Рішення № 17868366, 15.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р. Справа № 5023/4750/11

вх. № 4750/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/4962 від 25.06.11 р.;

відповідача- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Вовчанського районного відділу Управління МВС України у Харківській області, м. Вовчанськ

про стягнення 13013,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Вовчанського районного відділу Управління МВС України у Харківській області, м. Вовчанськ, 12874,03 грн. заборгованості з електричної енергії (яка складається з тарифної складової- 10728,36 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 2145,67 грн.), 31,65 грн. пені, 31,65 грн. 3% річних, 75,93 грн. інфляційних витрат, покласти на відповідача судові обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору про постачання електричної енергії № 17157 від 24.03.04 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 червня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 02 серпня 2011 р.

02 серпня 2011 р. відповідач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 15 серпня 2011 р.

04 серпня 2011 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що у позовній заяві була допущена описка, та просив суд стягнути з відповідача 12874,03 грн. заборгованості з електричної енергії (яка складається з тарифної складової- 10728,36 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 2145,67 грн.), 201,88 грн. пені, 31,65 грн. 3% річних, 75,93 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Крім того, 04 серпня 2011 р. позивач надав заяву, в якій зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість у сумі 12874,03 грн., в підтвердження чого надав копії платіжних доручень, у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, та стягнути з відповідача 201,88 грн. пені, 31,65 грн. 3% річних, 75,93 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

12 серпня 2011 р. відповідач надіслав заяву, в якій позов визнав у повному обсязі та зазначив, що заборгованість по основному боргу в сумі 12874,03 грн. погашена, щодо решти позовних вимог просив суд задовольнити їх частково, а також просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.

15 серпня 2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24 березня 2004 року між сторонами був укладений договір про постачання електроенергії № 17157, який у відповідності до п. 9.11 пролонгований на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Згідно умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з вересня 2010 року по травень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Після звернення позивача до суду, судом з"ясовано, що відповідачем було погашено суму заборгованості у розмірі 12874,03 грн. у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 3190 грн. заборгованості, оскільки грошові кошти у цій сумі були перераховані відповідачем до подання позову до суду (платіжне доручення № 203 від 25.05.11 р.).

В частині стягнення з відповідача 9684,03 грн. заборгованості суд дійшов висновку припинити провадження у справі на підставі п. 1- 1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з тим, що вказана сума була оплачена відповідачем після звернення позивача до суду (платіжні доручення № 251 від 22.06.11 р. та № 311 від 29.07.11 р.).

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд зазначає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 75,93 грн. та 3% річних в сумі 31,65 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 201,88 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 174, 179, 526, 549, 599, 611, 625 ЦК України, ст. 174, 179, 193, 233 ГК України, ст. 22, 33, 43, 44-49, п. 1-1 ст. 80, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Вовчанського районного відділу Управління МВС України у Харківській області, м. Вовчанськ (62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Дзержинського, 6, п/р № 352110010000594 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08675878) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149 на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) - 201,88 грн. пені, 31,65 грн. 3% річних, 75,93 грн. інфляційних витрат, витрати по сплаті державного мита у сумі 99,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 178,89 грн.

В частині стягнення 3190 грн. заборгованості відмовити.

В частині стягнення 9684,03 грн. заборгованості провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 17 серпня 2011 року.