ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" серпня 2011 р.Справа № 14/35/5022-829/2011(16/30/5022-588/2011) Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О. В.
розглянув матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000
до відповідача Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №112, вул. Шевченка, 96, м. Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48260
про відшкодування збитків в сумі 1566.00 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Суть справи:
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до господарського суду Тернопільської області із позовом до Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №112 про відшкодування збитків в сумі 1566.00 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на допущення відповідачем порушень ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", у зв'язку із чим останнім завдано збитків навколишньому природному середовищу в розмірі 1566.00 грн., які і є предметом судового розгляду.
Відповідач, згідно відзиву на позов та пояснень повноважного представника, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався та неодноразово оголошувалась перерва із підстав, викладених у відповідних ухвалах та формулярах (протоколах) судового засідання.
В судових засіданнях представникам сторін процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.
За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 540 від 12.12.2006р. "Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди" було утворено Державні екологічні інспекції в областях, містах Києві та Севастополі як спеціальні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що входять до сфери його управління.
28 травня 2008р. інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в присутності заступника начальника Копичинецької ВК-112 здійснено перевірку колонії на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007р. N55) є спеціальним підрозділом Мінприроди, одним з основних завдань якої є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме: здійснювати державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; поводження з відходами; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, та має право відповідно до пп. 9, 6 п.5 зазначеного Положення складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; вживати в установленому законом порядку заходів на відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За результатами проведеної перевірки 28.05.2008р. складено акт та додаток до нього, із якого, поряд з іншим вбачається, що в період з 01.04.2008р. по 28.05.2008р. Копичинецькою ВК-112 здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (газова котельня, кузня) без відповідного на те дозволу, що є порушенням ст. ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Окрім того зазначено, що на момент перевірки термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за №13610403 закінчився 31.03.2008р.
Довідкою начальника Копичинецької ВК-112 підтверджено, що газовою котельнею в період з 31.03.2008р. по 28.05.2008р. було спожито 58994 м.кб. природного газу, що становить 562 год./роб. котла марки Е1/9Г, а кузнею в даний період було відпрацьовано 58 роб./год.
Обґрунтовуючи заперечення на позов, представник відповідача посилається на лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області №3-2/6608 від 31.12.2008р., яким продовжено термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виданий 02.12.1999р. за №13610403 до 30.03.2009р. Додатково зазначає про невідповідність розміру нарахування позивачем збитків, згідно представленого розрахунку.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи і обґрунтування представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожний повинен не наносити шкоду природі.
Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних pecypciв громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до положень ст. 20 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль за використанням i охороною земель, надр, поверхневих i підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних pecypciв територіальних вод, континентального шельфу i виключної (морської) економічної зони, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених державних органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних pecypciв (в даному випадку - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області).
Як вбачається із матеріалів справи, станом на момент проведення перевірки (28.05.2008р.), термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №13610403 закінчився 30.03.2008р.
Листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області №3-1/831/45 від 24.02.2007р. зобовязало відповідача, в термін до 01.03.2008р. подати заяву та документи, у яких обґрунтувати обсяги викидів, для отримання такого дозволу.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, повязаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи" №302 від 13.03.2002р. із наступними змінами та доповненнями визначено, що для продовження терміну дії дозволу субєкт господарювання завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, подає заяву до територіального органу Мінприроди який видав дозвіл, та установи державної санітарноепідеміологічної служби.
Документів, які свідчать про звернення із відповідними заявами для отримання чи продовження дії дозволу, суду відповідачем не представлено.
Доводи представника відповідача щодо продовження дії дозволу №13610403 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 01.04.2008 року до 30.03.2009р. не заслуговують на увагу, оскільки лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області №3-2/6608 з даного приводу датований 31.12.2008р. , тобто після закінчення перевірки а відтак не стосується обревізованого періоду, в ньому не міститься жодної інформації щодо зворотної дії в часі. При цьому слід зазначити, що подібне не передбачене і жодним із законодавчих актів, які регламентують спірні правовідносини.
В свою чергу, порядок за яким попередній дозвіл міг бути продовженим з 01.04.2008 року визначений у зазначеній вище постанові Кабінету міністрів України. Однак матеріали справи вказують на те що вимоги даного нормативно-правового акта відповідачем не дотримані.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Згідно із п. 4 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність, згідно із законом.
Стаття 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та poзмipax, встановлених законодавством України. З даною статтею кореспондуються вимоги ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Згідно представленого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків, проведених у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 38 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 травня 1995р. за № 157/693 та була чинною на час виникнення спірних правовідносин ( далі - Методика), внаслідок порушення відповідачем вимог діючого природоохоронного законодавства, державі в період з 01.04.2008р. по 28.05.2008р. заподіяні збитки на суму 1566.00 грн.
Судом критично оцінюються доводи представника відповідача щодо неправильного розрахунку розміру заподіяних державі збитків, оскільки такі документально не обґрунтовані.
Також, за порушення природоохоронного законодавства 28.05.2008р. державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №000635 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 28.05.2008р., згідно якої, на заступника начальника колонії ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 грн.
З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено відповідачу претензію №1-1/269 від 09.06.2008р. для добровільного відшкодування нарахованих збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Однак претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №112 збитків, заподіяних державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 1566.00 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №112 (вул. Шевченка, 96, м. Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 08680810) в дохід місцевого бюджету Копичинецької міської ради Гусятинський район Тернопільської області на р/р 33110331700118, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588131 в ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012 - 1566 (одна тисяча пятсот шістдесят шість) грн. 00 коп. збитків.
3. Стягнути з Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №112 (вул. Шевченка, 96, м. Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 08680810) в доход Державного бюджету України:
- 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита на р/р 31111095700002, одержувач УДК у м. Тернополі, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач Державний бюджет м. Тернополя.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення 25.08.2011 року через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7644
СуддяО.В. Руденко
Судове рішення № 17873322, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 03.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/35/5022-829/2011(16/30/5022-588/2011). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: