Рішення № 17866618, 18.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.08.2011Справа №5002-9/3073-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Крим" (95044,АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 25, кв.16)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудспар" (98600,АР Крим, м. Ялта, вул.Московська,21)

про стягнення 4 229,41 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, дов. пост. № б/н від 01.01.2011 року.

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 4 229,41 грн. заборгованості, у тому числі 3575,41 грн. основного боргу, 242,63 грн. інфляційні втрати, 160,91 грн. 3% річних, 250,46грн. пені, а також витрати повязані з сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

17 травня 2010 року між сторонами був укладений договір поставки товару № 13.

У відповідності п. 1.1 даного договору Позивач зобов'язувався поставляти покупцю продовольчі товари за ціною та в строки обговорених в договорі, а Відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити Товар відповідно до умов договору.

Пунктом п. 2.1 договору сторони передбачили, що асортимент та кількість товару узгоджуються сторонами виходячи від заказів покупця та від присутності товару на складі продавця.

Пунктом п. 3 договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється по цінам вказаних в накладних та по факту поставки товару, але не пізніше ніж через 14 календарних днів шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу товар згідно витратних накладних № РН-611-04367 від 25.11.2010 р. на суму 2486,98 грн., № РН-612-01735 від 10.12.2010 р. на суму 551,15 грн., № РН-601-03124 від 25.01.2011 р. на суму 937,46 грн., № РН-612-00958 від 07.12.2010 р. на суму 258,55 грн., № РН-601-02037 від 18.01.2011 р. на суму 1772,26 грн. на загальну суму 3575,41грн.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач не провів оплату за одержаний товар повністю, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 3575,41 грн.

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу вих. № 201 від 17.06.10р., яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Згідно ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 3575,41 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом п. 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку, якщо покупець не оплатив або не в повному обємі оплатив товар, він вимушений сплатити проценті в розмірі 10% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача 242,63 грн. індексу інфляції за період з грудня 2010 р. по червень 2011р. та 160,91 грн. 10% річних (згідно розрахунку позивача)

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 114,46 грн., оскільки позивачем при розрахунку річних був невірно ухвалений період стягнення річних.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню у сумі 132,50 грн., оскільки позивачем при розрахунку індексу інфляції був невірно ухвалений період стягнення індексу інфляції.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 250,46 грн. пені.

Пунктом п. 5.1 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими засобами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняються через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 178,20 грн., оскільки позивачем при розрахунку пені був невірно ухвалений період стягнення пені.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 18.08.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 19.08.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити часткове.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудспар" (98600,АР Крим, м. Ялта, вул.Московська,21, Код ЄДРПОУ 36973635 р/р 26009310111501 в ФАБ «Південий» м. Ялта, МФО 384522,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Крим" (95044,АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 25, кв.16, Код ЄДРПОУ 31176586 р/р 2600200149175 у філії AT «Укрексімбанк» в АРК МФО 324786; р/р 26000010004826 у ВAT ВТБ Банк, МФО 321761) 3575,41 грн. основного боргу, 132,50 грн. інфляційні втрати, 114,46 грн. 10% річних, 178,20грн. пені, 96,49 грн. держмита, 223,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.