Постанова № 17877749, 09.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 серпня 2011 р. Справа № 2-а- 3597/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,

представника позивача - Могильченко І.В.,

представника позивача - Демус Л.О., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метспецсплав " до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Метспецсплав», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова (далі ДПІ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 18.02.11. № 0000052301\0 та № 0000062301\0 по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам діючого законодавства.

Представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, надав до суду письмові заперечення з наступних підстав. За результатами планової виїзної перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова було складено акт перевірки від 07.02.11. № 260\234\34955546, який на думку відповідача відповідає вимогам податкового законодавства України. На підставі Акту перевірки ДПІ на адресу платника податків ТОВ «Метспецсплав»були надіслані повідомлення-рішення форми «Р»від 18.02.11. № 0000052301\0 по податку на додану вартість на суму 403673,80 грн., та повідомлення-рішення форми «Р»від 18.02.11. № 0000062301\0 по податку на прибуток приватних підприємств на суму 33853,75 грн..

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Метспецсплав»зареєстроване в установленому законом порядку як юридична особа та субєкт зовнішньоекономічної діяльності, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Метспецсплав»та складений Акт від 07.02.11. № 260\234\34955546, відповідно до висновків якого відповідачем були встановлені випадки порушення ТОВ «Метспецсплав»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями, що у свою чергу спричинило несплату до бюджету обовязкових платежів і податків в сумі 437527,55 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 07.02.11. № 260\234\34955546, 18.02.11. ДПІ у Московському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000052301\0 та № 0000062301\0, якими визначено податкове зобовязання ТОВ «Метспецсплав»з податку на додану вартість на суму 403673,80 грн.(основний платіж 322939 грн.; штрафні санкції 80734,80 грн.) та з податку на прибуток приватних підприємств на суму 33853,75 грн. (основний платіж 27083 грн.; штрафні санкції 6770,75 грн.).

Фактичними підставами для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті перевірки від 07.02.11. № 260\234\34955546 висновок про встановлення порушення п. 5.1. ст. 5, п.п. 11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.94. за № 334\94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, а саме підприємством безпідставно занижено податок на прибуток у 1 кварталі 2010 року в сумі 27083 грн. та порушення п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168\97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємство знизило податок на додану вартість у січні 2010 року на суму 21667 грн., у травні 2010 року на суму 301272 грн., а всього на загальну суму 323039 грн..

Судом встановлено, що в акті від 07.02.11. № 260\234\34955546 податковий орган наполягає на порушенні ТОВ «Метспецсплав»вимог податкового законодавства на підставі програмного забезпечення «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість».

Судом на підставі аналізу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що програмне забезпечення «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»не відноситься до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платників податків. Згадане програмне забезпечення не є у розумінні Закону № 996-ХІУ та Наказу ДПА України № 327 від 10.08.05., зареєстрованого в Мінюсті України за № 925\11205, доказом підтвердження наявності факту порушення вимог податкового законодавства.

Стосовно контрагентів позивача судом встановлено, що між ПП «Мегалот ЛТД»з однієї сторони та ТОВ «Метспецсплав»18.12.09р. укладено договір купівлі-продажу № 18\12, згідно якого постачальником підприємства ТОВ «Метспецсплав»є Приватне підприємство «Мегалот ЛТД».

Також між ТОВ «ТПК Укрпромінвест»з однієї сторони та ТОВ «Метспецсплав»05.05.10. укладено договір купівлі-продажу № 5\5, згідно якого постачальником підприємства ТОВ «Метспецсплав»є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрпромінвест».

В матеріалах справи містяться копії договорів, податкових накладних, довіреностей, видаткових накладних за операціями згідно зазначених договорів ТОВ «Метспецсплав»з ПП «Мегалот ЛТД»та з ТОВ «ТПК Укрпромінвест». Також у судовому засіданні досліджено оригінали товарно-транспортних накладних, підтверджуючих рух товару за даними операціями, журналу реєстрації доручень, підтверджуючого отримання товару довіреною особою позивача, акти звірки взаємних розрахунків, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Представником позивача були надані виписки з банківських рахунків, якими підтверджується факт сплати позивачем коштів за отриманий товар.

Судом встановлено, що отриманий від ПП «Мегалот ЛТД»та ТОВ «ТПК Укрпромінвест»товар ТОВ «Метспецсплав»було поставлено до ДП «Завод ім. В.О. Малишева».

Факт поставки товарів до ДП «Завод ім. В.О. Малишева»підтверджується довідкою перевірки ТОВ «Метспецсплав»органами контрольно-ревізійного управління в Харківській області від 09.03.11р. № 05-20/21 за період з 01.01.09. по 31.01.11., якою підтверджено факт поставки товарів. Наявність рекламаційних актів щодо бракованої продукції на висновки суду не впливає (а.с.61-65 том 1).

Довідка від 06.06.11. за № 06-12\082 зустрічної перевірки ТОВ «Метспецсплав»контрольно-ревізійного управління у Харківській області з питань документального підтвердження операцій та розрахунків з ДП «Завод ім.. В.О. Малишева»за період з 01.01.09. по 26.04.11р. (а.с.42-52 том 2) підтверджує факт поставки товарів до ДП «Завод ім. В.О. Малишева», що був отриманий позивачем від контрагентів ПП «Мегалот ЛТД», ТОВ «ТПК Укрпромінвест»(т.2 а.с. 48).

Суд приходить до висновку, що господарська діяльність між позивачем та його контрагентами: ПП «Мегалот ЛТД», ТОВ «ТПК Укрпромінвест»в зазначений період підтверджена наданими доказами.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»унормовано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно вимог підпункту 7.5.1. п. 7.5. ст.7 даного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) вразі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу вимог підпункту 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Матеріалами справи встановлено, що податкові накладні вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»відповідають, виписані підприємствами ПП «Мегалот ЛТД», ТОВ «ТПК Укрпромінвест», що станом на момент спірних правовідносин є платниками ПДВ, під час здійснення операцій перебували на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилися в ЄДРПОУ, що відповідає вимогам підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, де закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Доказів фіктивності правочинів судовим розглядом справи не встановлено. Представником ДПІ у Московському районі м. Харкова в судовому засіданні та Актом від 07.02.11. № 260\234\34955546, на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, доказів фіктивності правочинів не наведено.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підставі вимог Закону України «Про податок на додану вартість»суд приходить до висновку, що цим законом не передбачений обовязок платника податків щодо перевірки сплати податку його контрагентами постачальниками, чи перевірки факту надання такими підприємствами податкової звітності.

Суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи, що містяться у матеріалах справи, відображають фінансово-господарську діяльність по контрагентам в повному обсязі.

Законами України «Про Державну податкову службу в Україні», «Про систему оподаткування», «Про податок на додану вартість», не надано право податковим органам визнавати недійсними документи бухгалтерського обліку та податкові накладні. Таке виключне право чинним законодавством України надано лише суду.

Окремо суд зазначає, що згідно вимог п.4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

З урахуванням тієї обставини, що на момент здійснення господарських операцій продавці товарів, робіт, послуг знаходилися в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є цілком законним та обґрунтованим.

Подальше ненадання такими підприємствами контрагентами податкової звітності, чи не визнання її податковим органом, як такої, саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Закон України «Про податок на додану вартість»не містить відповідних норм, які б зобовязували замовника товарів, робіт, послуг слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку виконавця робіт чи постачальника товарів.

З аналізу положення вищезазначених законодавчих та нормативно-правових актів вбачається, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Зазначене дозволяє дійти висновку, що само по собі неподання податкової звітності продавцем, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу дискримінації рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Метспецсплав " доДержавної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати повідомлення - рішення форми "Р" від 18.02.2011 №0000052301/0 ДПІ у Московському районі м. Харкова; скасувати повідомлення - рішення форми "Р" від 18.02.2011 №0000062301/0 ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 15 серпня 2011 року

Суддя (підпис)< >В.В.Сагайдак

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< >

Суддя< >В.В.Сагайдак< >