Рішення № 17868411, 09.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5023/5486/11

вх. № 5486/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. №38-3746/388 від 05.10.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Харківське товариство жертв нацизму, м. Харків

про стягнення 4663,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Харківського товариства жертв нацизму на свою користь суму вартості за безпідставно отриману теплову енергію, вартість безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 4663,10 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач займає приміщення в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 31 згідно Договору про передачу у безкоштовне користування нежитлового приміщення № 1074 від 01.03.2002 року та Додаткової угоди від 30.04.2003 року до Договору про передачу у безкоштовне користування нежитлового приміщення № 1074 від 01.03.2002 року. Система опалення вказаного приміщення є невід'ємною частиною системи опалення будинку, у зв'язку з чим КП "Харківські теплові мережі" здійснювало теплопостачання до приміщень відповідача в період з жовтня 2007 року по жовтень 2010 року, а відповідач споживав теплову енергію на потреби опалення без укладення відповідного договору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений за юридичною адресою, зазначеній у позовній заяві.

До суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 07.07.2011 року, що була направлена відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом, з відміткою відділення зв'язку, " за даною адресою знаходиться інша організація, лист своїм не визнали".

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Жодних документів на підтвердження зміни місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації матеріали справи не містять. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обовязок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та Харківським товариством жертв нацизму було укладено Договір про передачу у безкоштовне користування нежитлового приміщення № 1074 від 01.03.2002 року та Додаткову угоду від 30.04.2003 року до Договору про передачу у безкоштовне користування нежитлового приміщення № 1074 від 01.03.2002 року.

Згідно якого відповідачу - Харківському товариству жертв нацизму було передано нежитлове приміщення загальною площею 48,8 кв.м. в житловому будинку за адресою - м. Харків, вул. Данилевського,31. У відповідності до п. 3.1.5 цього Договору Харківське товариство жертв нацизму зобов'язався окремо оплачувати юридичним та фізичним особам, що надають відповідні послуги, усі витрати, повязані з поточною експлуатацією переданого приміщення на підставі укладених з ними договорів. Згідно акту приймання - передачі відповідач прийняв в безкоштовне користування нежитлове приміщення по вул. Данилевського, 31. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач після прийняття в користування спірного приміщення не уклав відповідний договір на користування тепловою енергією. Система опалення приміщення відповідача є невідємною частиною системи опалення вказаного житлового будинку.

Судом встановлено, що КП “Харківські теплові мережі” на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2007-2008, 2008-2009 та 2009-2010 р.р. здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Данилевського,31. Також, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення до житлового будинку за період з 2007 року по 2010 рік, копії яких додані до матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не укладав договір на користування тепловою енергією на потреби опалення з КП "Харківські теплові мережі", по приміщенню по вул. Данілевського, 31, користувався тепловою енергією на потреби опалення без достатніх правових підстав.

КП "Харківські теплові мережі" був виконаний розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії у відповідності до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р., оскільки у відповідача немає приладів обліку.

Згідно Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов"язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов"язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов"язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов"язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб"єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Відповідно до ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 ЦК України передбачений обовязок особи яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. При цьому встановлення вини в діях зобовязаної особи не вимагається, оскільки безпідставно придбане майно може бути результатом події, поведінки самого потерпілого, третіх осіб.

Вартість безпідставно придбаної Харківським товариством жертв нацизму теплової енергії за період з жовтня 2007 року по жовтень 2010 року складає 4663,10 грн.

06.12.2010 року КП "Харківські теплові мережі" направило відповідачу вимогу за № 2025/юр з вимогою сплати вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав у розмірі 4663,10 грн. Відповідач суму заборгованості не сплатив, відповіді на вимогу не наддав.

За таких підстав суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 4663,10 гривень основного боргу обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу про частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1212, 1213, Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49,75,ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського товариства жертв нацизму (юридична адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 1 підїзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ 25618416) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 4663,10 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 12.08.2011 року.