Рішення № 17868371, 02.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/4498/11

вх. № 4498/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 06/1898 від 17.05.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

до ТОВ "Торговий дім "Арго Трейд", м. Харків

про стягнення 3466,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (відповідач) згідно якої просить суд стягнути 3466,60 грн. з відповідача на свою користь у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору на технічне обслуговування газопроводу № 155 від 01.01.2009р.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Позивач, через канцелярію господарського суду 02.08.2011 р. за вх. № 14710, надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

01 січня 2009 р. між сторонами був укладений договір № 155 на технічне обслуговування газопроводу та ГРП, ГРУ, ШРП, ДРТ (надалі - договір).

Відповідно до положень договору позивач зобов'язувався проводити технічне обслуговування системи газопостачання, яка належить відповідачу, а відповідач зобов'язувався оплатити послуги по обслуговуванню на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.5.1. договору, оплата вартості ТО проводиться не пізніше 10 днів після отримання рахунку на сплату або на підставі актів виконаних робіт, підписаних представниками сторін.

Згідно до п. 8.2. договору, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявила бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, на тих же умовах.

Судом встановлено, що на виконання умов договору за період листопад-грудень 2010 р. та січень-березень 2011 р. між сторонами були підписані акти виконаних робіт за договором (а.с. 13-17) на загальну суму 3466,60 грн.

При цьому суд зазначає, що доказів сплати відповідачем позивачу вищевказаної суми за договором в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність основного боргу відповідача перед позивачем за договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 612, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (61033, м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, 2, код ЄДРПОУ 31440281, р/р 260043013611 в АКБ «Золоті ворота» м. Харків, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552, р/р 260040174173 в АСУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607) - 3466,60 грн. боргу, 102,00 грн. держаного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 05.08.2011 р.