Рішення № 17868370, 02.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/4276/11

вх. № 4276/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № Юр - 528/д від 20.12.2010 р.

відповідача - Шевцова Л.Л., директор

розглянувши справу за позовом ПАТ "Укрнафта", м. Київ в особі НГВУ "Охтирканафтогаз", м. Охтирка

до ТОВ "Каттар", м. Харків

про стягнення 91425,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каттар" (відповідач) про стягнення суми проведеної попередньої оплати 79500,00 грн. та суми нарахованих штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання 11925,00 грн.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 02.08.2011 р. за вх. № Д1443, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 02.08.2011 р. за вх. № 18702, надав заяву про надіслання йому всіх процесуальних документів по справі на адресу: м. Харків - 85, а/с - 2658, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 21.07.2011 р. за вх. 3204, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

18.05.2010 р. між сторонами було укладено договір купівлі - продажу № 3118 - МТР (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору відповідач зобов'язувався передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

На виконання п.5.2. договору та наданого відповідачем рахунку-фактури № 1176 від 27.10.2010 р. позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Каттар" були перераховані грошові кошти у сумі 79500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8815 від 22.11.2010 року (сума 100% попередньої оплати за товар зазначений у договорі).

Одночасно умовами договору (п.3.1.) був визначений термін поставки товару 30 днів з моменту 100% попередньої оплати.

Однак, в порушення умов договору відповідач не повідомив позивача про готовність та дату відвантаження товару, не поставив позивачу обумовлений товар в передбачені строки, у зв'язку з чим позивач не одноразово направляв відповідачу вимоги про спонукання до виконання умов договору, повернення суми попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій.

Згідно п. 7.3. договору, у разі несвоєчасної поставки товару відповідач сплачує на користь покупця штраф у розмірі 15% від вартості товару чи її частини, що не була поставлена.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів поставки відповідачем позивачу товару за договором та доказів повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума попередньої оплати у розмірі 79500,00 грн. та сума нарахованих штрафних санкцій у розмірі 11925,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 914,25 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 655, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву відповідача про надіслання йому всіх процесуальних документів по справі на адресу: м. Харків - 85, а/с - 2658.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каттар" (61195, м. Харків, Київський район, вул. Наталії Ужвій, буд. 108, кв. 60, код ЄДРПОУ 33291884, р/р 26008000037580 в ВАТ "СебБанк" в м. Києві, МФО 300175) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119, код ЄДРПОУ 05398533, р/р № 26008050000613 в КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму попередньої оплати у розмірі 79500,00 грн., суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі 11925,00 грн., 914,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 08.08.2011 р.