Рішення № 17868374, 08.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/4500/11

вх. № 4500/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Баран А.О. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Публічне АТ "Харківміськгаз", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів в сумі 1795,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківмісьгаз" ( позивач) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( відповідача) суму основного боргу 1795,53 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з*явився, ухвала суду від 08.06.11 року про порушення провадження у справі повернулася до матеріалів справи з відміткою " за закінченням строку заберігання" ( а.с.52-54). Позивачем надана довідка з ЄДРПОУ станом на 05.07.11 року у відповідності до якої відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1.( а.с.46-47).

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що 01.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 2325 на технічне обслуговування (ТО) газопровода та (ГРП, ГРУ,ШРП). У відповідності до умов договору відповідач доручив позивачу провести роботи з технічного обслуговування систем газопостачання у строки обумовлені даним договором. Відповідач в свою черегу- прийняти та оплатити ці роботи на об*єкті відповідача за адресою: вул.Пушкінська, 106. Оплата вартості ТО проводиться відповідачем не пізніше 10 днів після отримання рахунку на сплату або на підставі акта виконаних робіт,підписаного представниками сторін ( п.5.1 договору).

На виконання даного договору сторони підписали наступні акти : акт за № 2325 здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2009 року на суму 95,82 грн. ( а.с.12), акт від 31.08.2009 року на суму 76,66 грн. ( а.с.13), акт від 30.09.2009 року на суму 76,66 грн. ( а.с.14), акт від 30.10.2009 року на суму 95,82 грн. ( а.с.15), від 30.11.2009 року на суму 76,66 грн. ( а.с.16), акт від 31.12.2009 року на суму 76,66 грн. ( а.с.17), акт від 29.01.10 року ( а.с.18), акт від 26.02.10 року на суму 76,66 грн., ( а.с.19),акт від 31.03.10 року на суму 102,43 грн. ( а.с.20),акт від 30.04.10 року на суму 76,66 грн., ( а.с.21),акт від 31.05.10 року на суму 95,82 грн., ( а.с.22),акт від 30.06.10 року на суму 76,66 грн., ( а.с.23), акт від 30.07.10 року на суму 95,82 грн., ( а.с.24), акт від 31.08.10 року на суму 76,66 грн., ( а.с.25),акт від 30.09.10 року на суму 76,66 грн., ( а.с.26),акт від 29.10.10 року на суму 95,82 грн., ( а.с.27),акт від 30.11.10 року на суму 76,66 грн., ( а.с.28),акт від грудня 2010 року на суму 76,66 грн., ( а.с.29),акт від січня січня 2010 року на суму 76,66 грн., ( а.с.30),акт від 28.02.11 року на суму 76,66 грн., ( а.с.31),акт від 31.03.11 року на суму 121,60 грн., ( а.с.32).

Станом на день звернення з позовом борг відповідача становить 1795,53 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.509, 530,610 ЦК України,ст.173, 174,193 Господарського кодексу України, ст. 1,2,33,43,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особі-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" ( м.Харків, вул.Жовтневої революції № 57/59 п/р 260040174173 в АСУБ "Гарнт" м.Харків, МФО 351607, код 03359552) суму основного боргу 1795,53 грн, державне мито 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 08.08.11 року.