від 09.01.2009, під час перевірки використовувалися наступні узагальненні документи: -головні книги за 2007-2008 роки; - журнали-ордери по балансовим рахункам: 10,112,131,15,20,301,311,312,313,361, 362,377,39,40,44,50,601,641,643,671,672,684,685,70,71,74,79,80-85: - первинні бухгалтерські документи. Бухгалтерська звітність форми 1,2. Авансові звіти, накладні, рахунки, кошторис, акти виконаних робіт, виписки банку; -розрахунок сплати Єдиного податку; -декларації з податку на прибуток; -декларації з ПДВ; -відомості податкового обліку валового доходу, валових витрат, амортизації; -книги обліку продаж і придбання, реєстри отриманих і виданих податкових накладних; -податкові накладні з ПДВ; - розрахунки по місцевим податкам і зборам; - договори, контракти, угоди про надання послуг ТПВ, акти виконаних робіт, калькуляція вартості талонів ТПВ; -статутні, дозвільні документи на право здійснення підприємницької діяльності; - відомості нарахування заробітної плати, табелі обліку робочого часу, штатний розпис працівників, звіт ф. 1ДФ, список осіб, які користуються пільгами по податку з доходів фізичних осіб, документи що дають право на надання пільг громадян, накази по підприємству про прийом на роботу робітників та їх звільнення (як штатних так і тимчасових за виконання робіт з договорів цивільно-правового характеру); -книга обліку розрахункових операцій, розрахункова книжка.

Таким чином, під час перевірки не досліджувалися документи на підставі яких можливо достовірно встановити коди автотранспортних засобів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД ) 87 04, а також самі розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за відповідні періоди.

Оскільки відсутній факт дослідження податкової звітності з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та інших документів на підставі яких можливо достовірно встановити коди автотранспортних засобів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення №9/163/10/17-1 від 22.01.2009.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комунгосп" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.11 у справі №2а-5000/09/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2011 р.