Рішення № 17868434, 10.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 5023/6035/11

вх. № 6035/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Клімова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,, дов. від 07.06.2011 року; відповідача - не з'явився; 3-ї особи - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кротенко", с. Шупивате

до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Кротенко”(позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Харківської міської ради, в якій просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю комплексу автомийки та СТО, яка розташована: м. Харків, проспект Тракторобудівників (поруч з АЗС “Авіас”).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04 серпня 2011 року об 11:00 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 серпня 2011 року відкладено розгляд справи на 10 серпня 2011 року о 09:30 год.

Представник позивача в призначеному судовому засіданні 10 серпня 2011 року надав клопотання про уточнення позовних вимог (вх. № 19222), в якому просить суд визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю з навісом літ. «А-2», загальною площею 663.0 м2 та трансформаторну підстанцію літ. «Б-1», загальною площею 7.3 м2, які розташовані за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників № 2-А. Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень, підтримав та наполягав на їх задоволенні, надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 19222) додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач у призначене судове засідання свого представника не направив, проте, матеріали справи містять його відзив на позов, в якому проти позову заперечує та просить суд розглядати справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області у судове засідання не зявилась, проте, матеріали справи містять її відзив на позов (вх. № 14892), які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи та посилаючись на ст.. 331 , 376, Цивільного кодексу України, просить суд розглянути справу за відсутністю третьої особи відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідач та третя особа правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Присутній в судовому засіданні 03 березня 2011 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третіх осіб.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

23 грудня 2005 року рішенням № 247/05 Харківської міської ради 4 скликання Позивачу передано функції замовника для будівництва тимчасового комплексу автомийки та СТО по проспекту Тракторобудівників (поруч з АЗС «Авіас»).

11 вересня 2006 року між Харківською міською радою (відповідачем) та ТОВ «Кротенко» (позивачем) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.0881 Га яка знаходиться: м. Харків, проспект Тракторобудівників (поруч з АЗС «Авіас») строком до 01 жовтня 2010 року, для будівництва тимчасового комплексу автомийки та СТО та для подальшої експлуатації.

21 листопада 2007 року рішенням № 240/07 Харківської міської ради 16 сесії 5 скликання ТОВ «Кротенко» продовжено строки будівництва тимчасового комплексу автомийки та СТО по проспекту Тракторобудівників (поруч з АЗС «Авіас») до 01.06.2009 року.

20 листопада 2008 року ТОВ «Кротенко» отримало дозвіл інспекції архитектурно-будівельного контролю № 08/100 на виконання будівельних робіт з тимчасового комплексу автомийки та СТО по проспекту Тракторобудівників (поруч з АЗС «Авіас») строком до 01.10.2010 року.

30 вересня 2009 року рішенням № 207/09 Харківської міської ради 36 сесії 5 скликання ТОВ «Кротенко» продовжено строки будівництва тимчасового комплексу автомийки та СТО по проспекту Тракторобудівників (поруч з АЗС «Авіас») до 01.10.2011 року та надано в оренду земельну ділянку площею 0.0881 Га яка знаходиться: м. Харків, проспект Тракторобудівників (поруч з АЗС «Авіас») строком до 01 жовтня 2010 року.

Вказане підтверджує право користування земельною ділянкою ТОВ «Кротенко”, як цього вимагають ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Протягом з 2008 до 2011 років була побудована нежитлова будівля автомийки з СТО та трансформаторна підстанція, в наслідок чого створено новий обєкт нерухомого майна. Але в силу вимог діючого законодавства таке будівництво вважається самочинним, оскільки велося без дозволу та належним чином затвердженого проекту, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Харківським міським бюро технічної інвентаризації проведено технічну інвентаризацію майна, згідно з технічним паспортом за адресою: м. Харків, Пр-т Тракторобудівників, 2-А знаходиться нежитлова будівлю з навісом літ. «А-2», загальною площею 663.0 м2 та трансформаторна підстанція літ. «Б-1», загальною площею 7.3 м2

Приватним підприємством «Спецстройпроект-1» (ліцензія АВ № 489739) виготовлено технічний висновок «Про можливість збереження та подальшої експлуатації самовільно побудованого комплексу автомийки та СТО, розташованого: м. Харків, проспект Тракторобудівників (поруч з АЗС «Авіас»)». Відповідно до зазначеного висновку усі основні будівельні конструкції деформацій не мають і знаходяться у задовільному технічному стані, відповідають існуючим архітектурним, будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам та придатні для подальшої експлуатації. Будівельна готовність 100%.

Таким чином, новостворене нерухоме майно відповідає всім державним будівельним, пожежним, санітарно-епідеміологічним нормам і не порушує права інших осіб. Обєкт будівництва придатний для подальшої експлуатації за призначенням.

Функціональне призначення побудованого об'єкту в повній мірі відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та повністю кореспондується з умовами договору оренди землі та рішень Харківською міської ради про надання земельної ділянки для вказаних містобудівних потреб.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить із наступного.

Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права субєкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Суд зазначає про те, що згідно ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоровя, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 331, 332, 376 Цивільного кодексу України, право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо створення, переробка майна відповідає діючому законодавству, будівельним нормам та правилам. Відповідно, власник який збудував нерухоме майно, має право на реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на обєкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на обєкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать Закону. Визнання права власності на нежитлове приміщення необхідне для подальшого здійснення позивачем підприємницької діяльності та не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога стосовно визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю з навісом літ. «А-2», загальною площею 663.0 м2 та трансформаторну підстанцію літ. «Б-1», загальною площею 7.3 м2, які розташовані за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників № 2-А,, правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 331, 332, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 19230)

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кротенко» (62651, Харківська область, Великобурлуцький район, село Шипувате, вул. Набережна, 40, ідентифікаційний № 33413176) право власності на нежитлову будівлю з навісом літ. «А-2», загальною площею 663,0 м2 та трансформаторну підстанцію літ. «Б-1», загальною площею 7.3 м2, які розташовані за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників № 2-А

Суддя Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 12.08. 2011 року

справа № 5023/6035/11