Ухвала суду № 17878357, 08.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10063/10/16/0170

08.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П.

Омельченко В.А.

секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 05.11.10 у справі №2а-10063/10/16/0170

за позовом Сільське комунальне підприємство "Побєдне" (вул. Леніна, 46,Побєдне,Джанкойський район, Автономна Республіка Крим,96167)

доДжанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2010 позов Сільське комунальне підприємство "Побєдне" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0018271501/0 від 18.06.2010 року та № 0029331501/1 від 16.07.2010 року про донарахування Сільському комунальному підприємству "Побєдне" податку на прибуток підприємств в сумі 6720,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 336,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією 11.06.2010 проведена перевірка достовірності нарахування податкових зобовязань з податку на прибуток, а саме декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1842/1501/32608038 від 11.06.2010, в якому вказані порушення підприємством позивача пункту 5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток за І квартал 2010 року на загальну суму 6720,00 грн.

Після чого, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 № 0018271501/0, яким позивачу донарахований податок на прибуток підприємств у розмірі 6720,00 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 336,00 грн. Розмір штрафних санкцій розрахований на підставі підпункту 17.1.4 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме у розмірі пяти відсотків від суми донарахованого податкового зобовязання.

Позивач оскаржив вказане рішення, після чого відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0029331501/1.

Так, згідно пункту 15 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить зокрема податок на прибуток підприємств комунальної власності.

Пунктом 22 статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»визначено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є міські ради, належить у 2010 році до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується відповідно до місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що згідно статуту Сільського комунального підприємства «Побєдне», останнє створено відповідно до рішення Побєдненської сільської ради від 10.10.2002 № 24/3-3 про передачу у комунальну власність обєктів соціальної сфери сільським радам у відповідності із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто підприємство позивача підзвітне та підконтрольне Побєдненській сільській раді.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про систему оподаткування»ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Згідно пунктів 24, 29 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом (п.24); встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету (п.29).

Крім того, пунктом "а" статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; 2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Згідно статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Отже, законодавцем встановлена ставка податку на прибуток підприємств - 25 % до об'єкта оподаткування.

Побєдненська сільська рада, за рішенням якої було створено підприємство позивача уповноважена встановлювати для Сільського комунального підприємства «Побєдне», яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Так, на підставі зазначених положень Побєдненська сільська рада прийняла рішення № 5/39-12 від 26.05.2010 «Про встановлення для СКП «Побєдне»ставки податку на прибуток та ставки податку на частину чистого прибутку за підсумками фінансово господарської діяльності в 2010 році, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету Побєдненської сільської ради», яким встановила для позивача розмір ставки податку на прибуток за підсумками фінансово - господарської діяльності в 2010 році, котра підлягає зарахуванню до місцевого бюджету Побєдненської сільської ради у розмірі нуль відсотків, тим самим звільнила позивача від сплати податку на прибуток підприємств у 2010 році.

Крім того, до прийняття вказаного рішення діяло рішення Побєдненської сільської ради № 5/26-8 від 21.01.2009 «Про встановлення для СКП «Побєдне»ставки податку на прибуток та ставки податку на частину чистого прибутку за підсумками фінансово господарської діяльності в 2009 році, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету Побєдненської сільської ради», яким був встановлений аналогічний порядок нарахування та сплати податку на прибуток для позивача.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення № 5/39-12 від 26.05.2010 Побєдненської сільської ради про встановлення ставки податку на прибуток слід розцінювати, як встановлення розміру частки прибутку Сільського комунального підприємства «Побєдне», яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету, тому не перевищуючи наданих Побєдненській сільській раді повноважень, відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вона встановила нульовий розмір частки прибутку підприємства позивача, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Слід зазначити, що рішення № 5/39-12 від 26.05.2010 та № 5/26-8 від 21.01.2009 не змінювались та не скасовувались.

Представниками сторін не було надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів визнання незаконним або нечинним вищезазначених рішень Побєдненської сільської ради , тому відповідно до положень Статуту Сільського комунального підприємства «Побєдне»вони підлягають виконанню позивачем.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що у Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції були відсутні підстави для нарахування позивачу податку на прибуток за І квартал 2010 року, у звязку з тим, що позивач звільнений від сплати відповідного податку у 2010 році, отже податкове повідомлення рішення № 0018271501/0 від 18.06.2010 про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій прийнято безпідставно, без урахування всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування податкового повідомленнярішення №0029331501/1 від 16.07.2010, слід зазначити наступне.

Пунктом 4 Положення Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями визначено порядок подання первинної скарги, а саме зазначено, що у разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно пункту 5 вказаного Положення у разі коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до органу державної податкової служби вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідно до пункту 8 Положення керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу.

Вбачається, що скарга позивача була розглянута податковим органом та за результатом розгляду було прийнято рішення про залишення скарги без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0018271501/0 від 18.06.2010 без змін.

Тобто, податковим органом при розгляді скарги позивача було не правомірно винесено рішення про залишення скарги без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, у звязку з тим, що податковому органу було відомо про рішення Побєдненської сільської ради № 5/39-12 від 26.05.2010, яким позивача було звільнено від сплати податку на прибуток підприємств у 2010 році, що є підставою для прийняття податковими органами рішення на користь платника податку.

Крім того, згідно пункту 4.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001, при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень: а) до графи 1 порядковий номер за певний рік; б) до графи 2 дата складання.

Номер податкового повідомлення складається з таких частин: - порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); - номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; - через дріб - номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

Таким чином, податковий орган при розгляді скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення повинен не тільки прийняти рішення за результатами розгляду скарги, а і нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням через дріб номера рішення за скаргою.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що є необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкового зобовязання, а нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Також, враховуючи, що згідно статті 69 Бюджетного кодексу України, податок на прибуток підприємств комунальної власності повністю віднесено до доходів місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування мають право встановлювати розмір частки прибутку підприємств комунальної власності, що не позбавляє їх права встановлювати нульову ставку податку в цілому, оскільки в 2010 році весь прибуток підприємств комунальної власності віднесений до доходів місцевих бюджетів.

Встановлення сільською радою нульової ставки податку на прибуток комунального підприємства не змінює статус цього податку, який Законом України «Про систему оподаткування в Україні»віднесено до загальнодержавних податків, тому суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував особливість оподаткування комунальних підприємств податком на прибуток, яка повязана із спеціальним статусом позивача, як підприємства, підзвітного та підконтрольного Побєдненській сільській раді.

Слід зробити висновок, що відповідач діяв необґрунтовано, без дослідження всіх обставин проведеної перевірки, не прийняв до уваги рішення Побєдненської сільської ради № 5/39-12 від 26.05.2010, хоча воно було надано в ході перевірки позивачем для дослідження та було досліджено відповідачем.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів правомірності і законності висновків відповідача стосовно неправомірних дій позивача, а також обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Вірним є визнання судом першої інстанції протиправним та скасування рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції № 0018271501/0 від 18.06.2010 та № 0029331501/1 від 16.07.2010.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.10 у справі №2а-10063/10/16/0170 - залишити без змін.

Згідно частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко