Постанова № 17872581, 23.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 18/1038/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 26.04.2011р.)

відповідача - Печериця Л.О. (голова правління) та ОСОБА_3 (дов. № 1 від 26.04.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Карлівка, Полтавська область (вх. № 2489 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.05.11р. у справі № 18/1038/11

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Карлівка, Полтавська область

до Споживчого товариства "Машівський Рай універмаг", смт. Машівка, Полтавська область

про стягнення 24071,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом Споживчого товариства "Машівський Рай універмаг", смт. Машівка, Полтавська область про стягнення 2407,00 грн. боргу, 471,00 грн. штрафу за договором купівлі - продажу б/н від 01.09.2010 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.05.2011р. по справі № 18/1038/11 (суддя Іваницький О.Т.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. В частині стягнення основного боргу в розмірі 8950,00 грн. провадження припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. В частині стягнення штрафу за порушення строку розгляду претензії в сумі 471,00 грн. та в частині стягнення штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань в сумі 14650,00 грн. у позові відмовлено.

Позивач з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 24.05.2011р. по справі № 18/1038/11 скасувати в частині відмови у стягненні штрафних санкцій в сумі 14650,00 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 7715,00 грн. штрафних санкцій за прострочення платежів, а також витрати по сплаті державного мита по справі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції у даній справі законним та обґрунтованим, в зв»язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

18.08.2011р. позивач надав доповнення до апеляційної скарги (вх. № 8055), в яких просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 7715,00 грн. штрафних санкцій і в цій частині прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Відповідач надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (вх. № 8028 від 18.08.2011р.), в яких здійснив контррозрахунок заборгованості та пені за період з 06.10.210р. по 05.04.2011р., котра склала 569,12 грн.

У судовому засіданні 16.08.2011р. оголошено перерву до 18.08.2011р. о 10:00 год.

Заслухавши уповноважених представників сторін, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 01 вересня 2010 року між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач («Продавець») зобовязується поставити та передати у власність відповідача («Покупця») продукцію на суму 9450,00 грн. (пункт 1.1. Договору).

У відповідності до статей 655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору сторонами обумовлено, що вид, асортимент та кількість продукції, яка передається відповідачу (Покупцеві) погоджується сторонами додатково та підтверджується накладними на вид продукції, виписаними позивачем (Продавцем).

Згідно з пунктом 1.2. Договору прийом продукції по кількості проводиться Покупцем по супроводжуючим документам за участю представника Продавця в порядку передбаченому діючим законодавством.

Оплата за поставлений товар Покупцем проводиться в повному обсязі на момент отримання товару, підтвердженого видатковою накладною (пункт 3.1. Договору).

Пунктами 3.4. та 3.5. Договору сторони передбачили, що оплата вартості товару проводиться відповідачемяк за готівковий розрахунок, так і в безготівковій формі згідно графіка погашення.

Позивачем до матеріалів справи надано графік погашення заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, згідно якого відповідач - СП "Машівський Рай універмаг" має сплачувати позивачу рівними частинами 1890,00 грн. до 01.10.2010р., 01.11.2010р., 01.12.2010р., 01.01.2011р., 01.02.2011р. (аркуш справи 17).

На виконання умов Договору та узгодженого сторонами графіку погашення боргу, відповідач провів оплату товару частково, про що свідчать наявні у справі належним чином завірені копії прибуткового касового ордеру №10 від 06.10.10р. на суму 500,00 грн., прибуткового касового ордеру №8 від 02.03.2011 року на суму 1400,00 грн. та платіжного доручення №4877 від 18.03.2011р. на суму 4000,00 грн., які додані позивачем до позовної заяви (аркуші справи 18-20).

Звертаючись до господарського суду з даним позовом ФОП ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідача - Споживчого товариства "Машівський Рай універмаг" з урахуванням штрафних санкції 0,5% за період з 16.10.2010р. по 01.02.2011р. відповідно до пункту 4.1. Договору та часткової сплати боргу заборгованість в сумі 23600,00 грн. (борг за поставлений товар в сумі 8950,00 грн. + штрафні санкції за невиконання грошових зобов»язань в сумі 14650,00 грн.), а також штраф за порушення строку розгляду претензії в сумі 471,00 грн. на підставі статті 9 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з статей 43, 47 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.

Сукупність наведених норм процесуального права свідчить про те, що оцінка наданих сторонами доказів на підтвердження відповідних фактів, повинна відбуватись з урахуванням сукупності всіх обставин, які існують на момент розгляду справи.

Господарським судом зясовано, що відповідно до пункту 3.1. Договору право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент повного розрахунку за отриманий товар, однак позивачем в порушення обовязку доказування, який законодавчо покладено на сторони, не надано до матеріалів справи жодних доказів виконання ним договірних зобовязань, зокрема двосторонньої видаткової накладної (підтвердження факту поставки товару) та супроводжуючих документів (підтвердження факту отримання товару) за участю представників сторін у справі, як то передбачено пунктами 1.2. та 3.1. Договору. Через відсутність в матеріалах справи двосторонньої видаткової накладної господарський суд цілком обґрунтовано визначився, що встановити момент повного розрахунку відповідачем за отриманий товар та зробити розрахунок нарахованих штрафних санкцій неможливо. Крім того, позивачем не надано суду першої інстанції і документально обґрунтований розрахунок суми, що заявлена до стягнення, а також первинну бухгалтерську документацію (реєстри господарських операцій, податкові декларації, звіти перед контролюючими органами тощо) відповідно до положень статей 8 - 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями), які стосуються виконання Договору купівлі-продажу від 01.06.2010р.

В процесі розгляду справи відповідачем надано суду першої інстанції докази сплати основного боргу та процентів відповідно до графіку погашення заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності (відзив на позовну заяву з додатками вх. № 8689д від 26.05.2011 року та доповнення до нього вх. № 8689д від 26.05.2011р., аркуші справи 34-78).

За результатами оцінки доказів поданих сторонами доказів, господарський суд встановив, що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтовано обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. В звязку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. В частині стягнення основного боргу в розмірі 8950,00 грн. господарський суд обґрунтовано припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Заявлена позивачем вимога щодо стягнення штрафу за порушення строку розгляду претензії в розмірі 471,00 грн. на підставі статті 9 Господарського процесуального кодексу України, також правильно залишена судом без задоволення, оскільки відповідно до Закону України від 23.06.2005р. №2705-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів", стаття 9 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається позивач при нарахування штрафних санкцій за порушення строку розгляду претензії, була виключена.

Що стосується висновків господарського суду про відмову в позові про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в сумі 14650,00 грн., колегія суддів вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні пені в сумі 569,12 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення, оскільки воно прийняте судом без урахування факту часткової оплати товару згідно затвердженого графіку та моменту виникнення заявленого до стягнення у даній справі боргу в розмірі 8950,00 грн.

Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України унормовані поняття штрафу та пені, за якими за кожен день прострочення виконання зобов'язання у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, обчислюється пеня, а не штраф, як визначено у пункті 4.1. спірного Договору.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно статті 3 цього ж Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В процесі повторного перегляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем надано контррозрахунок пені, нарахованої за спірним Договором в сумі 569,12 грн.

Враховуючи графік погашення заборгованості та щомісячну зміну належної до сплати суми, колегія суддів визначає, що правові підстави для нарахування штрафних санкцій починаючи з 06.10.2010р. від суми боргу в розмірі 8950,00 грн. у позивача були відсутні. Натомість заборгованість в сумі 8950,00 грн. виникла лише станом на 01.02.2011р.

З огляду на проведені відповідачем часткові розрахунки та беручи до уваги наданий відповідачем контррозрахунок санкцій за порушення умов спірного Договору, які за своєю правовою природою є пенею, котра не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 569,12 грн. підлягають задоволенню. В іншій частині рішення суду першої інстанції прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинами та матеріалам справи, а тому залишається без змін.

Задовольняючи частково вимоги апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним здійснити перерозподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 36, 43, 47, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Карлівка, Полтавська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.05.2011р. у справі № 18/1038/11 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 569,12 грн. пені скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Стягнути зі Споживчого товариства «Машівський Рай універмаг»(39400, Полтавська область, Машівський район, смт. Машівка, вул. Леніна, 126, код 31580415) на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 569,12 грн. пені, 153,00 грн. витрат з державного мита по справі та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 23 серпня 2011 року.