Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 48/21920.07.11 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська техноторгівельна компанія"
простягнення 13 539,43 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_2
від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі "Підприємець") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська техноторгівельна компанія" (надалі ТОВ "Українська техноторгівельна компанія") про стягнення 11682,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору суборенди нежитлового приміщення №07/03-10 від 15.03.2010 р. позивач передав у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 15 кв. м., а саме кімната АДРЕСА_1, а відповідач належним чином грошове зобовязання по сплаті орендної плати не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 5 971,84 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 250,50 грн. та штрафу у розмірі 5460,00 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.06.2011 р.
В судове засідання 20.06.2011 р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав та надав заяву про збільшення позовних вимог в якій просив стягнути 13539,43 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 20.07.2011 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду, своїх повноважних представників у судове засідання не направив, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №120168 від 25.05.2011 р.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15.03.2010 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ "Українська техноторгівельна компанія" (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №07/03-10 (надалі "Договір").
Відповідно до п.п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 15 кв. м., а саме кімната АДРЕСА_1, інд. 25015.
Згідно із п. 3.1 Договору суборендар вступає в користування майном у термін, указаний у договорі.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що передання майна в оренду здійснюється за відповідним актом прийому-передачі, де має бути зазначений стан майна, що орендується.
Відповідно до п. 5.1 Договору суборендар сплачує орендну плату в розмірі 65 (шістдесят пять) грн. за 1 кв. м. Загальна сума орендної плати складає 975,00 грн. щомісяця. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 5 числа кожного місяця.
Із змісту п.п. 5.2, 5.3 Договору вбачається, що комунальні послуги суборендар сплачує окремо від орендної плати в термін 5 банківських днів з моменту отримання наданих рахунків-фактур. Комунальні послуги: експлуатаційні, забезпечення електроенергією, теплом, водою, та інші розраховуються пропорційно орендованої площі.
Згідно п. 5.6 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, перерахована орендарю з урахуванням пені у розмірі 2% від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства.
Відповідно п. 6.2 Договору суборендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні послуги та витрати за утримання орендованого майна.
Згідно п. 10.1 Договору після закінчення строку оренди за договором суборендар зобовязаний протягом 3 днів повернути орендарю майно що орендується за відповідним актом.
Із змісту п. 11.1 Договору вбачається , що договір укладено з 15.03.2010 р. до 31.12.2010 р.
Додатковою угодою №2 від 01.10.2010 сторони внесли зміни до договору, а саме підпункти 5.5 та 5.6 пункту 5 виключено. Додали пункт 10 та підпункти 10.1, 10.2 , які виклали у наступній редакції: "10.1. Сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору. За несвоєчасне перерахування орендної плати суборендар сплачує штраф у розмірі 2 відсотки від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений календарний день. 10.2. Пеня та штраф погашається в першочерговому порядку з коштів отриманих від суборендаря за орендну плату. Залишок коштів, зараховується в рахунок погашення заборгованості по орендної платі."
На виконання умов Договору 15.03.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 15.03.2010 р.
Відповідно актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00410, №ОУ-00417, №ОУ-00427, №ОУ-00427, №ОУ-00435, №ОУ-00000012, №ОУ-0000022, №ОУ-0000013, №ОУ-0000033, №ОУ-0000042, №ОУ-00000050 від 30.11.2010 р., 30.11.2010 р., 31.12.2010р., 31.12.2010 р., та 31.01.2011 р., від 31.01.2011 р., 28.02.2011 р., 31.01.2011 р., 28.02.2011 р., 31.03.2011 р., 31.03.2011 р. та рахункам-фактурам №СФ-00195, №СФ-0212, №СФ-00221, №СФ-00230, №СФ-0000007, №СФ-0000019, №СФ-0000020, №СФ-0000042, №СФ-0000030, №СФ-0000061, від 01.10.2010 р., від 30.11.2010 р., від 01.12.2010 р., 31.12.2010 р., 04.01.2011 р., 02.02.2011 р., від 02.02.2011 р., від 28.02.2011 р., від 01,03.2011 р., від 31.03.2011 р. відповідно, загальна вартість орендних та комунальних послуг наданих відповідачу становить 5971,84 грн.
17.12.2010 р. від ТОВ "Українська техноторгівельна компанія" позивачу надійшов гарантійний лист в якому зазначалося, що заборгованість за орендну плату та комунальні послуги останній гарантує провести до 31.01.2011 р.
Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості та штрафних санкцій.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення) підтверджується факт передачі майна в оренду, користування ним відповідачем (акти здачі приймання виконаних робіт), часткова сплата відповідачем орендних та комунальних платежів та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 5971,84 грн.
Вказані акти містять відтиск печатки та підпис уповноваженого представника відповідача, а будь-яких заперечень щодо користування обєктом оренди у спірний період відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 5.1, 5.2 Договору грошове зобовязання відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором на момент звернення позивача з позовною заявою настало.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 5 971,84 грн. на підставі Договору (рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт). Відповідачем вказана заборгованість визнана в гарантійному листі, в судовому засіданні не спростована, доказів її погашення не надано.
ТОВ "Українська техноторгівельна компанія" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Українська техноторгівельна компанія" заборгованості у розмірі 5 971,84 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 7287,00 грн. та пені у розмірі 280,59 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 06.11.2010 р. по 31.03.2011 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Із матеріалів справи вбачається, що платежі за Договором відповідач зобовязаний був здійснювати до 5 числа відповідного місяця, в той час як фактично зобовязання не були виконані.
Підставою для нарахування пені та штрафу позивач вказує п.10.1 Договору в редакції Додаткової угоди №2, а із змісту цього пункту вбачається, що пеня та штраф нараховуються щоденно на суму боргу.
Згідно частин 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одним із критерієм, який характерний для пені, як різновиду неустойки, є триваючий характер такої санкції.
Закріплена в першому реченні п.10.1 Договору санкція у розмірі 2 відсотків від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день, яку названо штрафом, за своєю правовою природою є пенею.
Відтак, сторонами передбачено в п.10.1 Договору два види пені за порушення грошового зобовязання, сукупний розмір якої становить 2% + подвійна облікова ставка НБУ.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.
Крім того, частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а тому суд враховую наведену норму при визначенні періоду прострочення по платежах, останній строк здійснення яких (5 число місяця) припадає на неробочий день.
На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку, встановленого судом розміру заборгованості по сплаті орендних платежів (неустойки за несвоєчасну сплату комунальних послуг не передбачено) та періодів прострочення з урахуванням щомісячного збільшення заборгованості правомірним є стягнення пені у розмірі 153,06 грн.
В іншій частині заявленої до стягнення пені за прострочення виконання грошового зобовязання необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно, а саме нарахована без врахування приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України. До того ж, заборгованість виникала та її загальний розмір збільшувався щомісячно, а тому нарахування позивачем пені на борг у розмірі, який існував в березні 2011 року, за період прострочення з жовтня 2010 року по березень 2011 року, є неправомірним.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Українська техноторгівельна компанія" на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 5971,84грн. та пені у розмірі 153,06 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання .
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська техноторгівельна компанія" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А; ідентифікаційний код 36697823) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 5971 (пять тисяч девятсот сімдесят одна) грн. 84 коп., пеню у розмірі 153 (сто пятдесят три)грн. 06 коп., державне мито у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 43 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення 21.07.2011 р.
Судове рішення № 17871587, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 48/219. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: