Рішення № 17868350, 08.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р.Справа № 27/17-2225-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БудМакс";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 6537,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "БудМакс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6537,98 грн. з яких 5996,71 грн. борг, 46,37 грн. 3% річних, 255,31 грн. інфляційні, 239,59 грн. - пеня та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди №64/01/11 від 01.01.2011р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, відповідач в порушення вимог договору орендну плату та відшкодування комунальних витрат сплачував несвоечасно, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

У судовому засіданні 28.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України видана станом на 12.07.2011 року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01 січня 2011 року між ТОВ "БудМакс" (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - орендар) укладено договір оренди № 64/01/11 (надалі договір), згідно якого орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення в виробничому корпусі №1, що позначені літерою „Г”, згідно з організаційними, технічними та фінансовими умовами, вказаними у цьому договорі (надалі обєкт оренди).

Умовами п. 1.2 договору визначені характеристики обєкту оренди:

- адреса: АДРЕСА_1;

- площа орендованого нежитлового приміщення складає 67,50 м2;

- оглядова яма 1 шт.

Відповідно до п.п. 3.2.1 договору, при передачі-прийманні обєкта оренди сторони складають акт приймання-передачі, який підписується комісією та є додатком №1 до цього договору. З моменту підписання акту приймання-передачі обєкт оренди вважається фактично переданим в оренду.

У п. 4.1 договору визначено, що термін оренди згідно даного договору починається з моменту прийняття орендарем обєкту оренди за актом приймання-передачі та діє до „30” червня 2011 року включно.

Положеннями п. 5.1 договору встановлено, що за узгодженням сторін орендна плата на місяць за користування обєктом оренди складає 1615,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20%).

Відповідно до п. 5.2 договору, орендна плата сплачується орендарем орендодавцю щомісяця авансовим платежем, але не пізніше 5 числа місяця, за який сплачується орендна плата, у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідних платежів на банківський рахунок орендодавця, згідно цього договору та виставлених орендодавцем рахунків.

Положеннями п. 6.1 договору передбачено обовязок орендаря щомісяця компенсувати орендодавцеві витрати за користування електроенергією, водопостачанням, опаленням, послугами звязку, витрати за аварійні ремонтні роботи ліній електричних мереж та технологічного обладнання, які виникли з вини орендаря, а також витрати за вивіз сміття та інші витрати які несе орендодавець у звязку з діяльністю орендаря (надалі за текстом комунальні витрати) в повному обсязі протягом 5 банківських днів з моменту отримання від орендодавця рахунків на оплату комунальних витрат. Ці суми не входять до складу (розміру) орендної плати орендаря і перераховуються орендарем на рахунок орендодавця.

Умовами п. 11.5 договору встановлено, що орендна плата та (або) компенсація комунальних витрат орендодавцю, сплачені та (або) не компенсовані орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і сплачуються орендодавцю з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день затримки.

У п. 15.1 договору визначено, що цей договір в частині фінансових зобовязань вступає в силу з дня його підписання сторонами, і діє до повного їх виконання сторонами. В частині терміну оренди, договір діє відповідно до п. 4.1 цього договору.

На виконання умов договору оренди №64/01/11 від 01.01.2011р. позивач передав, а орендар - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, площею 67,5 м2 в виробничому корпусі №1, що позначен літерою „Г”, оглядову яму 1 шт., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі обєкт оренди) та позначено на схемі, яка додається до договору (додаток №2), згідно акту приймання-передачі від 01.01.2011р.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до умов зазначеного договору, ТОВ "БудМакс" було виставлено відповідачу до сплати рахунки-фактури на загальну суму 5455,44 грн., а саме: рахунок-фактура №БМО-000000016 від 10.01.2011р. на суму 1615,00 грн., рахунок-фактура №БМО-000000066 від 31.01.2011р. на суму 197,22 грн., рахунок-фактура №БМО-000000175 від 28.02.2011р. на суму 248,40 грн., рахунок-фактура №БМО-000000215 від 01.03.2011р. на суму 1615,00 грн., рахунок-фактура №БМО-000000283 від 31.03.2011р. на суму 164,82 грн. та рахунок-фактура №БМО-000000318 від 01.04.2011р. на суму 1615,00 грн. При цьому, позивач зазначає, що вказані рахунки були отримані відповідачем, між тим будь-яких документів підтверджуючих зазначені обставини ТОВ "БудМакс" до матеріалів справи не надано.

Отже, на момент зверненням з позовом за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором оренди №64/01/11 від 01.01.2011р. у розмірі 5455,44 грн., з яких 4845,00 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів за січень, березень та квітень місяці 2011р. та 610,44 грн. заборгованість зі сплати комунальних витрат за січень-березень місяці 2011р., що вбачається з наданого позивачем розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем, що обумовлено порушенням умов з оплати орендних платежів і по відшкодуванню комунальних витрат та направлено на стягнення з відповідача заборгованості за договором №64/01/11 від 01.01.2011р., пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму та умови якого ніяким чином не суперечать нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено матеріалами справи, за умовами договору №64/01/11 від 01.01.2011 року уповноваженими представниками сторін підписаний та скріплений відповідними печатками акт приймання-передачі від 01.01.2011р., згідно якого ТОВ "БудМакс" передало, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв обєкт оренди у строкове платне користування. При цьому, згідно змісту даного акту, обєкт оренди переданий у задовільному стані та сторони претензій одна до одної не має.

Разом з тим, відповідачем за умовами укладеного між сторонами договору, було прийнято на себе зобовязання щодо сплати орендних платежів та комунальних витрат.

За період існування орендних правовідносин між сторонами позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури щодо сплати орендних платежів та комунальних витрат, згідно до яких загальна нарахована сума орендної плати становить 4845,00 грн. та загальна сума нарахованих комунальних витрат, які підлягають відшкодуванню орендодавцю становить 610,44 грн., що у сукупності складає 5455,44 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Із вищезазначених обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором № 64/01/11 від 01.01.2011 року, а саме не оплатив орендні платежі та комунальні витрати на загальну суму 5 455,44 грн.

Між тим, ТОВ "БудМакс" в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 5 996,71 грн. та штрафні санкції у розмірі 541,27 грн., що у сукупності становить 6537,98 грн. Разом з тим, у тексті позовної заяви позивач зазначає, що заборгованість відповідача з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних становить 5996,71 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, приписами ст. 33 цього кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що позивачем не надано будь-яких доказів, підтверджуючих заборгованість відповідача за договором №64/01/11 від 01.01.2011р. у розмірі 5 996,71 грн. та за результатами справи встановлено, що на момент звернення з позовом за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед ТОВ "БудМакс" за оренду майна та відшкодування комунальних витрат у розмірі 5455,44 грн. за договором оренди №64/01/11 від 01.01.2011р., в звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 5455,44 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за несвоєчасну оплату орендних платежів та комунальних витрат у сумі 239,59 грн. встановив, що при здійснені даного розрахунку, в частині нарахування пені за прострочення відповідачем сплати платежів по орендній платі, позивач допустив помилку, а саме невірно визначив період виникнення заборгованості у відповідача по орендній платі (без урахування положень п. 5.2 договору щодо обовязку відповідача сплатити орендну плату не пізніше 5 числа місяця, за який сплачується орендна плата), суд зробив власний розрахунок пені в цій частині.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1615.0006.01.2011 - 03.06.20111497.7500 %0.042 %102.19

1615.0006.03.2011 - 03.06.2011907.7500 %0.042 %61.72

1615.0006.04.2011 - 03.06.2011597.7500 %0.042 %40.46

Всього: ----204,37 Отже, з урахуванням пені нарахованої за порушення строків сплати комунальних витрат, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 229,30 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 46,37 грн. встановив, що позивач допустив аналогічну помилку, що й при здійснені попереднього розрахунку, в звязку з чим суд зробив власний розрахунок та встановив, що сума 3% річних за порушення термінів сплати орендних платежів становить 39,56 грн.

Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 44,38 грн.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 255,31 грн. вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "БудМакс" та стягнення з відповідача 5455,44 грн. боргу, 229,30 грн. пені, 44,38 грн. 3% річних та 255,31 грн. інфляційних.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65031, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БудМакс" (м. Київ, вул. Фрунзе, 160, код ЄДРПОУ 32376008, поточний рахунок Одеської філії Товариства з бмеженою відповідальністю "БудМакс" №26008133230 в ООД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 328351) 5455/пять тисяч чотириста пятдесят пять/грн. 44 коп. боргу, 229/двісті двадцять девять/грн. 30 коп. пені, 44/сорок чотири/грн. 38 коп. 3% річних, 255/двісті пятдесят пять/грн. 31 коп. інфляційних, 93/девяносто три/грн. 43 коп. державного мита та 216/двісті шістнадцять/грн. 18 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 15.08.2011р.