Справа № 2а/1570/3687/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді:Юхтенко Л.Р.
розглянувши у скороченому проваджені адміністративну справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8742,50грн., -
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулася Білгород-Дністровська обєднана державна податкова інспекція до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8742,50грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 8742,50грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплатив.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
З огляду на викладене, ухвалою судді від 24.05.2011 року було відкрите скорочене провадження по адміністративній справі за позовом Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8742,50грн, в якій відповідачу було запропоновано надати на адресу суду заперечення проти позову та докази, які у нього є або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали безпосередньо до канцелярії суду або шляхом надіслання поштою.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу за адресою: АДРЕСА_2, за якою він зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та за адресою: 67701, АДРЕСА_1, згідно акту перевірки від 14.03.2011 року щодо знаходження субєкта підприємницької діяльності за юридичною адресою, проте поштові конверти були повернуті на адресу суду з позначками пошти «за зазначеною адресою не проживає»та «за закінченням терміну зберігання», 26.07.2011року.
Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
У суду не має інших відомостей щодо адреси відповідача, ніж як тих, за якою відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та акту перевірки від 14.03.2011 року щодо знаходження субєкта підприємницької діяльності за юридичною адресою.
Таким чином, враховуючи положення ст. 33 КАС України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження по справі за адміністративним позовом Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8742,50грн з дати штампу пошти на поштовому відправленні про повернення конверту, 26.07.2011року.
Станом на 05 серпня 2011 року (десятиденний строк після отримання відповідачем ухвали) на адресу суду не надійшли від відповідача заперечення на позов або заява про визнання позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. В даному випадку справа розглядається судом не за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 07.11.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та знаходиться на обліку як платник податків у Білгород-Дністровській обєднаній державній податковій інспекції.
Судом встановлено, що за результатами проведеної фахівцями Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції планової документальної перевірки з питань дотримання відповідачем вимог податкового та іншого законодавства за період роботи з 01.01.2009 року по 31.03.2010року, був складений акт №2327/17-01/НОМЕР_1 від 10.08.2010 року, зі змісту якого вбачається, що за відповідачем були встановлені наступні порушення: пп. 2.3.1 п 2.3 ст.2, п. 4.1. п.4.2 ст.4, пп. 7.3.1. п.7.3. ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168 97-ВР, у результаті чого позивачем донараховано відповідачу податок на додану вартість за перевіряємий період у розмірі 5715 грн., в тому числі: за січень 2009 року на суму 3066 грн., за лютий 2009 року на суму 1065грн., за вересень 2009 року на суму 1584 грн.
На підставі вище зазначеного акту перевірки Білгород-Дністровською обєднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2010 року №0001921701/0 на загальну суму 8742, 5 грн., яке власноруч було отримано ОСОБА_1 25.08.2010 року, але у строки встановлені чинним законодавством сума заборгованості відповідачем самостійно не погашена.
Також, судом встановлено, що в порядку, передбаченому п.6.2, пп. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяла на час виникнення заборгованості) позивачем були надіслані на адресу відповідача перша податкова вимога від 05.10.2010 року № 1/902, та друга податкова вимога від 28.12.2010 року № 2, які не були вручені відповідачу через його відсутність за юридичною та фактичною адресою, про що складені відповідні акти №115 від 21.11.2011 року та №18 від 04.03.2011 року.
Судом встановлено, що вказаний податковий борг не був сплачений відповідачем, що підтверджується даними облікової картки.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу»(в редакції, що діяла на час проведення перевірки), завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п. 1 ст. 10 вказаного Закону України державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Пункт 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»встановлює, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно з пп. б) п.п.4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон) (що діяв на час проведення перевірки), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Суд встановив, що на підставі направлень на перевірку від 27.07.2010року №590/17-01 від 02.08.2010 року №606/17-01, наказу від 30.07.2010року №293 фахівцями Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції проведена планова документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання відповідачем вимог податкового та іншого законодавства за період роботи з 01.01.2009 року по 31.03.2010року, за результатами якої був складений акт №2327/17-01/НОМЕР_1 від 10.08.2010 року зі змісту якого вбачається, що за відповідачем були встановлені наступні порушення: пп. 2.3.1 п 2.3 ст.2, п. 4.1. п.4.2 ст.4, пп. 7.3.1. п.7.3. ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168 97-ВР, у результаті чого позивачем донараховано відповідачу податок на додану вартість за перевіряємий період у розмірі 5715 грн., в тому числі: за січень 2009 року на суму 3066 грн., за лютий 2009 року на суму 1065грн., за вересень 2009 року на суму 1584 грн.
На підставі вище зазначеного акту перевірки Білгород-Дністровською обєднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2010 року №0001921701/0 на загальну суму 8742, 5 грн., яке власноруч було отримано ОСОБА_1 25.08.2010 року, але у строки встановлені чинним законодавством сума заборгованості відповідачем самостійно не погашена.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Судом встановлено, що відповідач не оскаржував податкове повідомлення рішення ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку.
Відповідно до пп. 5.3.1.-5.3.2. п. 5.3. ст. 3 Закону, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Судом встановлено, що в порядку, передбаченому п.6.2, пп. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяла на час виникнення заборгованості) позивачем були надіслані на адресу відповідача перша податкова вимога від 05.10.2010 року № 1/902, та друга податкова вимога від 28.12.2010 року № 2, які не були вручені відповідачу через його відсутність за юридичною та фактичною адресою, про що складені відповідні акти №115 від 21.11.2011 року та №18 від 04.03.2011 року.
Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень, встановлений на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до п. 17.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення рішення відповідачем не було оскаржено, що згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 року означає, що вказана сума є узгодженою.
Відповідно до пп. 20.1.28. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.
З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані представником позивача у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 8742,50грн. має бути стягнута з відповідача на користь Державного бюджету України в судовому порядку.
Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та положень Податкового кодексу України, статей 1, 4, 5, 6, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», статей 2, 10, 11 Закону України «Про державну податкові службу», керуючись ст. ст. 2,4, 69,71, 94,158,160, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8742,50грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер платника податків та обовязкових платежів НОМЕР_1,) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 8742,50грн. (вісім тисяч сімсот сорок дві гривні 50 копійок) на р/р №34129999700011 одержувач: УДК в Білгород-Дністровському, код 23215016, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
Відповідно до ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
:Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. /
Суддя: /підпис/
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:игіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко
Судове рішення № 17877189, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 15.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/3687/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: