Рішення № 17868537, 15.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р. Справа № 5023/6356/11

вх. № 6356/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 27.01.11 р.;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 12.08.11 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ханс Т", м. Харків

до Приватного підприємства "Український центр екології", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ханс Т" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з Приватного підприємства "Український центр екології" (відповідач) неустойки за несвоєчасне виконання зобовязань в сумі 62621,45 гривень. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 01 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 04, згідно умов якого відповідач зобовязався передавати позивачу, а позивач зобовязався приймати та сплачувати нафтопродукти. Відповідач свої зобовязання з поставки нафтопродуктів виконав в повному обсязі на загальну суму 2925581,3 грн., проте з порушенням узгоджених сторонами строків, в звязку з чим позивачем нарахована неустойка в сумі 15785,00 грн. Крім того 05 липня 2011 року відповідач прийняв на себе борг Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Стройсервисэлектро" перед позивачем, який також складається із штрафних санкцій в сумі 15598,45 грн. за неналежне виконання договору поставки № 28/1 від 28.03.2011р. Також 11 липня 2011 року відповідач прийняв на себе борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-А" перед позивачем, що також складається з неустойки в сумі 31238,00 грн. за прострочення поставки продукції за договором поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 серпня 2011 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15 серпня 2011 року о 10:00.

В судовому засіданні 15 серпня 2011 року представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви для можливості подання ним до канцелярії господарського суду належним чином завірених копій додаткових доказів на підтвердження позовних вимог.

Клопотання позивача було задоволено судом, в судовому засіданні оголошено перерву до 15:00 години 15 серпня 2011 року.

Позивач 15 серпня 2011 року через канцелярію Господарського суду Харківської області надав документи на підтвердження позовних вимог згідно супровідного листа (вх.№ 19531), які долучені до матеріалів справи.

Після перерви в судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача повністю визнала позовні вимоги, підтвердила факт прострочення виконання зобовязання відповідачем з поставки нафтопродуктів, проте зазначила, що таке прострочення є дуже незначним, в звязку з чим відповідач сподівався на відсутність майнових претензій з боку позивача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 01 квітня 2011 року між позивачем (покупець за договором) та відповідачем (постачальник за договором) було укладено договір поставки № 04.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору, а саме п.3.1., постачальник взяв на себе зобовязання відвантажити нафтопродукти у кількості, узгодженій сторонами по заявці Покупця, яка містить кількість товару, строки поставки та найменування заводу-виробника.

Судом встановлено, що на виконання зазначених умов договору поставки № 04 від 01.04.2011р. відповідачем було поставлено позивачу дизельне пальне на загальну суму 2925581,3 грн., що підтверджується узгодженими між сторонами заявками на поставку товару за договором поставки № 1 від 01.04.2011р., № 2 від 03.04.2011р., № 3 від 08.04.2011р., № 4 від 20.04.2011р., № 5 від 26.04.2011р., № 6 від 05.05.2011р., № 7 від 11.05.2011р., № 8 від 13.05.2011р., № 9 від 18.05.2011р., № 10 від 20.05.2011р., видатковими накладними № 4/3 від 04.04.2011р., № 8/5 від 08.04.2011р., № 19/4 від 19.04.2011р., № 26/5 від 26.04.2011р., № 5/10 від 05.05.2011р., № 11/6 від 11.05.2011р., № 13/11 від 13.05.2011р., № 18/9 від 18.05.2011р., № 25/4 від 25.05.2011р., № 27/4 від 26.05.2011р., податковими накладними № 9 від 04.04.2011р., № 42 від 08.04.2011р., № 94 від 19.04.2011р., № 131 від 26.04.2011р., № 31 від 05.05.2011р., № 89 від 11.05.2011р., № 129 від 13.05.2011р., №1 90 від 18.05.2011р., № 259 від 25.05.2011р., № 281 від 26.05.2011р., та товарно-транспортними накладними б/н від 04.04.2011р., № 8/3 від 08.04.2011р., № 8/4 від 08.04.2011р., № 19/4 від 19.04.2011р., № 26/4 від 26.04.2011р., № 5/9 від 05.05.2011р., № 11/6 від 11.05.2011р., № 13/11 від 13.05.2011р., № 18/9 від 18.05.2011р., № 25/4 від 25.05.2011р., № 26/4 від 26.05.2011р., що є в матеріалах справи.

Відповідач допустив прострочення поставки товару, строки поставки за яким було узгоджено сторонами в Заявці № 10 від 20 травня 2011р. дизельне пальне кількістю 38500л повинно було бути поставлене в строк до 22.05.2011р. Фактично поставку дизельного пального кількістю 38500 л відповідач здійснив 26 травня 2011 року.

Відповідно до п.5.5. договору поставки № 04 від 01.04.2011р. за поставку продукції з простроченням постачальник сплачує покупцю неустойку розміром 5% від вартості продукції. В звязку з чим суд вважає обґрунтованим розрахунок розміру неустойки, зроблений позивачем, який складає 15785,00 грн. (315700,00 грн. х 5%)

Вартість поставленого відповідачем за договором поставки № 04 від 01.04.2011р. дизельного пального була сплачена позивачем повністю і своєчасно, що підтверджується поясненнями сторін, узгодженими між сторонами заявками на поставку товару за договором поставки та платіжними дорученнями № 131 від 04.04.2011р., № 132 від 04.04.2011р., № 133 від 05.04.2011р., № 139 від 08.04.2011р. № 138 від 08.04.2011р., № 140 від 11.04.2011р., № 155 від 19.04.2011р., № 162 від 26.04.2011р., № 169 від 05.05.2011р., № 180 від 11.05.2011р., № 183 від 13.05.2011р., № 184 від 13.05.2011р., № 189 від 18.05.2011р., № 198 від 25.05.2011р., № 199 від 27.05.2011р., № 200 від 30.05.2011р.

Також 05 липня 2011 року відповідач прийняв на себе борг Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро» перед позивачем, про що між цими сторонами було підписано Договір про переведення боргу. В п.1 такого договору зазначено, що Новий боржник (відповідач) приймає на себе зобовязання Первісного боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро») по сплаті штрафних санкцій, що виникли на підставі договору поставки № 28/1 від 28.03.2011р., що був укладений із позивачем, на суму 15598,45 грн.

Так, 28 березня 2011 року між позивачем (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро» (постачальник за договором) було укладено договір поставки № 28/1. Пунктом 3.1. такого договору передбачено, що постачальник зобовязується відвантажити товар у кількості, узгодженій сторонами по заявці покупця, яка містить кількість товару, строки поставки та найменування заводу-виробника.

Судом встановлено, що на виконання зазначених умов договору поставки № 28/1 від 28.03.2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро» було поставлено позивачу дизельне пальне на загальну суму 632116,00 грн., що підтверджується узгодженою між сторонами заявкою на поставку товару за договором поставки № 1 від 28.03.2011р., видатковими накладними № 28/8 від 28.03.2011р., № 30/3 від 29.03.2011р., податковими накладними № 119 від 28.03.2011р., № 128 від 29.03.2011р., та товарно-транспортними накладними № 28/3 від 28.03.2011р., № 30/3 від 29.03.2011р., що є в матеріалах справи.

Проте Товариством з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро» було допущене прострочення поставки товару: 28 березня 2011 року за Заявкою № 1 сторонами було узгоджено поставку дизельного пального кількістю 76945 л в строк до 28.03.2011р. Проте 28.03.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро» на адресу позивача було поставлене лише 38900 л дизельного пального. Залишок пального кількістю 38045 л було поставлено 29.03.2011р.

Пунктом 5.5. договору поставки № 28/1 від 28.03.2011р. встановлена неустойка розміром 5% від вартості продукції за поставку продукції з простроченням. Розмір неустойки склав 15598,45 грн. (311969,00 грн. х 5%). Борг зі сплати цієї суми і був переведений на відповідача за вищевказаним Договором про переведення боргу від 05 липня 2011р.

Вартість поставленого за договором поставки № 28/1 від 28.03.2011р. дизельного пального була сплачена позивачем повністю і своєчасно, що підтверджується поясненнями сторін, узгодженою між сторонами заявкою на поставку товару за договором поставки та платіжними дорученнями № 121 від 28.03.2011р., № 125 від 30.03.2011р., № 127 від 04.04.2011р.

Поясненнями сторін та матеріалами справи підтверджується, що на момент переведення боргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро» відповідачу, розмір заборгованості по договору поставки № 28/1 від 28.03.2011р. існував саме в зазначеному обсязі 15598,45 грн.

Також 11 липня 2011 року відповідач прийняв на себе борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А» перед позивачем, про що між цими сторонами було підписано Договір про переведення боргу. В п.1 такого договору зазначено, що Новий боржник (відповідач) приймає на себе зобовязання Первісного боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А») по сплаті штрафних санкцій, що виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р., що був укладений із позивачем, на суму 31238,00 грн.

Так, 30 травня 2011 року між позивачем (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А» (постачальник за договором) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 30/2. Пунктом 1.1. такого договору передбачено, що постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та сплатити вартість нафтопродуктів згідно умов договору та додаткових угод до нього.

Судом встановлено, що на виконання зазначених умов договору поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А» було поставлено позивачу дизельне пальне на загальну суму 1374631,00 грн., що підтверджується додатковими угодами до договору поставки № 1 від 30.05.2011р., № 2 від 31.05.2011р., № 3 від 02.06.2011р., № 4 від 07.06.2011р., № 5 від 10.06.2011р., заявками на поставку товару за договором поставки № 1 від 30.05.2011р., № 2 від 31.05.2011р., № 3 від 02.06.2011р., № 4 від 07.06.2011р., № 5 від 10.06.2011р., видатковими накладними № 30/05 від 30.05.2011р., № с-000003/7 від 03.06.2011р., № с-000006/3 від 06.06.2011р., № с-000014/5 від 14.06.2011р., № 21/2 від 21.06.2011р., податковими накладними № 42 від 30.05.2011р., № 41 від 03.06.2011р., № 45 від 06.06.2011р., № 112 від 14.06.2011р., № 168 від 21.06.2011р., та товарно-транспортними накладними № 30/05 від 30.05.2011р., № с000003/7 від 03.06.2011р., № с000006/3 від 06.06.2011р., № с000014/5 від 14.06.2011р., № 21/2 від 21.06.2011р., що є в матеріалах справи.

Проте Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А» було допущене прострочення поставки товару: згідно Додаткової угоди № 4 від 07 червня 2011 року до договору поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А» зобовязалося поставити дизельне паливо кількістю 38500л в строк до 10 червня 2011 року, проте фактично здійснило таку поставку 14 червня 2011 року; згідно Додаткової угоди № 5 від 10 червня 2011 року до договору поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А» зобовязалося поставити дизельне пальне кількістю 37700л в строк до 15 червня 2011 року, проте фактично здійснило таку поставку 21 червня 2011 року.

Відповідно до п.8.4. договору поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р. (в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 3 від 02 червня 2011 року), за поставку продукції із простроченням постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 5% від вартості продукції. Розмір неустойки склав 31238,00 грн. ((311850,00 грн. + 312910 грн.) х 5%). Борг зі сплати цієї суми і був переведений на відповідача за вищевказаним Договором про переведення боргу від 11 липня 2011р.

Вартість поставленого за договором поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р. дизельного пального була сплачена позивачем повністю і своєчасно, що підтверджується поясненнями сторін, додатковими угодами до договору поставки та платіжними дорученнями № 201 від 30.05.2011р., № 203 від 31.05.2011р., № 205 від 31.05.2011р., № 216 від 09.06.2011р., № 212 від 06.06.2011р., № 219 від 14.06.2011р., № 220 від 14.06.2011р., № 248 від 29.06.2011р., № 250 від 30.06.2011р.

Поясненнями сторін та матеріалами справи підтверджується, що на момент переведення боргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А» відповідачу, розмір заборгованості по договору поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р. існував саме в зазначеному обсязі 31238,00 грн.

Судом також встановлено, що сторони мали фізичні, технічні і технологічні можливості для вчинення всіх вищезазначених операцій: за Договором поставки № 04 від 01.04.2011р, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ханс Т» з Приватним підприємством «Український центр екології»; за Договором № 28/1 від 28 березня 2011р., укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ханс Т» з Товариством з обмеженою відповідальністю «НПК «Стройсервисэлектро»; за Договором поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.2011р., укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ханс Т» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія-А», в тому числі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ханс Т» наявний кваліфікований персонал, що підтверджується наданим позивачем штатним розкладом, позивачем надані всі товарно-транспортні накладні, якими підтверджується фактичне перевезення нафтопродуктів, а також у позивача наявні в оренді склади для схову ГСМ, що підтверджується Договором оренди майна № 01/11-1 від 01.11.2010р., та відповідними актами прийому-передачі до нього.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобовязання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем своєчасно не сплачена, відповідач не надав на вимогу суду докази належного виконання своїх зобовязань, та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договорів та діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 62621,45 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в сумі 626,21 гривень, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, ч.1 ст. 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 15, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Український центр екології" (м. Харків, пр-т Московський, 94, 3 п., кімн. 102, код ЄДРПОУ 36627363, п/р 260003012027 в ПХФ ПАТ АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ханс Т" (м. Харків, вул. Пащенківська, 17, код ЄДРПОУ 33815998, п/р 26009864 В ВАТ "Ерсте Банк", м. Київ МФО 380009) 62621,45 грн. неустойка, 626,21 грн. витрати по сплаті державного мита, 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/6356/11

Повне рішення складене 18 серпня 2011 року.