Рішення № 17868368, 01.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р. Справа № 5023/4284/11

вх. № 4284/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 14/1407 від 14.07.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Р.Б.К. АТЛАНТІС ГРУП", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ

про стягнення 23581,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.Б.К. АТЛАНТІС ГРУП" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 22853,53 грн. та пені 727,50 грн.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 01.08.2011 р. за вх. № Д1425, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 01.08.2011 р. за вх. № 18599, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Між сторонами було укладено договір поставки № 3 від 18.03.2009 р. (надалі -договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача у встановлений строк товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму у відповідності з умовами даного договору.

Пунктом 3.1. договору був передбачений строк розрахунку за товар на протязі 20 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

Пунктом 10.2. договору було передбачено, що у разі порушення умов договору передбачених п.3.1. договору відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 12.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р. У разі якщо жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову у продовжені строку дії договору за 5 днів до закінчення строку вказаного у п.12.1., договір вважається продовженим на один календарний рік (п. 12.2. договору).

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні письмові повідомлення сторін про відмову у продовжені строку дії договору, господарський суд приходить до висновку, що строк даного договору був продовжений відповідно умов п. 12.2. договору.

Згідно позову позивач вказує, що ним на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на суму 22853,53 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна № 110 від 10.02.2011 р.

З урахуванням того, що позивач вказує, що поставка товару відповідачу на суму 22853,53 грн. за видатковою накладною № 110 від 10.02.2011 р. здійснювалася ним на підставі договору поставки № 3 від 18.03.2009 р., а в матеріалах справи відсутні докази зворотного, господарський суд приходить до висновку, що дана поставка товару здійснювалася позивачем відповідачу на підставі договору поставки № 3 від 18.03.2009 р.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу вартості даного товару за договором.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 22853,53 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги положення п.10.2. договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь пені у розмірі 727,50 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 235,81 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 628, 629, 692, 712, Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115, р/р 26006996105517 в ПАТ "ПУМБ" в м. Харків, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Б.К. АТЛАНТІС ГРУП" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 9/10; поштова адреса: 49100, м. Дніпропетровськ, о/с 5152; код ЄДРПОУ 34314907, р/р 26001001311625 в АТ “ОТП БАНК” в м. Київ, МФО 300528) заборгованість по сплаті за поставлений товар у розмірі 22853,53 грн., пеню у розмірі 727,50 грн., 235,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 08.08.2011 р.