Рішення № 17870404, 12.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/128-35/15112.07.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

до Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток»

про стягнення 2863514,47грн.

та

За зустрічним

позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про розірвання договору оренди та стягнення збитків в розмірі 3269126,31грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін за первісним позовом:

від позивача:Грохольська представник за довіреністю;

від відповідача:ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представники за довіреністю;

Представники сторін за зустрічним позовом:

від позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представники за довіреністю;

від відповідача:Грохольська представник за довіреністю.

Рішення прийнято 12.07.2011 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 06.07.2011 до 11.07.2011 та з 11.07.2011 до 12.07.2011.

У судовому засіданні 12.07.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 у справі №48/128 первісні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" задоволені частково.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»1582145,59 грн. відшкодування витрат на поліпшення орендованого приміщення, 427122,96 грн. сплачених в якості авансового платежу за Договором, державне мито у розмірі 20092,68 грн. та 82,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Провадження в частині зустрічних позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про розірвання Договору № 73 про оренду приміщень від 12.05.2008 припинено у звязку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду №48/128 від 02.12.2009 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 у справі №48/128 без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 було видано наказ №48/128 від 18.01.2010.

Постановою Вищого господарського суду України №48/128 від 10.03.2010 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2009 у справі №48/128 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва справу №48/128 передано на новий розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2010р., справа №48/128 прийнята суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, справі присвоєно №48/128-35/151, її розгляд призначено на 14.04.2010.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 14.04.2010 зявився, але вимог ухвали суду №48/128-35/151 від 26.03.2010 не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про перенесення розгляду справи, у звязку з подачею останнім касаційної скарги.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав вищезазначене клопотання представника позивача, та заявив клопотання про перенесення розгляду справи для надання можливості відповідачу виконати вимоги ухвали суду та надати витребувані судом документи.

Дослідивши матеріали справи, суд вирішив задовольнити вищезазначені усні клопотання про перенесення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.04.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 17.05.2010.

У судовому засіданні 17.05.2010 представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про перенесення розгляду справи, у звязку з подачею останнім касаційної скарги.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти вищезазначеного клопотання представника позивача та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю; надав письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду №48/128-35/151 від 26.03.2010 та заявив клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 17.05.2010 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 26.05.2011.

У судовому засіданні 26.05.2011 представник позивача за первісним позовом надав письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду №48/128-35/151 від 26.03.2010.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав заявлене клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 26.05.2010 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 28.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2011, на підставі ст.41 Господарського процесуального кодексу України, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі №48/128-35/151 зупинено на підставі п. 1 ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

23.05.2011 до Господарського суду м. Києва надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №4571/10-15 від 06.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2011, на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі №48/128-35/151, розгляд справи призначено на 06.06.2011.

Представник позивача за первісним позовом надав письмові пояснення по справі та повідомив суд про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна".

Відповідач у судове засідання 06.06.2011 свого представника не направив, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.06.2011.

У судове засідання 20.06.2011 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.06.2011 надав письмові пояснення по суті спору, повідомив про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Компанія Росток» та подав клопотання про подовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.07.2011.

У судовому засіданні 06.07.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 11.07.2011.

У судовому засіданні 11.07.2011 представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги за первісним позовом та заперечував проти зустрічного позову.

Представники відповідача заперечував проти первісного позову та підтримав позовні вимоги по зустрічному позову.

У судовому засіданні 11.07.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 12.07.2011 для прийняття рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2008 між Закритим акціонерним товариством "Компанія Росток" (далі - орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (далі - орендар) було укладено Договір №73 про оренду приміщень (далі - Договір).

Згідно з умовами даного Договору орендодавець зобовязується передати, а орендар одержує в орендне (платне) користування службово-побутові приміщення загальною площею 2318,8 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4 (п.п. 1.1., 2.1. договору).

Відповідно до п.3.3 Договору (у редакції, викладеній Додатковою угодою №1 від 01.09.2008) орендодавець зобовязаний передати обєкт, який відповідає усім протипожежним та санітарним нормам, оренди орендарю не пізніше 15.07.2008, підписавши при цьому відповідний акт прийому - передачі.

Додатком №3 до Договору сторонами було визначено перелік будівельних робіт, які мають бути виконані орендодавцем для базового стану приміщень при підписанні Акту прийому-передачі.

19.05.2008 сторонами було підписано Акт прийому-передачі приміщень для їх облаштування орендарем під свої потреби (далі - Акт), за яким позивачеві були передані приміщення на четвертому поверсі будинку по бул. І.Лепсе, 4, площею 2318,8 кв.м. для організації у них робіт по облаштуванню під свої потреби.

Відповідно до п.3 Акту роботи по облаштуванню приміщень під потреби орендаря його підрядними організаціями повністю фінансуються орендарем.

Згідно із зазначеним Актом орендодавець має право залучати підрядні організації для виконання ними необхідних, для потреб орендодавця супутніх робіт.

Пунктом 5 вказаного Акту сторони погодили, цей Акт не є підставою для нарахування орендної плати за Договором оренди № 73 від 12.05.2008.

Також Акт вказує на те, що на обєкті оренди виконуються ремонтні роботи генпідрядником - ТОВ "Українські інвестиції".

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що орендна плата нараховується з 15.07.2008, але не раніше підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі.

08.10.2008 орендарем та орендодавцем було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору оренди, в якій сторони домовились, що орендодавець приймає на себе зобовязання передавати орендарю приміщення для проведення в них робіт підрядниками останнього в строки, визначені у п. 1 Додаткової угоди № 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Як передбачено ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Орендодавець свої зобовязання, передбачені пунктом 3.3 Договору (з урахуванням положень Додаткової угоди від 01.09.2008) та Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України щодо передачі орендарю обєкта оренди в стані, придатному до використання відповідно до мети оренди, не виконано, про що свідчить, зокрема, відсутність акту приймання-передачі приміщень, які відповідають санітарно-технічним і протипожежним вимогам та умовам договору.

Як передбачено ст. 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Листом № 04-61/770 від 23.12.2008 орендар повідомив орендодавця про дострокове розірвання Договору оренди, у звязку з тим, що орендодавцем не виконується зобовязання по передачі обєкта оренди в стані, погодженому сторонами договору. Також орендар вимагав у орендодавця погашення понесених збитків.

Згідно з п. 9.9 Договору вказаний Договір може бути розірваний, зокрема, за рішенням однієї зі сторін, при виникненні обставин, що виключають можливість використання орендованого приміщення відповідно до цілей орендаря, з інших підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 9.11 Договору про дострокове припинення Договору орендодавець або орендар попереджають один одного за один місяць до дати, з якої Договір вважають розірваним.

Закрите акціонерне товариство "Компанія Росток" листом № 55-06 від 19.01.2009 повідомило Відкритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Універсальна", що не заперечує проти розірвання Договору оренди та вважає датою розірвання договору 06.01.2009. Також орендодавець зазначив, що відповідно до п. 7.5 Договору не має правових підстав для повернення страхового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, Договір №73 про оренду приміщень від 12.05.2008 є розірваним з 06.01.2009, оскільки фактично сторони погодили розірвання Договору шляхом обміну вищевказаними листами, що відповідає вимогам ст.ст. 207 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 7.5 Договору при укладенні Договору, орендар перераховує платіж в якості забезпечення виконання зобовязань в розмірі орендної плати за 1 місяць, який є орендним платежем за останні місяць дії Договору оренди у разі належного виконання умов Договору.

Орендар свої зобовязання щодо перерахування грошових коштів в якості забезпечення виконання зобовязань виконав належним чином, перерахував орендодавцю 427122,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0000000073 від 19.05.2008.

Як свідчать обставини справи, Договір оренди достроково розірваний з ініціативи орендаря, оскільки орендар не мав можливості користуватись обєктом оренди у звязку з порушенням орендодавцем свого обовязку щодо передачі обєкту оренди у погодженому санітарно-технічному і протипожежному стані.

Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Фактично орендар не користувався і не міг користуватися обєктом оренди за призначенням для ведення своєї статутної діяльності, тому перерахований орендарем відповідно до п. 7.5 Договору платіж не може розглядатись як орендна плата за останній місяць дії Договору та як забезпечення виконання зобовязань орендаря.

Посилання Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" на те, що внесений платіж не підлягає поверненню у звязку з недотриманням орендарем процедури розірвання договору оренди судом не приймається, оскільки орендар, відповідно до п. 9.11 Договору та законодавства України, належним чином повідомив орендодавця про дострокове розірвання Договору, а орендодавець у листі № 55-06 від 19.01.2009 погодився на розірвання Договору та самостійно визначив дату розірвання Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки обєкт оренди не був переданий орендарю та не використовувався орендарем за призначенням, вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 427122,96 грн., сплачених в якості орендного платежу за останній місяць оренди, підлягають задоволенню.

Також, як свідчать матеріли справи, після отримання від орендодавця дозволу на проведення ремонтних робіт орендарем було понесені витрати на приведення об'єкту оренди у відповідності до своїх потреб в сумі 1582145,59 грн., а саме:

- сплачено Субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_3 84 000,00 грн. за виконання проектних робіт дизайну інтер'єру офісного приміщення, що підтверджується Договором №06-08 на виконання проектних робіт від 01.07.2008, Актом приймання-передачі дизайн-проекту від 17.10.2008, платіжним дорученням № 22151 від 21.10.2008 на суму 48 000,00 грн., платіжним дорученням №16480 від 16.07.2008 на суму 36 000,00 грн.;

- сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Стольний Град" 1 034 597,76 грн. за роботи по кондиціонуванню, облаштуванню керамічною плиткою та сантехнічними приборами об'єкту оренди, що підтверджується Договором № 146 від 11.07.2008, Актами приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями № 21131 від 02.10.2008 на суму 152000,00 грн., № 24902 від 12.12.2008 на суму 50000,00 грн., № 16425 від 15.07.2008 на суму 166000,00 грн., № 1170 від 21.07.2008 на суму 40000,00 грн., № 16842 від 23.07.2008 на суму 50000,00 грн., № 1338 від 05.08.2008 на суму 60000,00 грн., № 17677 від 06.08.2008 на суму 60000,00 грн., № 13399 від 08.08.2008 на суму 30000,00 грн., № 17999 від 13.08.2008р. на суму 25000,00 грн., № 18070 від 13.08.2008 на суму 113000,00 грн., № 18361 від 19.08.2008 на суму 150000,00 грн., № 1694 від 03.09.2008 на суму 11000,00 грн., № 1693 від 04.09.2008 на суму 71692,00 грн., № 2457 від 07.11.2008 на суму 55905,76 грн.;

- сплачено Закритому акціонерному товариству "ІНКОМ" за монтаж локальної мережі на 271 робоче місце та проведено робіт на суму 416 756,83 грн., що підтверджується Договором №0773 від 06.08.2008, Актом виконаних робіт від 08.12.2008, платіжними дорученнями №19631 від 09.09.2008 на суму 100 000,00 грн., №19526 від 08.09.2008 на суму 200 000,00 грн., № 21494 від 08.10.2008 на суму 150 000,00 грн.;

- сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Файєрдорз-Продакшн" за виготовлення та встановлення дверних блоків на суму 46 791,00 грн., що підтверджується Договором №01/10-08 від 01.10.2008, накладною №116 від 19.11.2008, рахунком-фактурою №29 від 09.10.2008, платіжним дорученням № 2148 від 16.10.2008).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Зі змісту наведених положень ст. 778 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична доля поліпшень, зроблених наймачем, залежить від двох обставин: а) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; б) чи була надана згода наймодавця на проведення поліпшень.

Як свідчать матеріали справи, всі вищезазначені роботи були здійснені з дозволу орендодавця, що підтверджується змістом Акту прийому-передачі приміщень для їх облаштування орендарем під свої потреби від 19.05.2008. Посилання відповідача за первісним позовом на те, що кошторис, в якому були б визначені види, обсяг, вартість робіт та їх фінансування не були з ним погоджені, а отже не були погоджені і поліпшення, проведені позивачем за первісним позовом, судом відхиляються, оскільки сторонами окремо не було погоджено форми, у якій орендодавець надає згоду на проведення поліпшень.

З метою з'ясування питання про те, чи є поліпшення, зроблені Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" у орендованих приміщеннях, від'ємними чи невід'ємними, судом за клопотанням відповідача за первісним позовом відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та на підставі Закону України "Про судову експертизу" була призначена судова будівельна-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до Висновку №4571/10-15 судової будівельно-технічної експертизи від 06.05.2011 поліпшення, на виконання яких складена відповідна договірна та виконавча документація, зроблені Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" у приміщеннях загальною площею 2318,8 кв.м., розташованих на 4-му поверсі будинку за адресою: м. Київ, бульвар І.Лепсе, 4, що передавались в оренду за договором про оренду приміщень №73 від 12.05.2008, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Компанія Росток" та Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" є невід'ємними.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів. При цьому висновок судового експерта не є для суду обовязковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що висновок судової експертизи № 4571/10-15 від 06.05.2011 містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених експертам запитань. Оцінивши даний висновок за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд не виявив обставин, які б свідчили про його необґрунтованість, неправильність чи невідповідність іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, суд вважає, що зазначений висновок є належним та допустимим доказом у справі.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що здійсненні Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" поліпшення невід'ємними, тобто не можуть бути відокремлені від обєкту оренди без шкоди для останнього, а тому відповідно до положень ст. 778 Цивільного кодексу України орендар має право на відшкодування вартості таких витрат.

Таким чином, вимоги Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" 1582145,59 грн. відшкодування витрат, понесених на поліпшення орендованого приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім зазначених вимог, Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" також заявлені вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" 854245,92 грн. як санкції за порушення зобовязання по Договору №73 про оренду приміщень від 12.05.2008.

Обґрунтовуючи позов в цій частині Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" посилається на те, що орендодавцем було порушено зобовязання з передачі приміщень; обєкт оренди не був переданий; у орендаря була відсутня можливість скористатись правом на двомісячне безоплатне користування обєктом оренди, яке передбачене п. 8.3 Договору оренди, тому, позивач за первісним позовом вважає, що з орендодавця підлягає стягненню еквівалент двомісячного користування обєктом оренди у грошовому виразі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Оскільки ні Договором оренди, ні чинним законодавством України не передбачено такого правового наслідку у разі порушення зобовязання, як стягнення еквіваленту двомісячного користування обєктом оренди у грошовому виразі, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток"854245,92 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток", що орендар не виконав необхідних робіт, порушив свої зобовязання за Додатковою угодою №2, що відповідно потягло неможливість виконання орендодавцем робіт, визначених Додатком №3, тому прострочення виконання робіт відповідачем за первісним позовом не настало, судом не приймається зважаючи на наступне.

Додатком 3 до Договору № 73 від 12.05.2008 сторонами було визначено перелік будівельних робіт, які мають бути виконані орендодавцем для базового стану приміщень при підписанні Акту прийому-передачі.

Додатковою угодою №2 від 08.10.2008 до Договору про оренду приміщень №73 від 12.05.2008сторони погодили строки передачі орендодавцем орендарю приміщень для проведення в них робіт підрядниками останнього з 14.10.2008 по 27.10.2008.

У п. 2 Додаткової угоди №2 сторони визначили, що роботи мають бути виконані у відповідності до Додатку №3 до Договору оренди. В цьому ж пункті зазначено, що генпідрядник орендодавця приступає до виконання робіт після виконання орендарем обсягу робіт згідно з листом Генпідрядника (ТОВ "Українські інвестиції") від 10.10.2008 №10/10-08,який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Таким чином, цим листом повинен був бути визначений обсяг робіт для орендаря. Проте, вказаний лист, який був складений через 2 дні після укладення Додаткової угоди № 2, не містить чіткого обсягу робіт, які необхідно виконати орендарю, а лише є зверненням генпідрядника (ТОВ "Українські інвестиції") до орендодавця з описом проблемних питань неможливості виконання своїх зобовязань.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, інших листів про обсяг робіт, які необхідно виконати орендарю, останньому не надавалось.

При цьому, відповідачем за зустрічним позовом не надано доказів доведення змісту листа ТОВ "Українські інвестиції" до відома ВАТ "СК "Універсальна".

Отже, у звязку з відсутністю погодження обсягу робіт, які необхідно виконати орендарю, у Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" не виникло зобовязань з їх виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закрите акціонерне товариство "Компанія Росток" звернулось до суду із зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про

- розірвання договору про оренду приміщень №73 від 12.052008 між ВАТ "Страхова компанія "Універсальна" та ЗАТ "Компанія Росток" за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 4 загальною площею 2318,8 кв.м.;

- стягнення з ВАТ "Страхова компанія "Універсальна" на користь ЗАТ "Компанія Росток" збитки у розмірі 3 269 126,31 грн.

Закрите акціонерне товариство "Компанія Росток", обґрунтовуючи суму заявлених збитків зазначає, що у звязку з порушенням орендарем своїх зобовязань орендодавцю були завдані збитки у розмірі 2903137,60 грн., які полягають в упущеній вигоді, яку він би отримав якби зобовязання не було порушено і які складаються з орендної плати та плати за обслуговування приміщення. Крім того, позивач за зустрічним позовом поніс витрати по комунальним платежам у розмірі 73975,71 грн., а також витрати на відновлення приміщень у стан, в якому вони були передані в оренду у розмірі 292013,00 грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).

У відповідності з положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Обовязок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобовязань.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Обовязковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та її вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто, збитки - це обєктивне зменшення яких-небудь майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобовязань наступає обєктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобовязань та яке ґрунтується на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання кредитором доходів у разі, якщо зобовязання було би виконано.

З вищезазначених норм законодавства випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток", яке мало довести факт понесення заявленої до стягнення суми збитків.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що орендна плата нараховується з 15.07.2008, але не раніше підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі.

У Акті прийому-передачі приміщень для їх облаштування орендарем під свої потреби від 19.05.2008 прямо вказано, що цей Акт не є підставою для нарахування орендних платежів за Договором оренди № 73 від 12.05.2008. Іншого акта приймання-передачі сторони Договору не складали.

Вимога про стягнення витрат на відновлення приміщень у стан, в якому вони були передані в оренду у розмірі 292013,00 грн. ґрунтується на Локальному кошторисі № 2-1-1 на відновлювальні та демонтажні роботи, Підсумковій відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 та Зведеному кошторисному розрахунку на відновлювальні та демонтажні роботи.

Зазначена сума витрат є приблизною, яку позивачу за зустрічним позовом необхідно буде витратити на відновлення приміщення.

Доказів на підтвердження понесення позивачем за зустрічним позовом заявленого розміру витрат на відновлення приміщення (зокрема, актів приймання-передачі виконаних робіт, платіжних доручень про перерахування коштів тощо) суду не надано.

Наведені позивачем за зустрічним позовом сума частини прибутку, який міг би отримати позивач за зустрічним позовом, та сума витрат на відновлення приміщення, належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не доведені. Вимоги зустрічного позову ґрунтуються лише на припущеннях, що позивач за зустрічним позовом зміг би отримати у відповідному періоді прибуток, якби відповідач за зустрічним позовом належним чином виконав свої зобовязання, та витратах, які позивач понесе в майбутньому на відновлення приміщення, що не дає підстав вважати обґрунтованими доводи Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" про достовірний розмір упущеної вигоди та додаткових витрат на відновлення приміщення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає не доведеним факт понесення позивачем за зустрічним позовом збитків у розмірі 3269126,31 грн., а тому, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення збитків задоволенню не підлягають.

Закритим акціонерним товариством «Компанія Росток»також заявлено вимогу про розірвання Договору №73 про оренду приміщень від 12.05.2008 у звязку з порушенням умов договору Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна".

У відповідності до частини другої ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, законодавець ставить основною умовою розірвання договору в судовому порядку істотне порушення стороною умов договору. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - „значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Обґрунтування істотності (значної міри) порушення умов договору відповідачем і підлягає дослідженню і оцінці в межах цієї справи.

Таким чином, законодавством встановлено, що право розірвати договір в судовому порядку існує у сторони договору у разі істотного порушення іншою стороною договору його вимог. Крім того, основною умовою для розірвання договору через істотне його порушення є завдання цим порушенням шкоди, при якій друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивачем будь-якими доказами не доведена наявність істотного порушення вимог Договору та, відповідно, істотного порушення договору відповідачем, а саме завдання йому шкоди невиконанням робіт, передбачених договором, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору. При цьому позивач не просить суд застосувати наслідки порушення відповідачем зобовязання, а наголошує саме на розірванні договору.

З урахуванням викладеного, через недоведеність позивачем встановлених законодавством підстав для розірвання Договору в судовому порядку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про розірвання Договору.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток»(03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, ідентифікаційний код 00227560) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 48А, ідентифікаційний код 20113829) 1582145,59 грн. (один мільйон пятсот вісімдесят дві тисячі сто сорок пять гривень 59 коп.) відшкодування витрат на поліпшення орендованого приміщення, 427122,96 грн. (чотириста двадцять сім тисяч сто двадцять два гривня 96 коп.) авансового платежу, 20092,68 грн. (двадцять тисяч девяносто дві гривні 68 коп.) державного мита, 82,80 грн. (вісімдесят дві гривні 80 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В задоволенню зустрічного позову відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.07.2011