Ухвала суду № 17873321, 19.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" серпня 2011 р.

Справа № 02-2/17/5022-385/2011

УХВАЛА

Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали Малого приватного підприємства "Теренок", м. Дубно Рівненської області, до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільгаз", м. Збараж Тернопільської області, про:

- визнання незаконними та скасування акту Збаразького управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної апаратури газопроводу без номеру від 10.06.2011р., акту від 08.06.2011р. про опломбування вхідної засувної перед лічильником;

- зобов’язання відновити газопостачання для МПП "Теренок" в триденний строк з моменту набрання рішенням законної сили, відмовляє у їх прийнятті, з огляду на таке:

· Заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним з таких способів, зокрема, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів. Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов’язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Акти, що оскаржуються заявником про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної апаратури газопроводу та про опломбування вхідної засувної перед лічильником за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов’язкових до виконання нормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання споживачем (позивачем) Правил обліку природного газу під час його постачання та транспортування газорозподільними мережами та споживання. Тобто, оскаржувані акти можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, споживач електричної енергії у разі незгоди із спірним актом від 08.06.2011 року та актом від 10.06.2011 року, не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого акта.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007р. по справі № 3/576н, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.04.2008р. № 01-8/164, в постанові Вищого господарського суду України від 20.05.2010р. № 7/206пн, в постанові Вищого господарського суду України від 01.08.2011р. № 5010/135/2011-18/10.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає вимогам ст.ст. 1, 21 ГПК України, а спірні правовідносини носять господарський характер.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Таким чином, враховуючи, що оскаржені позивачем акти про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної апаратури газопроводу та про опломбування вхідної засувної перед лічильником не носять характеру акту в розумінні ст. 12 ГПК України, то спір про скасування актів не відноситься до підвідомчості господарських судів та не підлягає розгляду в них, тому згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті даного позову.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1, 12, 54, 61, п. 1 ст. 62, 86 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суддя господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Малому приватному підприємству "Теренок", м. Дубно Рівненської області, у прийнятті позовної заяви без номеру від 08.08.2011р. (вх. № 1324 від 16.08.2011р.) до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільгаз", м. Збараж Тернопільської області, про визнання незаконними та скасування акту Збаразького управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної апаратури газопроводу без номеру від 10.06.2011р., акту від 08.06.2011р. про опломбування вхідної засувної перед лічильником та зобов’язання відновити газопостачання для МПП "Теренок" в триденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

2. Повернути позовні матеріали (всього на 18-ти аркушах) Малому приватному підприємству "Теренок", м. Дубно Рівненської області, вул. Підборці, 163 (фактична адреса: м. Дубно Рівненської області, пров. Мирогощанський, 15).

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у загальній сумі 170,00 грн., перераховане заявником до Державного бюджету України на рахунок 31111095700002 УДК у м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, ідент. код 23588119, згідно квитанції № 1942.301.1 від 19.07.2011р. (на суму 85,00 грн.) та квитанції № ПН95347 від 19.07.2011р. (на суму 85,00 грн.) підлягає поверненню.

4. У відповідності до п. 13 Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховані заявником до Державного бюджету України на рахунок 31210264700002 Державного бюджету м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, ідент. код 23588119, згідно квитанції № 600120008 від 01.08.2011р. підлягають поверненню.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7676

Суддя Н.О. Андрусик