Рішення № 17869501, 16.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.11р.Справа № 13/5005/8167/2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монблан-1», м. Сімферополь Автономна республіка Крим

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вега Прім», м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 28 348,22 грн

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність №1 від 01.01.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Монблан-1”, м. Сімферополь Автономна республіка Крим (далі позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (далі відповідач) про стягнення на свою користь заборгованість у розмірі 28348,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобовязання по оплаті за поставлений та реалізований товар покладені на нього за договором поставки №ВП-30351 від 01 липня 2008 року.

Відповідач відзив на позов, контррозрахунок, або докази сплати заборгованості до суду не надав, представник відповідача в судові засідання призначені для розгляду справи 19.07.2011 р., 16.08.2011 р. не зявився, про дату, час, та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10676157 від 29.07.2011 р. (а.с. 100).

Справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Монблан-1” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (покупець) було укладено договір поставки №ВП-30351 (далі договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлення покупця, що є невідємною частиною договору, а покупець прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до цього договору "Додаткові умови", що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент та ціна товару узгоджується в специфікаціях до договору. Специфікація затверджується сторонами в встановленій формі і є невідємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки відповідно до замовлення покупця власними транспортними засобами та за свій рахунок.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.

Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 Додатку № 4 до цього договору “Додаткові умови”(п. 7.2 Договору).

Згідно пункту 6 положень Додатку №4 до договору №ВП-30351 від 01 липня 2008 року. (а.с. 20), покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за проданий товар кожні 30 календарних днів.

Позивач зазначає, що поставив відповідачу у 2010 році товар за договором поставки №ВП-30351 від 01.07.2008 р., за який відповідач частково розрахувався, станом на 30.09.2010 р. заборгованість відповідача з цим договором згідно до акту звірки розрахунків складала суму у розмірі 28348,22 грн., відповідач заборгованість за договором не погасив станом на 20.04.2011 р., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт отримання товару відповідачем підтверджено видатковими накладними, що підписані представниками та завірені печатками обох сторін, що знаходяться в матеріалах справи (а.с. 24-44).

Відповідач розрахувався за товар частково у розмірі 35661,78, що підтверджено банківськими виписками від 11.01.2010 р. та 09.06.2010 р. (а.с. 45, 46).

Позивач підтверджує заборгованість відповідача актом звірки розрахунків підписаний між представниками позивача та відповідача (а.с. 23), відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 30.09.2010 р. складала суму у розмірі 28348,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, термін сплати за договором №ВП-30351 від 01.07.2008 р., з огляду на п. 6 положення Додатку №4 до цього договору, встановлений шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за проданий товар кожні 30 календарних днів, тобто, за умовами цього договору щодо строку оплати товару, строк оплати поставленого товару, є таким що настав.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію за №154/1 від 15.04.2011 р. (а.с. 47) про сплату суми заборгованості за реалізований товар у розмірі 28348,22 грн., але відповіді на яку не отримав (докази відправки знаходяться в матеріалах справи а.с. 48-49).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2010 р. (а.с. 23), заборгованість відповідача на користь позивача складала 28348,22 грн., станом на дату розгляду справи відповідач доказів оплати за реалізований товар отриманий ним за договором поставки не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором поставки №ВП-30351 від 01.07.2008 р. майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати отриманої продукції, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у розмірі 28 348,22 грн. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню у повному розмірі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 43, 49, 75, 8285, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вулиця Пушкіна, буд. 6; код ЄДРПОУ 33669196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МОНБЛАН-1” (95011, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2; код ЄДРПОУ 24497531) суму боргу у розмірі 28348,22 грн. (двадцять вісім тисяч триста сорок вісім грн. 22 коп.), державне мито у розмірі 283,48 грн. (двісті вісімдесят три грн. 49 коп.), витрати на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

22.08.2011 р.