Рішення № 17868495, 15.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р. Справа № 5023/4234/11

вх. № 4234/11

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Нігруца Р.А. (посвідчення НОМЕР_1 від 14.07.2011р.).

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 07/717 від 11.07.2011р.). відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави, в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", м Харків

до Дочірнього підприємства "Харпром" АТ "Харпром", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Військова прокуратура Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особіДержавного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" м Харків звернулась до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства"Харпром" Акціонерного товариства "Харпром", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору №102/04-01 від 01.04.2010 року в сумі 2 330 та неустойку в сумі 127,52 грн., посилаючись на укладення між Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" та Дочірнім підприємством "Харпром" АТ "Харпром" договору зберігання №102/04-01 від 01.04.2010 року, відповідно до умов якого позивач прийняв на зберігання майно, проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати переданого на зберігання майна не виконав, що стало причиною звернення прокурора з позовом.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2011 року порушено провадження у справі №5023/4234/11, розгляд справи призначено на 15.06.2011 року.

Ухвалами господарського суду від 15.06.2011 року та від 04.07.2011 року розгляд справи відкладався, у зв'язку із неявкою представників позивача та відповідача в судові засідання.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2011року задоволено клопотання представника прокуратури та продовжено термін розгляду спору на п'ятнадцять днів на підставі ч.3 ст.69ГПК України.

В судовому засіданні 09.08.2011 року була оголошена перерва до 15.08.2011 року.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 15.08.2011р. за вх.№19676 від 15.08.2011року надали узгоджену заяву про зменшення позовних вимог, в якій просять суд стягнути з відповідача 1330,0 грн. основного боргу та пені в сумі 127,52 грн.

Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач в судове засідання 15.08.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, за вх.№15482 від 10.08.2011 року надав відзив на позовну заяву в якому не заперечує проти укладення між сторонами договору зберігання №102/04-01 від 01.04.2010 року та просить суд залучити до матеріалів справи оригінали платіжних доручень №651 від 24.11.2010 року на суму 1000,0грн., №673 від 16.12.2010 року на суму 1000,0 грн., №727 від 02.03.2011 року на суму 200,0грн., №786 від 22.06.2011 року на суму 1000,0 грн., в підтвердження оплати заборгованості за договором зберігання №102/04-01 від 01.04.2010 року.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 квітня 2010 року між Державним підприємством Міністерства оборони України Харківський механічний завод та Дочірнім підприємством "Харпром" АТ "Харпром" було укладено договір зберігання №102/04-01.

Відповідно до умов п.1.1 договору зберігач зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання майно відповідно акту приймання - передачі або накладної, що належить поклажодавцю та повернути його на вимогу останнього. Поклажодавець зобов'язується передати своє майно на зберігання за плату визначену договором і виконати всі умови даного договору належним чином.

Пунктом 1.3. договору сторонами передбачено, що кількість, вартість і строк зберігання майна вказується в накладній при прийомі майна.

Розділом третім договору (п.3.1) сторони передбачили, що прийомка - передача майна від поклажодавця до зберігача і в зворотньому порядку (тобто видача майна поклажодавцю) здійснюється шляхом оформлення акту прийому - передачі або приходної (видаткової) накладної належним чином оформленої. Накладні та акти підписуються повноважними представниками сторін (дані повноваження особи підтверджуються довіреністю).

Розділом четвертим договору ( п.4.1., п.4.2.) сторони передбачили, що вартість за зберігання у місяць складає 925,0грн., ПДВ 20%: 185,0грн. Всього за місяць за зберігання - 1110,0грн. Плата за зберігання згідно п.4.1. цього договору перераховується поклажодавцем щомісячно до 10 числа місяця, слідуючого за звітним.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свій обов'язок за договором, надав відповідачеві послуги зі зберігання, відповідно до актів приймання - передачі робіт (надання послуг) №МЗ - 0000447 від 31.10.2010 року на суму 1110,0грн., №МЗ-0000493 від 30.11.2010 року на суму 1110,0грн., №МЗ -0000550 від 29.10.2010 року, які скріплені підписами сторін та виставив відповідачеві на оплату рахунки - фактури №МЗ-0000837 від 31.10.2010 року на суму 1110,0грн., №МЗ - 0000909 від 30.11.2010 року на суму 1110,0грн., № МЗ - 0001003 від 31.12.2010 року на суму 1110,0грн.

Господарським судом встановлено, що договір зберігання №102/04-01 укладений сторонами 01.04.2010р. припинив свою дію 31.12.2010 року, проте відповідач вимоги позивача щодо оплати наданих позивачем послуг в термін передбачений договором не виконав, а тому з урахуванням зменшених позивачем позовних вимог, заборгованість становить в сумі 1330,0 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву стосовно погашення відповідачем спірної заборгованості, суд не приймає до уваги, оскільки надані відповідачем платіжні документи містять зовсім інші призначення платежу, які не відповідають укладеному між сторонами договору зберігання №102/04-01 від 01.04.2010 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем) і повернути її поклажедавцеві у схоронності.

Частиною першою ст.946 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідачем заборгованість зі сплати наданих позивачем послуг зі зберігання не погашена, відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, за таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором зберігання №102/04-01 в сумі 1330,0грн. належно обґрунтовані, доведені матеріалами справи та такі, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.5.2. договору, сторони передбачили, що за кожен день прострочки оплати за зберігання поклажедавець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За прострочення оплати за зберігання позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 127,52 грн. за 129 днів, відповідно до умов договору та норм діючого законодавства України.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 127,52 грн. грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,0 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,0 гривень слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 901, 936, 946 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Прийняти зменшені позовні вимоги прокуратури та позивача вх.№19676 від 15.08.2011 року до розгляду.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" (61166, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський р-н, вул. Бакуліна, буд.13, код 31644777, р/р 26001830783820 у ХФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Харківський механічний завод (61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 6, код 08248877, р/р 26005301810305 БВ №5 філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Харкові, МФО 351458) - 1330,0 грн. основного боргу, пеню в сумі 127,52 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" (61166, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський р-н, вул.Бакуліна, буд.13, код 31644777, р/р 26001830783820 у ХФ АКБ" Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" (61166, м. Харків, Дзержинський р-н, вул.Бакуліна,буд.13, код 31644777, р/р 26001830783820 у ХФ АКБ" Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 19.08.2011 року.