Рішення № 17867874, 09.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5016/2155/2011(6/132)

Миколаїв

За позовом: Кооперативного підприємства «Готель Колос», 54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 49.

До відповідача: Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, 54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21.

До відповідача: Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Про: визнання недійсним договору оренди землі від 16.02.2004 року та договору суборенди землі від 02.07.2004 року.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність від 17.01.2011 року № 02.

Від відповідачаОСОБА_2., довіреність від 12.04.2011 року.

Від відповідачаОСОБА_3., довіреність від 22.06.2011 року

Предмет спору: Кооперативне підприємство «Готель Колос»звернулося із позовом до відповідачів Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та Миколаївської міської ради про визнання недійсними договору оренди землі від 16.02.2004 р., який зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19.02.2004 р. № 2282 Миколаївської міської ради, укладеного між відповідачами, за яким Миколаївська міська рада передає земельну ділянку площею 2961 кв.м., для обслуговування будівлі готелю «Колос»по вул. Рюміна, 21 (Заводський район), та договору суборенди землі від 02.07.2004 р., який зареєстровано 08.07.2004 р. за № 7/2282, укладеного між Миколаївською облспоживспілкою та КП «Готель Колос», відповідно до якого та ж сама земельна ділянка (по вул. Рюміна, 21 у м.Миколаєві площею 2961, 0 кв.м.) із метою обслуговування будівлі готелю «Колос»була передана в суборенду позивачу.

Позивач вважав, що зазначені договори укладені із порушенням його прав та інтересів, так як станом на момент укладення договору оренди землі право власності на будівлю готелю «Колос»належало йому, а тому мають бути визнані недійсними з моменту їх укладання.

Відповідачі заперечували проти позову із посиланням на те, що станом на 16.02.2004 р. право власності належало Миколаївській обласній спілці споживчих товариств, а отже права та інтереси позивача порушені не були. Представник Спілки також зазначив, що будівля зараз належить іншій особі, надавши в судовому засіданні від 09.08.2011р. незавірені копії.

Крім цього, Спілкою заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з тим, що розглядається справа про розірвання спірних договорів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до п. 1 договору оренди землі від 16.02.2004 р., на підставі рішення від 16.10.2003р. № 15/10 Миколаївська міська рада надала в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2961 кв.м., для обслуговування будівлі готелю «Колос»по вул. Рюміна, 21 (Заводський район) Миколаївській обласній спілці споживчих товариств. Зазначений договір було зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19.02.2004 р. №2282 Миколаївської міської ради. Тобто договір оренди землі набрав чинності із 19.02.2004 р. відповідно до ст. 18 ЗУ «Про оренду землі». В п. 2.1. договору передбачено право орендаря на передачу зазначеної земельної ділянки у суборенду. Згідно до Плану земельної ділянки із кадастровим номером 4810136300:01:005:0039 на зазначеній земельній ділянці розташована будівля готелю «Колос».

Володіючи правом користування зазначеної земельної ділянки, 02.07.2004 р. на підставі договору суборенди землі Миколаївська обласна спілка передала вказану земельну ділянку площею 2961 кв. м. із тією ж метою (для обслуговування будівлі готелю «Колос») кооперативному підприємству «Готель Колос». 08.07.2004 р. між сторонами було укладено акт приймання-передачі, і цього ж дня 08.07.2004 р. зазначений договір було зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради за № 7/2282. Тобто договір суборенди набрав чинності 08.07.2004 р. відповідно до ст. 18 ЗУ «Про оренду землі».

Однак, як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 р. по справі № 5/192/06-НР-НР, 01.06.2002 р. Миколаївська обласна спілка споживчих товариств внесла будівлю готелю «Колос», розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21 до статутного фонду створеного за її участю кооперативного підприємства «Готель Колос»і тому з 01.06.2002 р. саме за кооперативним підприємством «Готель Колос», зареєстрованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, визнано право власності на зазначений обєкт нерухомості. Доказів скасування зазначеного рішення в цій частині сторони до суду не надали. Крім того, як було встановлено ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04.04.2006 р. по справі 22ц-613/2006 після передачі Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств будівлі готелю «Колос»до КП «Готель Колос»належить саме цьому підприємству, як джерело формування майна утвореного підприємства.

Таким чином, існують судові рішення, відповідно до яких встановлений факт набуття кооперативним підприємством «Готель Колос»права власності на будівлю готелю «Колос», що розташований по вул. Рюміна, 21 у м. Миколаєві на земельній ділянці із кадастровим номером 4810136300:01:005:0039, тобто на тій, що була передана в оренду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов КП «Готель Колос»підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі»та ст. 93 Земельного кодексу України, що діяли станом на 16.02.2004р. встановлено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Стаття 15 Закону України «Про оренду землі»в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди, встановлювала, що умови використання земельної ділянки і її цільове призначення є одним із істотних умов договору оренди.

Умовами п. 1 договору оренди землі від 16.02.2004 р. визначено, що земельна ділянка передається Миколаївській обласній споживчій спілці для обслуговування саме будівлі готелю «Колос», що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21. Натомість, станом на 16.02.2004 р. будь-яких майнових прав на будівлю готелю «Колос»Миколаївській обласній спілці не належало, так як 01.06.2002 р. зазначена будівля була внесена до статутного фонду кооперативного підприємства «Готель Колос»і саме з 01.06.2002 р. у КП «Готель Колос»виникло право власності на будівлю готелю «Колос»із допоміжними будівлями та спорудами. Зазначені факти встановлені рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 р. по справі № 5/192/06-НР-НР, а також ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04.04.2006 р. по справі № 22ц-613/2006 і відповідно до ст. 35 ГПК України є преюдиційними фактами, що не потребують доведення.

Частина 4 статті 120 ЗК України (в редакції станом на 16.02.2004 р.) передбачала, що у разі переходу права власності на будівлю споруду до кількох осіб, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі про відчуження будівлі та споруди. Приписами ч. 2 ст. 377 ЦК України (діяла станом на 16.02.2004 р.) визначено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Наведені норми свідчать про неприпустимість передачі в оренду третій особі земельної ділянки, на якій знаходиться нерухомість, що належна іншій особі. Як свідчить пп. «д»п. 9.4. Договору оренди від 16.02.2004р. у разі «відчуження будівель (або їх часток), розташованих на земельній ділянці, наданій в оренду, «Орендар»зобовязаний повідомити про це міську раду у 10-дений термін із дня відчуження і переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника про необхідність оформлення правових документів на землю». За таких умов, орендодавець під час укладення договору оренди передбачав, що саме власнику нерухомості належить право на оренду зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України (в редакції, яка діяла станом на момент укладення договорів) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлює недодержання в момент вчинення правочину стороною (стронами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України підставами недійсності правочину.

Згідно абз. 11 пп. «д»п. 2.2.3 Листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010р. «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах повязаних із земельними правовідносинами»та абз. 6 п. 3.4.9. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»визначено, що якщо судами буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходяться майно (нерухомість), що належить іншій особі на праві власності, суди мають правові підстави для визнання спірного договору недійсним.

З урахуванням наведеного договір оренди землі від 16.02.2004 р., укладений між Миколаївською міською радою та Миколаївської обласною спілкою споживчих товариств, який зареєстрований 19.02.2004 р. за № 2282 в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Миколаївської міської ради, підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, згідно ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України недійсним підлягає визнанню і договір суборенди землі від 02.07.2004 р., укладений між Миколаївської обласною спілкою споживчих товариств та кооперативним підприємством «Готель Колос», зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Миколаївської міської ради 08.07.2004 р. за № 7/2282, так як право на передачу в суборенду земельної ділянки виникло безпосередньо із договору оренди землі від 16.02.2004 р.

Частина 1 статті 236 ЦК України передбачає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення. У відповідності до ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно до п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів»зазначено, що момент, з якого нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є таким, а також припинення можливості настання у майбутньому прав та обов'язків за такими правочинами, імперативно встановлені частинами першою та другою статті 236 ЦК України, і не можуть бути змінені судом. Тому в разі задоволення судом позову про визнання правочину недійсним в рішенні не слід вказувати ні момент, з якого правочин є недійсним, ні про припинення можливості настання прав та обов'язків за правочином у майбутньому. Таким чином, вимога позивача щодо зазначення моменту визнання недійсним саме із моменту укладання договорів оренди землі від 16.02.2004 р. та суборенди землі від 02.07.2004 р. задоволенню не підлягає, так як цей момент встановлюється імперативною нормою, зазначеною у ч. 1 ст. 236 ЦК України.

При цьому суд звертає увагу на те, що абзацом 5 статті 21 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Надані в судовому засіданні від 09.08.2011р. документи суд не приймає до уваги, оскільки вони не подані в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях, як це передбачено ст. 36 ГПК України.

Клопотання про зупинення провадження у справі судом відхиляється, враховуючи, що розірвання можливо застосувати тільки до дійсного договору, питання про що вирішується в цьому засіданні. Тобто зупинення провадження можливе у справі про розірвання договору у звязку з розглядом даної справи, а не навпаки, як це просить відповідач.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 82-1, 83, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов кооперативного підприємства «Готель Колос»(54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, код ЄДРПОУ 32004194) до Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, код ЄДРПОУ 26565573) та Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (54001, м. Миколаїв, вул. В. Морська, 49, код ЄДРПОУ 017559796) задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 16.02.2004р. між Миколаївською міською радою та Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств і посвідчений Лашиною О.П., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу (зареєстрованого в реєстрі за № 263), який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19.02.2004 р. за № 2282 Миколаївської міської ради.

3. Визнати недійсним договір суборенди землі, укладений 02.07.2004р. між Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств і кооперативним підприємством «Готель Колос»і посвідчений Лашиною О.П., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу (зареєстрованого в реєстрі за № 2457), який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 08.07.2004 р. за № 7/2282 Миколаївської міської ради.

4. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 код ЄДРПОУ ) на користь кооперативного підприємства «Готель Колос»(54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21 код ЄДРПОУ 32004194) 42, 50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого державного мита та 118, 00 грн.(сто вісімнадцять грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (54001, м. Миколаїв, вул. В. Морська, 49, код ЄДРПОУ 01759796) на користь кооперативного підприємства «Готель Колос»(54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, код 32004194) 42, 50 грн. (сто двадцять сім грн. 50 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого держмита та 118, 00 грн. (триста пятдесят чотири грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Повернути з Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (код 23626096, банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31118095700006) на користь кооперативного підприємства «Готель Колос»(54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, код 32004194) надмірно сплачене згідно платіжного доручення № 12 від 24.06.2011 року державне мито в сумі 85,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «11»серпня 2011 року