Рішення № 17873013, 18.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.11 р. Справа № 33/60

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Донецьк”, м.Макіївка (код ЄДРПОУ 34150721)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтрансгруз”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 36011284)

про стягнення основного боргу в сумі 4666грн.87коп., інфляції в сумі 98грн.63коп., 3% річних у розмірі 51грн.40коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 20.04.2011р.,

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Донецьк”, м.Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтрансгруз”, м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 4666грн.87коп., інфляції в сумі 98грн.63коп., 3% річних у розмірі 51грн.40коп.

Ухвалою від 17.05.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/60, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за усною домовленістю на підставі акту за виконані роботи №И-000908 від 27.10.2010р.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії акту №И-000908 від 27.10.2010р., замовлення-наряду №И-000927 від 23.10.2010р., довіреності №56 від 27.10.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на адресу, зазначену у витязі з ЄДРПОУ, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач на підставі усної домовленості виконав роботи з заміни запчастин автомобілю DAF 95 XF держ. номер АЕ5359, а відповідач прийняв зазначені роботи на суму 4666грн.87коп. за актом за виконані роботи №И-000908 від 27.10.2010р., що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на зазначених актах в графі „виконавець” та „замовник”. З боку відповідача роботи прийняті уповноваженим представником на підставі довіреності №56 від 27.10.2010р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, копія якої долучена до матеріалів справи. Так, у зазначеному акті вказано, що послуги виконані в повному обсязі, претензій не маю. Отже, суд робить висновок, що вказані роботи прийняті відповідачем без заперечень.

Також, відповідно до змісту вищевказаного акту сума у розмірі 4666грн.87коп. підлягає сплаті за перерахуванням по цьому акту на протязі 3-х днів.

Відповідно до чого, кінцевий строк оплати вказаних робіт становить 30.10.2010р.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обовязків. Дво- чи багатостороннім право чином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Та за твердженням позивача відповідач не виконав зобовзання щодо оплати вартості виконаних робіт за вчиненим правочином, внаслідок чого станом на 31.10.2010р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 4666грн.87коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На теперішній час відповідачем не надано доказів сплати зазначеної заборгованості.

Пропозиція позивача укласти договір викладена у формі акту №И-000908 від 27.10.2010р., в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, обсяг робіт. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір підряду на запропонованих умовах, а саме: підписання довідки про вартість виконаних послуг, прийняття послуг шляхом підписання вищезазначених актів без заперечень.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4666грн.87коп. доведеними, обґрунтованими належними доказами, відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлені вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 51грн.40коп. та інфляційних витрат у розмірі 98грн.63коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено, що зазначений розрахунок є вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 51грн.40коп. та інфляційних витрат у розмірі 98грн.63коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 202, 509, 526, 599 Цивільного кодексу України; ст. 181 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Донецьк”, м.Макіївка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтрансгруз”, м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 4666грн.87коп., інфляції в сумі 98грн.63коп., 3% річних у розмірі 51грн.40коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтрансгруз” (83054, м.Донецьк, пр-т Київський, 63, код ЄДРПОУ 36011284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Донецьк” (86115, Донецька область, м.Макіївка, Південно-західна промзона, 1, код ЄДРПОУ 34150721) заборгованість у сумі 4666грн.87коп., інфляцію в сумі 98грн.63коп., 3% річних у розмірі 51грн.40коп. відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102грн.00коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011р.

< Список >Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >