Ухвала суду № 17878367, 08.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12129/10/13/0170

08.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін: представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркаффа"- ОСОБА_2, довіреність № б\н від 10.12.10

представник відповідача, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим- не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддів Ольшанська Т.С. ) від 16.12.10 у справі №2а-12129/10/13/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркаффа" (вул. Горького, 12, кв. 4,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

доФеодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання незаконними дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2010 позов - задоволено частково. Визнано протиправними дії посадових осіб Феодосійської МДПІ, щодо зменшення суми податкового кредиту за червень 2010 року, що визначено в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 12.08.2010 №429/1502/33180100, за липень 2010 року в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 16.09.2010 №665/15-2/33180100 на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 11.08.2007 між позивачем та колективним підприємством «Експрес-Сервіс»був складено акт надання-приймання робіт (надання послуг) з виготовлення металевих конструкцій типу біг-борд у кількості 2-х штук вартістю 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн. Оплата проведена позивачем на підставі виставлених рахунків 18.07.2007 платіжним дорученням №288 у сумі 20000,00 грн., та 08.08.2007 платіжним дорученням 10000,00 грн., 09.08.2007 платіжним дорученням №350 у сумі 10000,00 грн. За вказаними поставками постачальником були видані податкова накладна від 18.07.2007 №0000034 на суму 20000,00 грн. у тому числі ПДВ 3333,33 грн., та податкова накладна від 09.08.2007 №0000034 на суму 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн. Як зазначено на примірнику податкової накладної, вона була отримана позивачем 01.04.2008.

Так, за видатковою накладною від 23.08.2007 №23082 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр +»позивачем отримано мотор для човна Ямаха 15FMHS (№684КS1059186) вартістю 11250,00 грн., у тому числі ПДВ 1875,00 грн.

Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом платіжним дорученням від 15.08.2007 №359 у сумі 11250,00 грн. На суму поставки позивачем була отримана податкова накладна від 15.08.2007 №366 на суму 11250,00 грн. 01.04.2008.

Вбачається, що за накладною від 12.03.2008 №24 позивачем отримано Строп-СТП-2,0/7000 вартістю 540,00 грн. від ТОВ «Вантажпідйомспецтехніка Крим»ІПН 344546901110. Оплата була проведена у повному обсязі безготівковим шляхом 28.02.2008 платіжним дорученням №32. 28.02.2008 постачальником була видана податкова накладна №10 на загальну суму поставки 540,00 грн., у тому числі ПДВ 90,00 грн. Податкова накладна була отримана позивачем 01.04.2008.

У податковій декларації за квітень 2008 року позивачем сформовано податковий кредит у сумі 47802,00 грн. З додатку №5 до декларації виходить, що позивачем розшифрований податковий кредит за податковими накладними, у тому числі за липень 2007 року від постачальника ІПН 324684201286 у сумі 3333,00 грн., серпень 2007 року від постачальника ІПН 325238726585 у сумі 3333,00 грн. та у сумі 47802,00 грн., лютий 2008 року від постачальника ІПН 344546901110 у сумі 90,00 грн.

Слід також зазначити, що 15.10.2007 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Бріг ЛТД» укладено договір поставки №52/2007-П. Постачальник є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100022747. 25.04.2008 за витратною накладною №БР-0001875 позивач отримав човен Бріг надувний Фалкон 400 делюкс сірий вартістю 24061,00 грн., у тому числі ПДВ 4010,17 грн. Оплата за отриманий товар проведена безготівковим шляхом 26.02.2008 платіжним дорученням №28. За вказаною поставкою постачальником була видана податкова накладна від 26.02.2008 №445 на суму 24061,00 у тому числі ПДВ 4010,17 грн. На примірнику податкової накладної вказано: «Получено 12.05.2008».

З декларації за травень 2008 року вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит у сумі 20140,00 грн. Згідно додатку №5 до декларації позивачем розшифрований податковий кредит травня 2008 року за податковими накладними, у тому числі за лютий 2008 року від постачальника ІПН 227174620305 у сумі 4010,00 грн.

Також, 29.08.2007 позивачем з Приватним підприємством «Компанія «Боат Трейд Студіо» укладено договір купівлі-продажу трейлера boat»номер шасі У7989218570В38274 вартістю 24000,00 грн. у тому числі ПДВ 4000,00 грн. Вказаний товар був отриманий позивачем згідно видаткової накладної від 29.08.2007 №РН-0000063. На суму поставки позивачу була видана податкова накладна від 29.08.2007 №99, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

17.09.2007 укладено договір купівлі-продажу №17/09-07 постачання трейлеру UMS боат 8921.8512 вартістю 24000,00 грн. у тому числі ПДВ 4000,00 грн.

Вказаний товар був отриманий позивачем згідно видаткової накладної від 18.09.2007 №РН-0000082 та акту приймання-передачі трейлера від 18.09.2007. На суму поставки позивачу була видана податкова накладна від 18.09.2007 №107, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

15.08.2007, на підставі договору купівлі-продажу судна №15/08-07 у власність позивача передано катер Crownline 250 CR вартістю 105200,00 грн. у тому числі ПДВ 17533,33 грн. Товар був отриманий позивачем згідно видаткової накладної від 15.08.2007 №РН-000062 та акту приймання-передачі судна від 15.08.2007. На суму поставки позивачу видана податкова накладна від 15.08.2007 №97, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

Крім того, позивач придбав у приватного підприємства «Компанія «Боат Трейд Студіо»трейлер 2300 кг ASG Tandem вартістю 6700,00 грн. у тому числі ПДВ 1116,67 грн. На суму поставки позивачу була видана податкова накладна від 15.08.2007 №98, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

Операції були оплачені позивачем повністю, що підтверджується копіями платіжних документів, залучених до матеріалів справи.

З податкової декларації за червень 2008 року виходить, що позивачем сформовано податковий кредит у сумі 71869,00 грн.

Згідно додатку №5 до вказаної декларації позивачем розшифрований податковий кредит травня 2008 року за податковими накладними від постачальника ІПН 336914626506, у тому числі за вересень 2007 року сумі 4000,00 грн., за серпень 2007 року у сумі 22650,00 грн.

У податковій декларації за липень 2008 року позивачем був сформований податковий кредит у сумі 87953,00 грн., а також визначений розмір відємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 23) 231186,00 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що 10.01.2007 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінгл-Марін»був укладений дилерський договір за яким позивач був визначений в якості офіційного дилера з продажу катерів торгівельної марки «Регал»та запасних частин до нього. Постачальник визначив себе як платника податку на додану вартість з вказівкою про наявність реєстраційного свідоцтва 03922886. На виконання вказаного договору позивач 30.09.2007 отримав за видатковою накладною катер «Регал»1900-68685 вартістю 100000,00 грн. у тому числі ПДВ. Оплата була проведена 05.09.2007 в сумі 70000,00 грн., 07.09.2007 у сумі 30000,00 грн. 07.09.2007 позивачу була видана податкова накладна №147 на суму постачання 30000,00 грн., ПДВ 5000,00 грн., та 05.09.2007 податкова накладна №146 на суму постачання 70000,00 грн. у тому числі ПДВ 11666,67 грн. Як зазначено на примірнику податкових накладних, вказані документи отримані позивачем 03.08.2008.

З податкової декларації за серпень 2008 року позивач сформував податковий кредит у сумі 117092,00 грн., а також визначив розмір відємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 23) 231186,00 грн.

Згідно акту від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 року відповідачем встановлено завищення позивачем суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду зарахованого до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду квітня на суму 8631,00 грн., травня 2008 року на суму 12641,00 грн. (8631,00 грн. квітня + 4010,00 грн. травня), червня 2008 року на суму 39291,00 грн. (8631,00 грн. квітня + 4010,00 грн. травня + 26650,00 грн. червня 2008 року). З цього приводу відповідач вказує, що позивачем завищений залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 61624,00 грн.

Так, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вбачається, що сума були віднесені позивачем до податкового кредиту на підставі дублікатів податкових накладних, що не оскаржує відповідач.

Слід зробити висновок, що вказана стаття надає право платнику податків сформувати податковий кредит, але ж не зобовязує його сформувати податковій кредит по даті здійснення першої події. Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судова колегія зазначає, що суми ПДВ були враховані під час формування податкового кредиту періоду отримання податкових накладних у повній сумі.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що згідно положень підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Отже, позивач виконав усі вимоги підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно підпункту 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника та з'ясування достовірності й повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця.

Крім того, згідно пункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»єдиним випадком не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), є відсутність податкових накладних чи митних декларацій (інших подібних документів згідно з пп.7.2.6).

Тобто, право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Також, згідно норм статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого у Мінюсті України 23.06.1997 за №233/2037 податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу. Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку.

Отже, поновлення податкових накладних може бути здійснено шляхом запиту до контрагентів та отримання від них дублікатів.

Поняття «дублікат»- це другий примірник документа, що має силу оригіналу.

суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність дубліката податкової накладної є належним доказом, що підтверджує суму податкового кредиту позивача.

Судова колегія також звертає увагу на те, що 20.07.2010 позивач надав до відповідача податкову декларацію за червень 2010 року з вказівкою про суму різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду 146613,00 грн. (рядок 18).

Залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) період (рядок 23), складає 197483,00 грн.; залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) 50780,00 грн.

12.08.2010 відповідач склав акт документально невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №429/15-2/33180100. Вказано про зменшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету 10754,00 грн., та про збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 50780,00 грн. До наступного висновку відповідач прийшов у звязку з тим, що згідно з актом невїздної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 року від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100 підприємству було зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 61624,00 грн. Тобто, підприємством повинно було самостійно зменшити суму залишку відємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23) у декларації з ПДВ за червень 2010 року на суму 61624,00 грн.

За висновками акту 30.08.2010 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №00013015020 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 11291,70 грн., у тому числі 10754,00 грн. основний платіж, 537,70 грн. штрафні (фінансові) санкції. 29.09.2010 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0001301502/1.

19.08.2010 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з наступними показниками: рядок 18 - різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду 32013,00 грн., рядок 23 - залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) період 50780,00 грн., рядок 26 - залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 18767,00 грн.

16.09.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку вказаної податкової декларації та користуючись висновками акту від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100 та зроблено висновок про зменшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 32013,00 грн., збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 18767,00 грн.

Тобто, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 №0001711502/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 33613,65 грн., у тому числі основного платежу 32013,00 грн., штрафних санкцій 1600,65 грн.

Відповідно до пункту 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку.

Відповідно до приписів підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. До їх числа, поряд із іншими, віднесено особу, що була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Отже, право на бюджетне відшкодування позбавляються особи: - які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування ними податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів; - які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів незалежно від дати їх реєстрації платниками податку на додану вартість.

Вказані обставини у даному випадку відсутні.

Суд першої інстанції правомірно визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ від 30.08.2010 №0001201502/0, від 29.09.2010 №0001201502/1, від 04.1.2010 №0001711502/0.

Отже, з доданих до справи документів виходить, що на час проведення позивачем розрахунків ТОВ «Юа-марін», ЗАТ «АТП №11263», ТОВ «Сінгл-Марін», ТОВ «Грузопідйомспецтехніка Крим», ПП «Компанія «Боат-трейд студіо», ТОВ «Альтаїр +», КП «Експресс-Сервіс», ТОВ «Фірма «Бріг ЛТД», зареєстровані платниками податку на додану вартість, подавали податкову звітність, що відповідач, визначивши, що оформлені зазначеними вище субєктами господарювання податкові накладні не відповідають вимогам Закону про ПДВ, діяв невмотивовано, без урахування всіх обставин справи, не мав мету досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами позивачів, в наслідок чого є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання таких дій протиправними. При цьому суд вважає необхідним зазначити, що позивачем надані докази того,що такі дії відповідача мають негативні наслідки для платника податків наступне формування суми бюджетного відшкодування податкового не визнано відповідачем саме з причин наявності висновку, викладеного у акті перевірки від 12.08.2009, про завищення ним відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту.

Щодо зобовязання утриматися від зменшення сум податкового кредиту на підставі актів перевірки, то відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України предметом судового захисту є рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень, що порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто судовий захист є наступним.

Упереджувальний захист здійснюється шляхом встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Таким чином позов в цієї частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.10 у справі №2а-12129/10/13/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2011 р.