Рішення № 17872989, 16.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.11 р. Справа № 13/74

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В. при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариство „Науково виробнича компанія „Гірничі машини”, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донецький енергозавод”, м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 535788грн.00коп.

за участю представників сторін:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 01.06.2011р.) - юристконсульт

від Відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю № 25 від 01.06.2011р.) юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство „Науково виробнича компанія „Гірничі машини”, м. Київ (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Донецький енергозавод”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 535'788грн.00коп.

Ухвалою від 27.05.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 16.06.2011р., сторони зобовязано надати документи та вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 16.06.2011р. суд змінив найменування відповідача по справі з Відкритого акціонерного товариства „Донецький енергозавод”, м. Донецьк на Публічне акціонерне товариство „Донецький енергозавод”, м. Донецьк.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 376-10 від 15.11.2010р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

На підтвердження вищевикладеного, позивачем надані засвідчені копії договору № 376-10 від 15.11.2010р., специфікації № 1/03-к до договору № 376-10 від 15.11.2010р., додаткової угоди до договору, рахунку фактури № 172103 від 17.03.2011р., видаткової накладної № 172103 від 17.03.2011р., довіреності № 220 від 17.03.2011р.

Відповідач через канцелярію суду 14.06.2011р. надав відзив на позовну заяву, яким визнав суму заборгованості в повному розмірі. Під час судового засідання 16.06.2011р. посилався на скрутне матеріальне становище товариства.

В судовому засідання 16.06.2011р.представники сторін підтримали позиції, викладені письмово, зауваживши про відсутність будь яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 376-10 від 15.11.2010р., згідно з яким постачальник зобовязується передати в обумовлені даним договором строки покупцю товар, покупець зобовязується прийняти товар та оплатити за нього узгоджену суму.

Відповідно п. 1.2 договору кількість, ціна та ассортимент товару визначаються специфікаціями, які є складовими та невідємними частинами цього договору.

Згідно п. 5.1 договору ціна товару за одиницю та по позиціям зазначені в специфікаціях до договору. Загальна сума даного договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими та невідємними частинами цього договору.

Відповідно п. 5.2 договору розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з моменту поставки товару.

У подальшому сторони уклали додаткову угоду від 01.03.2011р. до договору № 376-10 від 15.11.2010р., якою змінили порядок розрахунків за товар, поставляємий згідно специфікації № 1/03 від 01.03.2011р. до договору, а саме, сторонами погоджено що покупець зобовязаний здійснити розрахунок за отриманий товар по зазначеній специфікації протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині виконання зобовязань до повного та належного виконання зобовязань (п. 9.2 договору).

Позивачем до матеріалів справи надана засвідчена копія договору № 376-10 від 15.11.2010р., який скріплений підписами та печатками обох сторін.

Специфікацією № 1/03-к до договору № 376-10 від 15.11.2010р. сторони визначили найменування, кількість, ціну та загальну вартість поставляємого товару, а саме постачальник зобовязаний був поставити провід ПСДКТ Л 5,00*11,80 у кількості 957 штук, ціною 99,00грн., загальною вартістю з урахуванням ПДВ 113691,60 та провід ПСДКТ Л 3,55*10,00 у кількості 3553штук, ціною 99,00грн., загальною вартістю з урахуванням ПДВ 422096,40грн. Загальна вартість узгодженого сторонами товару склала 535788грн.00коп.

На виконання умов договору позивачем був поставлений товар за видатковою накладною № 172103 від 17.03.2011р., всього на загальну суму 535788грн.00коп. Одночасно позивач посилається на те, що з поставкою товару був виставлений відповідачу рахунок фактура № 172103 від 17.03.2011р. на оплату отриманого товару, який міститься в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару за вказаною накладною підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту за обумовленою.

У суду відсутні сумніви відносно отримання товару саме представником відповідача, оскільки в матеріалах справи міститься довіреність № 220 від 17.03.2011р., видана на Арсенюк О.І. для отриманні від відповідача товару проводу ПСДКТ Л.

На факт поставки товару за видатковою накладною № 172103 від 17.03.2011р. саме на виконання умов договору вказує посилання у рахунку фактурі на договір № 376-10 від 15.11.2010р., у довіреності, на підставі якої здійснювалось прийняття товару, є посилання на договір № 376-10 від 15.11.2010р., поставлений товар за характеристикою повністю відповідає узгодженому сторонами у специфікації. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Таким чином, позивач в повному обсязі виконав зобовязання по постачанню товару, що виникли за договором № 376-10 від 15.11.2010р.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 535788грн.00коп., яка і заявлена до стягнення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви сутність даного спору полягає у стягненні з відповідача суми заборгованості у розмірі 535788грн.00коп. у звязку з неналежним виконанням умов договору № 376-10 від 15.11.2010р.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок поставити товар, а у відповідача прийнята товар та оплати його.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди від 01.03.2011р. передбачили, що покупець зобовязаний здійснити розрахунок за отриманий товар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до видаткової накладної № 172103 товар був поставлений 17.03.2011р. на загальну суму 535788грн.00коп.

Одночасно з поставкою товару позивачем був виставлений рахунок № 172103 від 17.03.2011р. на оплату проводів ПСДКТ Л 5,00*11,80 у кількості 957 штук, ціною 99,00грн., та ПСДКТ Л 3,55*10,00 у кількості 3553штук, ціною 99,00грн., загальною вартістю 535788грн.00коп

Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № 172103 від 17.03.2011р. товар був отриманий відповідачем ще 17.03.2011р., строк оплати за умовами договору на день подачі позову до суду наступив та вже почалося прострочення виконання грошового зобовязання зі сплати отриманого товару.

Заявлені вимоги підтверджуються: специфікацією № 1/03-к до договору № 376-10 від 15.11.2010р., додатковою угодою до договору, рахунком фактури № 172103 від 17.03.2011р., видатковою накладною № 172103 від 17.03.2011р., довіреністю № 220 від 17.03.2011р.

Доказів погашення боргу в сумі 535788грн. 00коп. відповідач не представив, у звязку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

До того ж, положеннями ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Крім того, відповідач наданим через канцелярію відзивом № 09-1117 від 10.06.2011р. та безпосередньо в судовому засіданні підтвердив факт отримання товару та наявності заборгованості в розмірі 535788грн.00коп.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариство „Науково виробнича компанія „Гірничі машини”, м. Київ до Публічного акціонерного товариства „Донецький енергозавод”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 535788грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецький енергозавод” (юридична адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, будинок 15, код ЄДРПОУ 00213411, р/р 260051614 в ДОД ОАО „Райффайзен банк Аваль”, МФО 335076) на користь Приватного акціонерного товариство „Науково виробнича компанія „Гірничі машини” (юридична адреса: 01601, м. Київ, Спортивна площа, 3В; фактична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р 2600401518168 в Філіалі ОАО „Укрексімбанк” м. Донецьк, МФО 334817) суму основного боргу в розмірі 535788грн.00коп., витрати на оплату державного мита в сумі 5357грн.88коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 16.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >