Рішення № 17868376, 08.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/5490/11

вх. № 5490/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. б/н від 11.07.11р.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг", м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Мерефа

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Н-Лізинг" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_2 40802,19 грн. заборгованості по щомісячним лізинговим платежам, 330,34 грн. 3% річних, 1125,33 грн. інфляційних втрат, 1706,77 грн. пені та 10885,74 грн. штрафу, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язань за договором фінансового лізингу №10000050 від 22.12.10р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з"являвся, витребуваних судом документів не надавав, однак, 05.08.11р. через канцелярію суду від представника відповідача - ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв"язку із перебуванням її у черговій відпустці з 27.07.11р. по 01.09.11р.

Розглянувши вказану заяву, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки, відповідачем, всупереч положень ст.ст.4-3, 32, 33 ГПК України, не надано доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, а саме відпустки представника ОСОБА_3

Крім того, з наданої відповідачем до заяви про відкладення розгляду справи довіреності від 19.07.11р., вбачається, що даною довіреністю відповідач, крім ОСОБА_3, уповноважив також на представництво своїх інтересів у суді також й ОСОБА_4. Доказів неможливості бути присутньою у судовому засіданні 08.08.11р. представника відповідача ОСОБА_4 до заяви про відкладення розгляду справи не надано.

Також суд зазначає, що в разі неможливості забезпечення явки свого представника у судове засідання, відповідач не позбавлений можливості надіслати поштою документи в обгрунтування своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

22.12.10р. між ЗАТ «Єврофінанс» - Лізингодавець та відповідачем - Лізингоодержувач було укладено договір фінансового лізингу № 10000050, відповідно умов якого Лізингодавець зобов'язався, після підписання Лізингоодержувачем договору фінансового лізингу та сплати першого лізингового платежу (при його наявності), придбати і передати у володіння та користування Лізингоодержувачу предмет лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов укладеного договору, а також сплачувати лізингові платежі.

Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 140000,00 грн., що зазначено в п. 1.1. договору фінансового лізінгу № 10000050 від 22.12.10р.

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між ЛІзингодавцем та Лізингоодержувачем було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізингу від 23.12.10р., згідно до якого Лізингоодержувач прийняв в лізинг від Лізингодавця транспортний засіб: IVAN А07А22, об"ємом двигуна 5675 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, тип кузову: автобус пасажирський, колір жовтий. Зауважень до якості предмету лізингу з боку Лізингоодержувача не було, що свідчить про отримання Лізингоодержувачем товару належної якості.

Згідно п.3.5 Договору фінансового лізингу, перший лізинговий платіж складає 28000,00 грн., щомісячні лізингові платежі складаються з відшкодування вартості предмету лізингу – 3111,11 грн. та банківських відсотків та комісії – 3628,58 грн.

У Додатку № 4 до договору фінансового лізингу сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 3111,11 грн., в частині банківських відсотків та комісії – 3628,58 грн., а також погодили Графік їх сплати.

Крім того, сторони у п.3.3. Договору фінансового лізингу погодили, що згідно п.3.2.2. Закону України «Про податок на додану вартість» розмір ПДВ при перевищенні суми комісії та банківських відсотків понад подвійну облікову ставку НБУ повинен бути донарахований Лізингодавцем до суми лізингового платежу, та сплачений Лізинооодержувачем.

Відповідно до п. 8.1-8.5, 8.7 додатку № 2 до договору фінансового лизингу, Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати Лізингодавцеві лізингові платежі в повному обсязі. Нарахування лізингових платежів розпочинається з дати підписанн сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу, але не пізніше п»яти днів з дати повідомлення Лізингоодержувача про готовність предмету лізингу до передачі. Лізингоодержувач зобов»язаний сплачувати Лізингодавцеві щомісячні та спеціальні лізингові платежі не пізніше сьомого числа кожного місяця. Усі лізингові платежі сплачуються в українській гривні, шляхом перерахування Лізингоодержувачем відповідних грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, що зазначений у Договорі або виставленому рахунку. Лізигодавець виставляє рахунки до сплати Лізингових платежів 25 числа поточного місяця та відправляє Лізингоодержувачу поштою. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем, не звільняє його від зобов»язання своєчасно сплачувати лізингові платежі згідно Договору.

Однак, як вказує позивач, відповідач не належним чином виконав взяті на себе за договором фінансового лізингу № 10000050 від 22.12.10р. зобов»язання, не сплативши жодного лізингового платежу, що передбачені цим договором.

Так, виставлені відповідачеві ЗАТ «Єврофінанс» рахунки-фактури на оплату лізингових платежів на суму 40802,19 грн., залишились не сплаченими.

10.01.11р. між Лізингодавцем – ЗАТ «Єврофінанс» - Первісний кредитор та позивачем – ТОВ «Н-Лізинг» - Новий кредитор було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив, на Новий кредитор набув право вимоги, належне Первісному кредитору у відповідності із положеннями Договорів лізингу (Основні договори), перелік яких вказаний у Додатку №1 до даного Договору, укладені між Первісним кредитором та Лізингоодержувачами – Боржниками. За цим договором Новий кредитор одержав право замість Первісного кредитора вимагати від Боржників сплати грошових коштів, визначених Основними договорами, а також штрафних санкцій.

Як свідчать матеріали справи, а саме Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги, за вказаним договором ЗАТ «Єврофінанс», серед іншого, передав ТОВ «Н-Лізинг» право вимоги за договором фінансового лізингу № 10000050 від 22.12.10р., укладеного з відповідачем – ФОП ОСОБА_2

Згідно п.3.2. Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор не пізніше трьох робочих днів з дня підписання цього Договору, зобов»язаний повідомити Боржників про відступлення права вимоги Новому кредитору.

Наявне в матеріалах справи повідомлення ЗАТ «Єврофінанс» (арк..с.32) та відмітка відповідача на ньому, свідчать про виконання ЗАТ «Єврофінанс» (Первісним кредитор) обов»язку за договором про відступлення права вимоги щодо повідомлення відповідача про відступлення права вимоги позивачеві, та про повідомлення реквізитів, на які повинні бути перераховані лізингові платежі за договором фінансового лізингу № 10000050 від 22.12.10р.

13.05.11р. сторонами підписано акт повернення предмету лізингу, за яким відповідач повернув, а позивач прийняв транспортний засіб: IVAN А07А22, об"ємом двигуна 5675 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, тип кузову: автобус пасажирський, колір жовтий. Підписанням даного акту сторони визнали, що лізинг вказаного транспортного засобу припиняється з моменту підписання акту.

Мотивуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № 10000050 від 22.12.10р., позивач посилається на несплату відповідачем лізингових платежів за вказаним договором та на наявність у позивача, згідно договору про відступлення права вимоги від 10.01.11р., права вимагати від відповідача виконання зобов»язання за договором.

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні, а сторонами також не надано доказів виконання відповідачем зобов»зяань за договором фінансового лізингу № 10000050 від 22.12.10р. щодо сплати лізингових платежів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом (ст.806 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Обов'язок лізингоотримувача своєчасно і в повному обсязі сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлений частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ст. 510 ЦК України).

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст..514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів (в частині відшкодування вартості предмету лізингу та комісії) у сумі 40802,19 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1706,77 грн. пені., 3% річних у сумі 330,34 грн. та інфляційних у сумі 1125,33 грн за порушення виконання зобов»язання щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 8.9 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу №10000050 від 22.12.10р., у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, відповідач сплачує на користь позивача пеню, виходячи із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов"язань.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення внесення лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 1706,77 грн. та за період, що не перевищує шести місяців.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача пені у сумі 1706,77 грн. законні обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування інфляційних та 3% річних, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 330,34 грн. та інфляційних у сумі 1125,33 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10885,74 грн. штрафу за за дострокове розірвання договору лізингу.

Відповідно до п.10.2 Договору фінансового лізингу, у разі дострокового розірвання чи припинення Договору, Лізингоодержувач (відповідач) зобов»язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 10% від вартості всіх недоотриманих щомісячних лізингових платежів в частині банківських відсотків та комісії.

Згідно п.1.3. Договору фінансового лізингу, його укладеного строком на 36 місяців, тобто до 22.12.13р.

Як вже встановлено вище, 13.05.11р. сторонами підписано акт повернення предмету лізингу, за яким відповідач повернув, а позивач прийняв транспортний засіб: IVAN А07А22, об"ємом двигуна 5675 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, тип кузову: автобус пасажирський, колір жовтий. Підписанням даного акту сторони визнали, що лізинг вказаного транспортного засобу припиняється з моменту підписання акту.

Згідно ст.. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що договір фінансового лізингу №10000050 від 22.12.10р. достроково припинив свою дію 13.05.11р., у зв»язку із поверненням предмету лізингу Лізингодавцеві.

Як свідчать матеріали справи, а саме Графік щомісячних лізингових платежів (Додаток №4 до Договору), кількість несплачених лізинг одержувачем лізингових платежів складає 30, сума щомісячного лізингового платежу в частині банківських відсотків та комісії складає 3628,58 грн.

Таким чином, сума 10% штрафу, який зобов»язаний сплатити відповідач, у зв»язку із достроковим припиненням договору фінансового лізингу, складає 108857,40 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 108857,40 грн. штрафу.

Відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене вище та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 22, 509, 512, 514, 525, 526, 546, 598, 610-612, 615, 625, 629, 806 ЦК України, статтями 2, 10, 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, статтями 173, 179, 193, 230 ГК України, статтями 1, 4,12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи - відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (62472, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг» (02068, м.Київ, вул..Княжий затон, 4, код 37258463) 40802,19 грн. основного боргу, 1706,77 грн. пені, 330,34 грн. інфляційних, 330,34 грн. 3% річних, 10885,74 грн. штрафу, 548,50 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/5490/11 складено та підписано 09.08.11р.