Рішення № 17868559, 17.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р. Справа № 5023/4988/11

вх. № 4988/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився,

відповідача - ОСОБА_1 дов.№ 54 від 05.07.2011 року.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДІТЕЛ-ХАРКІВ" м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" м. Київ (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДІТЕЛ-ХАРКІВ" м. Харків про стягнення заборгованості за кредитним договором, що становить станом на 13.05.2011 року в сумі 4891428,80 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач, посилається на неналежне виконання з боку відповідача, покладених на нього обов"язків за договором №2008-9/DC невідновлювальної кредитної лінії від 14.02.2008 року, в частині повернення кредиту та сплаті процентів в строки, що передбачені п.п. 1.2., 1.6. кредитного договору, з урахуванням чого просить суд задовольнити позов та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 липня 2011 року о 10:45 годині.

У судовому засіданні 11 липня 2011 року оголошувалась перерва до 25 липня 2011 року о 11:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2011 року розгляд справи було відкладено на 08.08.2011 року о 12:45 годині та прийнято заяву (вх. 13026) позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог до розгляду та продовжено розгляд справи з урахуванням цих змін, розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову залишено у наступне судове засідання та клопотання (вх. 13884) про витребування доказів - задоволено.

У судовому засіданні 08.08.2011 року оголошувалась перерва до 17.08.2011 року о 11:00 годині.

До господарського суду Харківської області 17.08.2011 року надійшов відзив на позовну заяву (вх. 15924). Крім того, було надано заперечення на заяву про забезпечення позову (вх. 15925).

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечує, заперечує проти нарахування пені. адав поясмнення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (АТ БМ Банк) (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одітел-Харків» (Відповідач) було укладено Договір №2008-9/DC невідновлюваної кредитної лінії, (Кредитний договір), згідно з яким, Банк зобов'язався надати на умовах Кредитного договору, а Відповідач зобов'язався отримати та повернути на позичковий рахунок №206370130636 в передбачені цим Договором строки Кредит в розмірі 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США 00 центів (Кредит), зі сплатою 13% річних.

Згідно з п.1.2 Кредитного договору, Кредит надавався у вигляді відкличної невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 12.02.2010 р.

Відповідно з п. 1.3. Кредитного договору, сторони погодили суму Ліміту кредитування в розмірі 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США 00 центів.

Як свідчать матеріали справи, відповідач кредит отримав, про що свідчать виписки банку з рахунку відповідача за період з 14.02.2008р. по 12.05.2010р., які містяться в матеріалах справи.

Згідно пункту 1.6.1.2. кредитного договору, «Проценти нараховуються методом факт/360 на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі Кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п.1.3. цього Договору. При нарахуванні процентів день видачі Кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається».

Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору, за користування Кредитом Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених Кредитним договором. Перша сплата процентів, згідно Кредитного договору, відбувається не пізніше 29 лютого 2008 року за період з першого дня видачі кредиту до 25-го лютого 2008 року. Всі наступні сплати процентів відбуваються з 26-го числа попереднього місяця по 25-е число звітного місяця, проценти повинні бути сплачені Відповідачем щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі повного строкового або дострокового погашення Кредиту - одночасно з погашенням Кредиту.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.3.1. Кредитного договору, Відповідач зобов'язався належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором обов'язки.

Як свідчать матеріали справи, взяті на себе зобов'язання по поверненню Кредиту та сплаті процентів в строки, що передбачені плі. 1.2., 1.6. Кредитного договору, Відповідач належним чином не виконав.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про порушення відповідачем строків повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором. Матеріали справи свідчать, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 3000000,00 дол. США (еквівалент в гривні - 23915100,00 грн.) прострочення суми заборгованості по кредиту, 135416,65 дол. США. (еквівалент в гривні - 1079500,91 грн.) відсотки за користування кредитом, донараховані проценти (за період з 29.04.2009 року по 11.05.2011 року включно.) - 803833,28 дол. США. (еквівалент в гривні 6407917,76 грн.) Цей факт підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується відповідачем.

Так зокрема відповідачем всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суду не надано доказів повного або часткового виконання зобовязань відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1.1. кредитного договору №2008-9/DC від 14.02.2008 р., «За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування Кредитом, сплаті комісійних винагород Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення».

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до ст. З цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню за прострочення виконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором №2008-9/DC від 14.02.2008 р. не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в той період.

Відповідно до умов кредитного договору №2008-9/DC від 14.02.2008 р., грошове зобов'язання Відповідача зі сплати кредиту виникало кожного місяця окремо і обчислювалось згідно пункту 1.3. кредитного договору.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, суд звертає увагу на наступне, відповідач посилається на те, що відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Пунктом 2 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Згідно до положень ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки відповідачем було заявлено у наданому відзиві на позов про застосування строків позовної давності, таким чином, за прострочення виконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором №2008-9/DC від 14.02.2008 р. стягується пеня щодо заборгованості яка виникла протягом останнього року з дати пред'явлення Позивачем позову до суду, а саме, заборгованість яка виникча з 20 червня 2010р. по 20 червня 2011 р., при цьому нарахування пені на прострочене зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, задоволенню підлягає пеня нарахована за період з 20 червня 2010 р. по 20 червня 2011 р., та складає13424,67 дол. США (в еквіваленті - 107017,44 грн.) Вимоги позивача щодо пені в сумі 952178.87 доларів США, що по курсу НБУ станом на 12.05.2011 р. (1 дол. США / 7,9717 грн.) складає 7590484,30 грн. нараховані з порушенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " та вимоги ст. 232 ГК України, ст.ст. 258, 264 ЦК України, не відповідають діючому законодавству України та не підлягають задоволенню. В частині стягнення пені в сумі 938754,20 дол. США (еквівалент в гривні 7483466,86 грн.) - суд відмовляє.

Розглянувши заяву позивача, про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд також приймає до уваги, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Відповідно до цього, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов'язок доказування та надання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не наведено та документально не обґрунтовано наявність обставин, які можуть в подальшому утруднити виконання рішення господарського суду. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 256, 258, 267, 328, 346, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтями 193, 198, 217, 230, 232, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одітел-Харків» (61022, м. Харків, вул. Сумська, № 57, ідентифікаційний код № 32335574, п/р 260060130636 у ВАТ «БМ Банк», МФО 380913) на користь Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (що є правонаступником ТОВ «БМ Банк») (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. №37/122, адреса для листування: 61002, м. Харків, вул. Іванова, № 36 А, ідентифікаційний код 33881201, МФО 380913, п/р № 3739507 в ВАТ «БМ Банк», м. Київ) суму заборгованості за Договором №2008-9/DC невідновлювальної кредитної лінії від 14.02.2008 р. - 3000000,00 дол. США (еквівалент в гривні - 23915100,00 грн.) прострочення суми заборгованості по кредиту; 135416,65 дол. США. (еквівалент в гривні - 1079500,91 грн.) відсотки за користування кредитом; донараховані проценти (за період з 29.04.2009 року по 11.05.2011 року включно.) - 803833,28 дол. США. (еквівалент в гривні 6407917,76 грн.); пеня в сумі - 13424,67 дол. США (еквівалент в гривні - 107017,44 грн.); 20606,08 грн. державного мита, 190,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 938754,20 дол. США (еквівалент в гривні 7483466,86 грн.) - відмовити.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/4988/11 складено та підписано 19.08.2011 року.