Постанова № 17872569, 21.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 25/40

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О. , суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Вороні В.С.

за участю :

прокурора - не з"явився

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третіх осіб - не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Семенівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області (вх. № 3271 П/1-18) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2010 року у справі № 25/40

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2006", с. Проців Бориспільського району Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Приватний підпрємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

до Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, смт Семенівка,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Наріжанська сільська рада, с. Наріжжя Семенівського району Полтавської області,

про визнання права власності на земельну ділянку,

встановила:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода-2006", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 6,74 га, визначену в натурі (на місцевості) існуючими межами, розташовану АДРЕСА_2, посилаючись на відмову Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області оформити право власності на спірну земельну ділянку, на якій розташована ферма, придбана позивачем у власність.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.04.2010р. у справі № 25/40 (суддя Босий В.П.) позов задоволено: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода-2006" право власності на земельну ділянку площею 6,74 га, визначену в натурі (на місцевості) існуючими межами, розташовану АДРЕСА_2.

Прокурор Семенівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області з цим рішенням не погодився, вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні жодні документи, які б визначали площу земельної ділянки під нежитловими будівлями, а договором оренди земельної ділянки від 11 січня 2008 року визначено її площу у розмірі 6,74 га.

Також вказує на те, що, враховуючи вимоги статті 120 Земельного кодексу України, статті 337, частини 1 статті 210, частини 3 статті 640, статті 657 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд неправомірно визнав право власності на спірну земельну ділянку, яке до моменту державної реєстрації у позивача не виникло.

Крім того, зазначає, що, виходячи з положень статті 116 Земельного кодексу України та пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, лише після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18.08.2011 року на 11:30 год.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П. у зв"язку із знаходженням головуючого судді Сіверіна В.І. у відпустці.

Представники сторін та третьої особи -Наріжанської сільської ради, а також прокурор у судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6115820572045, №6115820572568, №6115820572592 та №6115820572584 про вручення відповідачу, третій особі - Наріжанській сільській раді та прокурору копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, а також штамп на зворотньому боці цієї ухвали про відправлення її копій сторонам, прокурору та третім особам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України. .

Представник третьої особи - ОСОБА_1 у судове засідання також не з"явився, на адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулась копія ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". Вказна копія ухвали надсилалась апеляційним господарським судом на адресу вказаної третьої особи, яка вказана у позові та в апеляційній скарзі, наявних в матеріалах справи копіях договорів та заяві ОСОБА_1 (а.с. 40), про зміну якої третя особа- ОСОБА_1 суд не повідомляла.

А тому, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України на господарський суд не покладено обов"язку з"ясування фактичної адреси сторін, третя особа- ОСОБА_1 вважається такою, що повідомлена про дату, час та місце судового засідання належним чином.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, третіх осіб та прокурора за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 22 липня 2009 року між ТОВ “Злагода-2006”, покупцем, та ОСОБА_1, продавцем було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого позивач як покупець придбав у власність нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

24 липня 2009 року комунальним підприємством “Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації” було прийнято рішення про реєстрацію за позивачем права власності на вказані нежитлові будівлі ферми.

05 листопада 2009 року ТОВ “Злагода-2006” звернулося з листом до Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області з проханням оформити відповідно до чинного законодавства (ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України) право власності позивача на земельну ділянку площею 6,74 га, визначену в натурі (на місцевості) існуючими межами, на якій розташований комплекс нежитлових будівель ферми, придбаний у ОСОБА_1, та яка потрібна для їх обслуговування.

26 листопада 2009 року Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області листом № 1-18/1947 повідомила позивача про те, що не може прийняти рішення про оформлення права власності ТОВ “Злагода-2006” на земельну ділянку під комплексом нежитлових будівель ферми. .

Місцевий господарський суд, з посиланням на частину 1 статті 120 Земельного кодексу України та частину 1 статті 377 Цивільного кодексу України зазначив, що до позивача перейшло право власності на земельну ділянку, на якій розміщені нежитлові будівлі ферми, які придбав позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 22 липня 2009 року.

Також господарський суд першої інстанції зазначив, що розмір земельної ділянки договором купівлі-продажу нежитлових будівель не визначений, а тому при визначенні площі земельної ділянки, що перейшла у власність позивача, необхідно враховувати ту частину земельної ділянки, яка зайнята такими будівлями, та ту частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Крім того, місцевий господарський суд вказав, що розмір такої ділянки вже визначено існуючими межами в натурі (на місцевості) і він складає 6,74 га, що підтверджується актом на право колективної власності на землю, виданим колективному сільськогосподарському підприємству "Наріжанське", однак не зазначив серію та номер цього акта.

На підставі вищезазначеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки попередньому власнику належало право власності на землю, тому до наступного власника - ТОВ "Злагода-2006" також перейшло право власності на вказану земельну ділянку.

Однак, колегія суддів не може погодитись із вказаним рішенням, зважаючи на таке.

З матеріалів справи та матеріалів проведеної прокуратурою Семенівського району Полтавської області перевірки вбачається, що згідно з державним актом на право постійного користування землею від 26.05.1997 року (серії І-ПЛ №002430, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2) Колективному сільськогосподарському підприємству "Наріжанське"(с.Наріжжя Семенівського району Полтавської області ) надано у постійне користування 2935,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення сільського господарства відповідно до рішення \ 6 сесії 22 скликання Наріжанської сільської ради народних депутатів від 3 жовтня 1995 року.

Законом України "Про форми власності на землю" (втратив чинність на підставі Закону України № 1337-ІУ (1377-15) від 11.12.03) в Україні запроваджено поряд з державною колективну та приватну форми власності на землю.

11 січня 2008 року між Наріжанською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно з яким в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 6,74 га( у т.ч господарські будівля і двори), яка знаходиться в межах села Матвіївка Наріжанської сільської ради строком на 1 рік. Згідно акту прийому передачі земельної ділянки до вказаного договору оренди орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 6,74 га під господарськими будівлями і дворами в межах села Матвіївка Наріжанської сільської ради.

13 листопада 2008 року на підставі рішення вісімнадцятої сесії Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області п"ятого скликання між Наріжанською сільською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 11.01.2008 року, згідно з яким термін дії договору продовжено на 1 рік.

Пунктом 1.1. розділу 1 договору купівлі-продажу від 23 лютого 2007 року визначено, що співвласники майна, що належить на праві спільної часткової власності в особі голови комітету (уповноваженого) ОСОБА_2 передали у власність ОСОБА_3 майно, перелік якого надано у додатку 2 до цього договору. У зазначеному договорі міститься посилання на те, що ОСОБА_2 діє на підставі довіреності та /або договору про спільне користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності без зазначення його дати. Крім того, у ньому не вказано реквізити покупця.

Пунктом 1.3 вказаного договору купівлі-продажу визначено, що право власності на майно переходить після підписання акта - прийому - передачі.

Згідно з актом приймання-передачі майнового комплексу у селі Матвіївка. ПП ОСОБА_1 прийняв від уповноваженої особи співвласників майна ОСОБА_2 майно у кількості 10 одиниць (корівники, телятник, силосні трашеї тощо ) вартістю 513233 грн.

Згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України ( в редакції 2001 року зі змінами і доповненнями) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об"єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тобто, у ТОВ "Злагода-2006" відсутнє право власності на земельну ділянку загальною площею 6,74 га під нежитловими будівлями.

Місцевий господарський суд дійшов такого висновку на підставі державного акта на право колективної ПСП "Наріжанське" на землю, не вказавши ані його серії, ані номеру та дати реєстрації.

Однак, згідно з даними прокурорською перевірки, зазначеного документу взагалі не існує.

Такого висновку місцевий господарський суд дійшов на підставі того, що позивачем в обгрунтування своїх вимог як доказ існування державного акта на право колективної власності ПСП "Наріжанське" на землю подано довідку відділу Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області від 27.11.2009 року за вих №01-26/1108 про те, що відповідно до книги реєстрації державних актів на право колективної власності на землю КСП "Наріжанське" Наріжанською сільською радою видано державний акт на право колективної власності на землю на загальну площу 2935,8 га, у т.ч. числі під господарськими спорудами та дворами 43,4 га, серія І-ПЛ №002430, про що внесено запис в книгу реєстрації за №2 від 26.05.1997 року.

Однак, за даними прокурорської перевірки, документом серії І-ПЛ №002430 від 26.05.1997 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2, є державний акт на право постійного користування землею виданий колективному сільськогосподарському підприємству "Наріжанське"(с.Наріжжя Семенівського району Полтавської області).

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б визначали площу земельної ділянки під нежитловими будівлями . Договором же оренди земельної ділянки від 11 січня 2008 року визначено її площу у розмірі 6,74 га.

На момент укладення договору купівлі-продажу від 22 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Злагода-2006», ОСОБА_1 мав право користування земельною ділянкою на умовах оренди відповідно до договору від 11 січня 2008 року.

Стаття 120 Земельного кодексу та стаття 377 Цивільного кодексу передбачають набуття прав на земельну ділянку, на якій розміщені будинок, будівля або споруда, безпосередньо до набувача від попереднього землекористувача.

Отже, на підставі вказаних норм матеріального права ТОВ «Злагода -2006»мала право на набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди, як і попередній землекористувач.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 120 Земельного кодексу, статті 337, частини 1 статті 210, частини 3 статті 640, статті 657 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд неправомірно визнав право власності на спірну земельну ділянку, яке до моменту державної у позивача не виникло.

Стаття 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Також, пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, виходячи з положень статті 116 Земельного кодексу України та пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України , лише після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22.04.2010 року у справі № 25/40 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2006", (08344, Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Пролетарська, буд. №76-А, код ЄДРПОУ 34702071) на користь Державного бюджету України 159,50 грн. державного мита.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Івакіна В.О.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Бондаренко В.П.

Повний текст постанови складено 23.08.2011 року.

З оригіналом згідно:

Секретар суду Колєснік Н.Ю.

23.08.11 р.