Постанова № 17875657, 04.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2011 р. (13:09) Справа №2а-1540/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, дов.№15/02-1 від 15.02.2010р.,

відповідача – ОСОБА_2, головний державний податковий інспектор,

дов.№3363/10/10-0 від 16.03.2011р.,

ОСОБА_3, начальник юр.відділу, дов.№2355/10/10-0 від 28.02.2011р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкішний відпочинок», м.Керч,

до відповідача Державної податкової інспекції в м.Керч АР Крим, м.Керч,

про визнання протиправними та скасування рішень,

Обставини справи: ТОВ «Розкішний відпочинок» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Керч АР Крим №0000761501/3 від 01.02.2011р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем – єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у сумі 487042,50 грн.

Позовні мотивовані помилковістю висновків податкової інспекції щодо заниження податкових зобов’язань з єдиного податку, оскільки отримання позики не є оподатковуваною операцією в розумінні Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування».

Відповідач проти позовних вимог заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. встановлено надходження на поточний рахунок позивача поворотної фінансової допомоги в сумі 6182556,00 грн., яка не була включена в базу обкладення єдиним податком, що призвело до заниження податкових зобов’язань з єдиного податку.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідачем надані додаткові заперечення на адміністративний позов відносно необхідності обкладення єдиним податком поворотної та безповоротної фінансової допомоги, відповідно до наказу ДПА України «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами» №224 від 07.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свободи та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону №509).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

ДПІ в м.Керч АР Крим 24.09.2010р. проведено невиїзну документальну перевірку платника єдиного податку ТОВ «Розкішний відпочинок» за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки було складено акт №1352/15-1/34571817 від 24.09.2010 року (а.с.8-10), в якому зазначено про заниження податкового зобов’язання з єдиного податку до сплати на 590188,00 грн. у зв’язку з не оподаткуванням єдиним податком поворотної фінансової допомоги, а саме за періоди:

§          3,4 кварталі 2007р. в сумі 95650,00 грн.;

§          2008р. в сумі 231888,00 грн.;

§          2009р. в сумі 211800,00 грн.;

§          2 кварталі 20010р. в сумі 50850,00 грн.;

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 30.09.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000761501/0 (а.с.11) про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 885282,00 грн., в тому числі за основним платежем 590188,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 295094,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано до ДПІ в м.Керчі АР Крим відповідну скаргу.

За результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення №21542/10/25-0 від 22.10.2010р. (а.с.14-15), згідно якого збільшена сума податкового зобов’язання з єдиного податку, визначеному у податковому повідомленні-рішенні №0000761501/0 від 30.09.2010р., у розмірі 41715,00 грн. (в тому числі 27810,00 грн. – основний платіж, 13905,00 грн. – штрафні санкції), а скарга ТОВ «Розкішний відпочинок» залишена без задоволення.

У зв’язку з чим, 22.10.2010р. прийняте податкове-повідомлення рішення №0000761501/1 (а.с.16) про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 885282,00 грн., в тому числі за основним платежем 590188,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 295094,00 грн.

За результатами розгляду повторної скарги позивача, 16.11.2010р. ДПА в АР Крим прийнято рішення №2928/10/25-023 (а.с.19-21), яким податкові повідомлення-рішення №0000761501/0 та №0000761501/1 залишені без змін, а повторна скарга – без задоволення.

У зв’язку з чим, 22.11.2010р. прийняте податкове-повідомлення рішення №0000761501/2 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 885282,00 грн., в тому числі за основним платежем 590188,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 295094,00 грн.(а.с.21, зворотній бік).

В подальшому, за результатами розгляду скарги позивача, 26.01.2011 року Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення №1606/6/25-0215 (а.с.25-26), яким скасоване податкове повідомлення-рішення від 30.09.3010р. №0000761501/0 в частині донарахування податкового зобов’язання з єдиного податку за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. та, відповідно, застосовану штрафну санкцію і у відповідних частинах рішення ДПІ в м.Керчі від 22.10.2010р. №21542/10/25-0, прийняте за розглядом первинної скарги, та рішення ДПА в АР Крим від 16.11.2010р. №2928/10/25-023, прийняте за розглядом повторної скарги (податкове повідомлення-рішення №0000761501/2 від 22.11.2010р.), а в іншій рішення залишені без змін.

У зв’язку з чим, 01.02.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000761501/3 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 487042,50 грн., в тому числі за основним платежем 324695,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 162347,50 грн. (а.с.27).

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про часткове оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування основних зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Як зазначено в акті перевірки ТОВ «Розкішний відпочинок» видані наступні свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10%:

§          на 2007 рік – серія А №907011;

§          на 2008 рік – серія Б №0935184;

§          на 2009 рік – серія Б №045186;

§          на 2010 рік – серія Б №161474.

Згідно виписок з поточного рахунку №26002054902260 в Головному Керченському відділенні КРУ ПриватБанку за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. та з поточного рахунку №260050010084 Кримської філії ВАТ АБ «Хрещатик» за період з 16.05.2008р. по 30.06.2010р. та наданих Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва, встановлені наступні дані, зокрема:

§          3 квартал 2007 р. – надходження на поточний рахунок підприємства в розмірі 202583,67 грн., в тому числі поворотна фінансова допомога в розмірі 202000,00 грн. та 583,00 грн. виручка від реалізації продукції;

§          4 квартал 2007 р. – надходження на поточний рахунок підприємства в розмірі 754836,60 грн., в тому числі поворотна фінансова допомога в розмірі 754500,00 грн. та 337,00 грн. виручка від реалізації продукції;

§          3 квартал 2008 р. – надходження на поточний рахунок підприємства в розмірі 2308210,98 грн., в тому числі поворотна фінансова допомога в розмірі 2290556,00 грн. та 17757,00 грн. виручка від реалізації продукції.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що поворотна фінансова допомога відносить до інших доходів підприємства, які виникають в процесі звичайної діяльності підприємства, і в Книзі обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – платника сплати єдиного податку відображається у графі 5 «Позареалізаційні доходи». З метою обкладення єдиним податком враховуються усі надходження коштів, отриманні на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу.

Пунктом 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р., передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

§          6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»;

§          10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

З положень, закріплених в зазначеному Указі вбачається, що об'єктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто, об’єктом оподаткування є саме сума виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відтак всі інші доходи такого суб’єкта, в т.ч. позареалізаційні, не впливають на базу оподаткування цим податком.

Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, переданих платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи та не оскаржується сторонами, на підставі договорів позики (а.с.35,48-49), позивачем отримана поворотна фінансова допомога, а саме:

§          у 3 кварталі 2007 р. – поворотна фінансова допомога в розмірі 202000,00 грн. на підставі договору займу №07-07/04з від 06.07.2007р. від ОСОБА_4;

§          у 4 кварталі 2007 р. – поворотна фінансова допомога в розмірі 754500,00 грн. на підставі договору займу №12-07/05з від 14.12.2007р. від ОСОБА_5;

§          у 3 кварталі 2008 р. – поворотна фінансова допомога в розмірі 2300000,00 грн.

§           на підставі договорів займу №11-07/06з від 11.07.2008р. від ОСОБА_6, №08-08/07з від 26.08.2008р., №09-08/08з від 22.09.2008р. від ОСОБА_5

Згідно умов вищезазначених договорів позика надається з цільовим призначенням – фінансування діяльності, є безвідсотковою, цільовою, тимчасовою, поворотною фінансовою допомогою і не пов’язана з підприємницькою діяльністю позикодавця. При цьому, договором не передбачено нарахування будь-яких процентів чи іншої компенсації за користування цими коштами.

Таким чином, виходячи із змісту вказаних правових норм, поворотна фінансова допомога, отримана позивачем, не є доходом платника податків, оскільки передбачається її повернення, а договором не передбачено нарахування будь-яких відсотків чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є й виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Щодо посилань ДПІ в м. Керч АР Крим в акті перевірки на необхідність відображення поворотної фінансової допомоги у графі 5 Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичною особою, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 наказу ДПА України від 13.10.1998р. №477 «Про затвердження Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва –юридичною особою» у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з ч. 8 ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р. форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Проаналізувавши наведене у п.5 вищевказаного Порядку, ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичною особою визначення «виручки», а також зіставивши його з визначенням, наведеним у ч.3 ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», суд дійшов висновку про те, що п.5 вищевказаного Порядку розширює поняття «виручки», яке наведене у ч.3 ст.1 вказаного Указу Президента України.

Разом з тим, відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, оскільки Указ Президента України має вищу юридичну силу порівняно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва –юридичною особою, суд вважає, що включення позареалізаційних доходів (поворотної фінансової допомоги) до складу оподатковуваної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) законодавчо необґрунтовано, а відтак донарахування позивачу податкового зобов’язання з єдиного податку в розмірі 324695,00 грн. за основним платежем по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню та застосування штрафних санкцій в розмірі 162347,50 грн., є протиправним.

Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§          безсторонньо (неупереджено);

§          добросовісно;

§          розсудливо;

§          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи необґрунтованість висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов’язань з єдиного податку, внаслідок не включення в базу обкладення єдиним податком поворотної фінансової допомоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зі змісту наведеної норми слідує, що належним способом захисту є визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень.

Позивач просить визнати недійсними оскаржувані рішення, разом з тим, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000761501/3 від 01.02.2011р.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 04.08.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 09.08.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 11, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000761501/3 від 01.02.2011р.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Розкішний відпочинок» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.