Рішення № 17873011, 18.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.11 р. Справа № 33/86

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Зонт”, м.Одеса (код ЄДРПОУ 00310249)

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 00645211)

про стягнення заборгованості в сумі 11712грн.00коп., 3% річних у розмірі 149грн.20коп., пені в сумі 770грн.90коп., інфляції в сумі 633грн.25коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 15.07.2011р.

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю „Зонт”, м.Одеса звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 11712грн.00коп., 3% річних у розмірі 106грн.85коп., пені в сумі 552грн.07коп., інфляції в сумі 486грн.48коп.

Ухвалою від 09.06.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/86, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на ремонт машини для термічного різання „Комета 3,2-8-2К”№397 №1106 від 18.01.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 11712грн.00коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат в сумі 486грн.48коп., 3% річних у розмірі 106грн.85коп., пені у розмірі 552грн.07коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на ремонт машини для термічного різання „Комета 3,2-8-2К”№397 №1106 від 18.01.2011р., додатку №1 до договору №397 від 18.01.2011р., платіжного доручення №9401 від 24.01.2011р., товарно-транспортної накладної №42 від 04.02.2011р., накладної №19 від 07.02.2011р., довіреності №44 від 07.02.2011р., акту приймання-здавання виконаних робіт від 09.02.2011р., претензії №56 від 18.04.2011р., доказів направлення та отримання зазначеної претензії, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.06.2011р., копія листа №01-02/151 від 10.03.2011р., №01-02/213 від 10.05.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 16, 202, 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 203 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 5, 12, 32, 36, 54, 55, 56, 57 Господарсько-процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру осіб та фізичних осіб-підприємців №390063 за ідентифікаційним кодом юридичної особи 00645211 в ЄДРПОУ значитися Публічне акціонерне товариство „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”. В подальшому суд при розгляді даної справи визначив відповідача як Публічне акціонерне товариство „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

05.07.2011р. представником позивача через канцелярію суду було надано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою останній просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 11712грн.00коп., інфляційні витрати у розмірі 584грн.07коп., 3% річних у розмірі 135грн.73коп., пеню у розмірі 701грн.28коп.

18.07.2011р. через канцелярію суду представником позивача була надана заява про збільшення позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою останній просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 11712грн.00коп., інфляційні витрати у розмірі 633грн.25коп., 3% річних у розмірі 149грн.20коп., пеню у розмірі 770грн.90коп.

Відповідно до вищевикладеного позовні вимоги судом розглядаються з урахуванням заяв позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

18.01.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Зонт” (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (замовник) укладено договір на ремонт машини для термічного різання „Комета 3,2-8-2К”№397 №1106 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання послуг з ремонту машини термічного різання „Комета 3,2-8-2К”, заводський номер №397 в цехових умовах ВАТ „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (п.1.1. Договору), замовник зобовязується оплачувати вказані послуги в порядку, встановленому розділом 4 цього договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.1.2. статуту Товариства з додатковою відповідальністю „Зонт” товариство створене і засноване у відповідності до законодавства України шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства „Зонт” (код ЄДРПОУ 00310249), зареєстроване виконавчим комітетом 09 лютого 2007року №15561050001009675) у Товариство з додатковою відповідальністю „Зонт” та є його правонаступником майнових прав та обовязків.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Відповідно умовам Договору виконавець виконує повний обсяг робіт, вказаних в додатку №1, який є невідємною частиною цього договору (п.2.1.2. Договору), виконавець самостійно визначає кількість спеціалістів, необхідних для виконання ремонту (п.2.1.3. Договору), у випадку необхідності виконавець має право залучати для виконання зобовязання за цим договором третіх осіб. При цьому виконавець несе відповідальність за належне і своєчасне виконання своїх зобовязань за цим договором (п.2.1.4. Договору).

Замовник оплачує послуги у розмірі та в строки, передбачені в п.4 (п.2.2.1. Договору), забезпечує виконавцю вільний доступ до машини, можливість без перешкод здійснювати ремонт в строки вказані в п.4.5. Надає допомогу в навантажувальних та на свій розсуд може сприяти при виконані робіт, покладених на виконавця, безпосередньо на території замовника (п.2.2.2. Договору).

Пунктом 4.1. передбачено, що вартість робіт, які виконуються за цим договором, складає в сумі 23424грн.00коп. включаючи ПДВ, згідно специфікацій на запасні частини, обладнання та перелік робіт вказаних в додатку №1.

Розрахунок здійснюється у формі передплати 50%, після підписання договору, 50% оплата після повідомлення замовника про готовність обладнання до поставки. Обладнання, необхідне для заміни, доставляється за рахунок виконавця (п.4.2. Договору).

Відповідно до наданої товарно-транспортної накладної №42 від 04.02.2011р., накладної №19 від 07.02.2011р. позивач поставив відповідачу обладнання необхідне для заміни на загальну суму 8424грн.00коп. Зазначене обладнання отримано уповноваженими представниками відповідача, про що свідчить довіреність видана представнику відповідача №44 від 07.02.2011р. на отримання товарно-матеріальних цінностей із зазначенням найменування цінностей.

Заперечень щодо неотримання або отримання не уповноваженими особами товарно-матеріальних цінностей за накладною №19 від 07.02.2011р. відповідачем не надано. Отже, суд робить висновок, що вказані матеріальні цінності для заміни обладнання на суму 8424грн.00коп. відповідачем прийняті.

Позивачем надане платіжне доручення №9401 від 24.01.2011р., відповідно за яким відповідач перерахував позивачу оплату за технічне обслуговування у розмірі 11712грн.00коп.

Відповідно до п.4.5. Договору строк виготовлення обладнання, необхідного для ремонту 21 день з моменту отримання передплати, строк ремонту в цеху ВАТ „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, але не більше 5 днів.

За приписами пункту 3.1. Договору наприкінці проведення робіт виконавець надає замовнику акт здавання-приймання послуг.

Так, сторонами складений акт приймання-здавання виконаних робіт по ремонту МТР „Комета 3,2-8-2К” від 09.02.2011р., за яким у відповідності до договору №1106 від 18.01.2011р. виконавцем виконані роботи з ремонту МТР „Комета 3,2-8-2К” зав.№397 в цехових умовах ВАТ „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, на загальну суму 15000грн.00коп. Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений відбитками печаток підприємств та містить зазначення про те, що роботи виконані якісно та в строк. Отже, суд робить висновок, що зазначені роботи за Договором відповідачем прийняті без заперечень.

Виходячи з приписів умов договору, залишкова сума оплати перераховується виконавцю після повідомлення про готовність обладнання до поставки, акт сторонами підписаний 09.02.2011р. Отже, кінцевий строк оплати за виконані роботи та запасні частини становить 10.02.2011р.

Однак, за твердженням позивача та як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у зазначений строк вартість виконаних робіт та запасних запчастин у розмірі 11712грн.00коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав зобовязання щодо оплати виконаних робіт. Внаслідок чого, у відповідача перед позивачем станом на 11.02.2011р. виникла заборгованість у розмірі 11712грн.00коп. щодо оплати виконаних робіт та запасних запчастин за Договором.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 11712грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 149грн.20коп., інфляційні витрати в сумі 633грн.25коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем допущено помилку в частині визначення початкової дати нарахування 3% річних та вказав 10.02.2011р. Як вище встановлено судом, заборгованість відповідача виникла 11.02.2011р. Здійснивши розрахунок самостійно, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 148грн.25коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку в частині визначення суми інфляційних витрат за період з лютого 2011р. по червень 2011р. Судом самостійно здійснений розрахунок інфляційних витрат, відповідно до якого визначена сума, яка підлягає стягненню, у розмірі 572грн.68коп.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 770грн.90коп.

Так, за умовами Договору при порушенні строків оплати послуг, які надаються виконавцем, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення (п.5.3. Договору).

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату нарахування пені та вказано 10.02.2011р. Як вище встановлено судом, заборгованість відповідача виникла 11.02.2011р. Здійснивши розрахунок самостійно, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 765грн.93коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю „Зонт”, м.Одеса до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 11712грн.00коп., 3% річних у розмірі 149грн.20коп., пені в сумі 770грн.90коп., інфляції в сумі 633грн.25коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Либкнехта, 105, код ЄДРПОУ 00645211, р/р 26003188579011 в МФ ПАТ „Приватбанк” м.Маріуполя, МФО 335429) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Зонт” (65104, м.Одеса, пр.Маршала Жукова, 103, код ЄДРПОУ 00310249, р/р 26005312144801 в АБ „Південний” в м. Одесі, МФО 335429) заборгованість у розмірі 11712грн.00коп., 3% річних у розмірі 148грн.25коп., інфляційних витрат у розмірі 572грн.68коп., пені 765грн.93коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 131грн.99коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234грн.82коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 18.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011р.

< Список >Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >