Постанова № 17877188, 08.08.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/4000/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувшиускороченому провадженнісправу за адміністративним позовом прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 510грн., -

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом звернувся прокурор м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 510грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки, проведеної Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області з питань дотримання законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про автомобільний транспорт, про що свідчить акт від 12.04.2011 року № 238571, на підставі якого Територіальним управлінням Головавтоінспекції в Одеській області була прийнята постанова № 116879 від 11.04.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 510грн., яка відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк на оскарження.

З огляду на викладене, ухвалою судді від 01.06.2011 року було відкрите скорочене провадження по адміністративній справі за позовом прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 510грн., в якій відповідачу було запропоновано надати на адресу суду заперечення проти позову та докази, які у нього є або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали безпосередньо до канцелярії суду або шляхом надіслання поштою.

Вказана ухвала була одержана відповідачем 25 червня 2011року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на 05 липня 2011 року (десятиденний строк після отримання відповідачем ухвали) на адресу суду не надійшли від відповідача заперечення на позов або заява про визнання позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. В даному випадку справа розглядається судом не за місцезнаходженням відповідача. Протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача.

У період з 06.07.2011року по 05.08.2011року суддя перебувала у щорічній плановій відпустці.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

Постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області № 116879 від 11.05.2011 року до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 510 грн., що дорівнює 30 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, але у добровільному порядку та у строки встановлені законодавством штраф відповідачем не був сплачений, що послугувало причиною звернення позивача до суду.

Згідно з п. 1 ст. 60 КАС України у випадках встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, в тому числі звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.

Враховуючи, що існування заборгованості зі сплати штрафу тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах про стягнення штрафу.

12 квітня 2011 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області була проведена перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання ним законодавства про автомобільний транспорт. За результатами вище зазначеної перевірки був складений акт № 197439, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 експлуатував транспортний засіб марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі доручення, що був облаштований, як таксі, але без наявності ліцензійної картки. Відповідач зі змістом акту ознайомився та зазначив, що ліцензійна картка знаходиться на перереєстрації, про що свідчить його підпис в акті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності, що підтверджується листом Державної податкової адміністрації в Одеській області від 06.05.2011 року № 15951/9/29-0013, який здійснював перевезення пасажирів без оформлення ліцензійної картки, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

26.04.2011 року відповідачу було направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому відповідачу повідомлялося про необхідність прибути 11 травня 2011 року з 10.00 до 14.00 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області на розгляд справи про порушення згідно з актом № 238571 від 12.04.2011 року, але відповідач на розгляд цього правопорушення не зявився.

Керуючись ч. 1. абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі акту № 238571 від 12.04.2011 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову від 11.05.2011 року № 116879 про застосування фінансових санкцій в розмірі 510 грн.

Вказана постанова була надіслана з супровідним листом на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом та копією квитанції, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем не виконаний у добровільному порядку обовязок щодо сплати фінансових санкцій, що стало підставою звернення прокуратури до суду з позовом в інтересах держави в особі Інспекції.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Стаття 29 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачає, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до ст. 34 цього Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

В порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» на момент перевірки ОСОБА_1 не надав уповноваженим особам ліцензійну картку.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі акту перевірки, постановою № 238571 від 12.04.2011 року про застосування фінансових санкцій року був накладений штраф на відповідача розміром 510 грн. - тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана постанова була надіслана з супровідним листом на адресу відповідача.

Ця постанова не була виконана відповідачем у добровільному порядку в 15-денний строк з моменту отримання, передбаченого Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567. Також вона не була оскаржена до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю або до суду, у звязку з чим вона є узгодженою та підлягає виконанню.

Враховуючи відсутність ліцензійної картки у відповідача на момент здійснення перевезення пасажирів, що було зафіксовано актом перевірки, суд приходить до висновку, що постанова про застосування фінансових санкції відносно відповідача прийнята з дотриманням вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України. Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 510 грн., є обґрунтованими та законними, виходячи із положення Закону України «Про автомобільний транспорт», та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та статей 1, 3, 33, 34, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 70, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 510грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України штрафні санкції в розмірі 510 грн. (пятсот десять гривень) на розрахунковий рахунок № 31115106700015, м. Іллічівськ, Банк ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, утримувач ГУ ДКУ в Одеській області, код 23215045, код платежу 21081100.

Відповідно до ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

:Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. /

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко