Постанова № 17875654, 09.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2011 р. (17:04) Справа №2а-2422/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В., за участю прокурора Єрьоменко А.М., посвідчення № 11118,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Керчі АР Крим, діючого в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 2604,05 грн. заборгованості,

Суть спору: Прокурор м. Керчі АР Крим, діючий в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 4358,54 грн. заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата узгоджених податкових зобовязань.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор, присутній у судовому засіданні 09.08.2011 року, надав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просив суд стягнути з відповідача 2604,05 грн. заборгованості з податку з доходів найманих працівників. Уточнені позовні вимоги прокурор просив задовольнити у повному обсязі.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами є субєктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту Закон № 889) були передбачені порядок, підстави, строки сплати податку з доходів фізичних осіб.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачалось, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 06.04.2004 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 06.04.2004 року.

Посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 905-17-1-09-2255724283 від 24.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема п.п.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2а) п. 19. 2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 1122,90 грн.

Так, перевіркою встановлено, що згідно трудової угоди СПД ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 30.04.2009 року та з 01.12.2009 року по 31.03.2010 року використовувала працю неоформленої найманої особи, а саме: ОСОБА_4 (і.п.н.2822702739) згідно трудового договору від 01.201.2008 року. Працівник виконував обовязки водія-вантажника з оплатою праці жовтень-листопад 2008 року 545,00 грн., грудень 2008 року березень 2009 року 605,00 грн., квітень 2009 року 625,00 грн., грудень 2009 року 744,00 грн., січень-березень 2010 року 869,00 грн. Трудова угода розірвана 31.03.2010 року.

Встановлено, що з жовтня 2008 року по березень 2009 року та з грудня 2009 року по березень 2010 року найманій особі виплачена заробітна плата у розмірі 7486,00 грн., податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1122,90 грн. з заробітної плати ОСОБА_4 до бюджету не перерахований.

Відповідач, присутній під час проведення перевірки з актом ознайомлений, один примірник акту отриманий.

Розглянувши висновки позивача, викладені в акті перевірки № 905-17-1-09-2255724283 від 24.06.2010 щодо порушення відповідачем Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з урахуванням наступного.

Статтею 4 Закону № 889 надане визначення загального оподаткованого доходу, а саме: загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

В п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 зазначено, що до загального місячного доходу належить, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

У п. 1.15 ст. 1 Закону № 889 наведено визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону № 889).

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року (далі - Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується (п.1.2 Порядку).

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, за результатами вивчення наведених вище норм, судом встановлено, що відповідач по відношенню до найманих працівників, з якими ним укладено трудовий договір, є податковим агентом, та повинен у строки, визначені законодавством нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Однак, всупереч вказаним нормам чинного законодавства відповідачем не було проведено у повному обсязі та своєчасно сплату податку з доходів, отриманого його працівником в період з жовтня 2008 року по березень 2009 року та з грудня 2009 року по березень 2010 року.

У звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1122,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано до податкового органу заперечення на висновки перевірки.

На підставі акту № 905-17-1-09-2255724283 від 24.06.2010 року, враховуючи виявлені під час перевірки порушення, позивачем 06.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001681701/0, в якому визначено суму податкових зобовязань відповідача з податку з доходів найманих працівників в сумі 3368,70 грн., у тому числі за основним платежем 1122,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2245,80 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 07.07.2010 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0001681701/0 від 06.07.2010 року відповідачем у встановлено законом порядку оскаржено не було.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На підставі зазначено вище, позивачем на адресу відповідача було направлено другу податкову вимогу № 2/1071 від 20.08.2010 року про сплату боргу в сумі 5922,01 грн., у тому числі 3367,16 грн. з податку з доходів найманих працівників.

Однак, податкова вимога не була отримана відповідачем у звязку з його відсутністю за місцем реєстрації, про що складено акт № 848/24-1 від 20.08.2010 року.

Підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було передбачено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем їх вручення.

Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181, який наголошує, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Враховуючи, що податкове зобовязання було визначено на підставі пункту 4.2. Закону № 2181, суд дійшов висновку, що в даному випадку день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.

На підставі зазначеного вище, податкову вимогу було розміщено на дошці податкових обяв з 20.08.2010 року.

Згідно з даними облікової картки платника податків, відповідачем частково сплачено заборгованість з податку з найманих працівників в сумі 801,54 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 2604,05 грн.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 2604,05 грн., позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 09.08.2011 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 15.08.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_2, р/р № НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Керчі (код платежу 5311010100, р/р 33216800700019 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 24030783) 2604,05 грн. заборгованості з податку з доходів найманих працівників.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.