Ухвала суду № 17866615, 18.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

18.08.2011Справа №5002-16/3035-2011 За заявою ініціюючого кредитора Управління ПФУ в м. Керч (98329, АР Крим, м. Керч, шоссе Героїв Сталінграду, 60/1)

до боржника Керченського навчально-виховного комплексу «Ювента» Автономної республіки Крим (колективне підприємство) (98300, м. Керч, вул. Мірошниченко, 26-А, ЄДРПОУ 24873862)

Про банкрутство

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від кредитора не зявився

Від боржника не зявився

Від Управління з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства не зявився

Обставини справи: Кредитор - Управління ПФУ в м. Керч звернувся до Господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника Керченського навчально-виховного комплексу «Ювента» Автономної республіки Крим (колективне підприємство) у порядку передбаченому ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою ГС АРК від 18.07.11 р. порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор обґрунтовує тим, що боржник має заборгованість, в тому числі недоїмка та штрафні санкції на загальну суму 24 551,76 грн., у тому числі заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 13573,08 грн. , заборгованість по фінансовим санкціям у розмірі 3335,05 грн., заборгованість по пені у розмірі 2827,44 грн., заборгованість по збору, строк уплати якого ще не настав у розмірі 4816,19 грн. та боржником не перераховуються платежі до Пенсійного фонду. Вказана заборгованість узгоджена та підтверджується: актом звірки № 110 від 01.01.2007 р. , розрахунками зобовязань за грудень 2006 року, січень грудень 2007 року, січень серпень 2008 року, рішеннями про застосування фінансових санкцій № 899 від 28.12.2006 р., № 850 від 21.12.2007 р., № 421 від 25.03.2009 р.

Підготовче засідання ухвалою від 02.08.11 р. відкладалось в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України для надання кредитором та боржником необхідних для розгляду справи документів.

02.08.2011 р. на адресу суду від Управління ПФУ в м. Керч надійшло клопотання про уточнення прохальної частини заяви про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», виклавши її у наступні редакції: 1. Прийняти заяву Управління про порушення справи про банкрутство УВК «Ювента» (колективне підприємство) до розгляду. 2. Порушити справу про банкрутство УВК «Ювента» (колективне підприємство). 3. Визнати грошові вимоги Управління в сумі 24551,76 грн. Крім того, просить залучити до матеріалів справи підтвердження спрямування на адресу боржника заяви з реєстром вкладених документів. Суд залучив вказане клопотання до матеріалів справи.

10.08.2011 р. на адресу суду від Кримського регіонального департаменту АО «Укрсіббанк» надійшла юридична справа Керченського навчально-виховного комплексу «Ювента» Автономної республіки Крим (колективне підприємство), а також повідомлення про відсутність грошових коштів на рахунку клієнта за останні 12 місяців.

Представник кредитора у судове засідання 18.08.2011 р. не зявився, про день та час розгляду справи повілрмоений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, документи, витребувані судом, не надав.

Боржник у судове засідання 18.08.2011 р. також не зявився, ухвала суду, спрямована за адресою державної реєстрації боржника, повернута поштовим відділенням з позначкою «за зазначеною адресою не проживає»

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Керченський навчально-виховний комплекс «Ювента» Автономної республіки Крим (колективне підприємство) (98300, м. Керч, вул. Мірошниченко, 26-А, ЄДРПОУ 24873862) зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконкомом Керченської міської ради і знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м. Керч як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор обґрунтовує тим, що боржник має податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 24551,76 грн. та не надає звітність у встановлені законом строки.

Для ініціювання справи про банкрутство боржника за спрощеною процедурою кредитор в своєї заяві взагалі не наводить ознак встановлених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Із наданої до заяви довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 20.06.2011р. вбачається, що відносно боржника внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с. 91).

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані кредитором докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для введення подальшої процедури банкрутства, оскільки ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою та за час судового розгляду цієї заяви не надано суду належних доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості кредитором.

Так, стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 10.02.2004 р. у справі N 02-2-24/12673, від 17.02.2004 р. у справі N 02-2-24/12669, від 28.10.2003 р. у справі N 02-2-24/6373.

Відтак, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з ненаданням боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону у разі звернення до суду кредитора із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.7, ч. 8 ст.7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своїх вимог документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється статтею 52 Закону, в площині безспірності грошових вимог, а саме справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.

Така ознака неплатоспроможності боржника, як безспірність вимог, обов'язкова для ініціюючого кредитора і потрібна для встановлення реальної (об'єктивної) неможливості боржника погасити грошові вимоги.

Але, згідно з ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство, яка встановлює загальні вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Стаття 1 вказаного Закону дає поняття неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

Саме фактична неплатоспроможність суб'єкта господарювання є підставою для ініціювання провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів до боржника набувають характеру безспірних, якщо вони визнані боржником, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника ( ч. 8 ст. 1 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги ініціюючого кредитора ґрунтуються на

рішеннях про застосування фінансових санкцій № 899 від 28.12.2006 р. , № 850 від 21.12.2007 р., № 421 від 25.03.2009 р. (а.с. 84, 87, 89).

Вказані рішення були отримані боржником, про що свідчить підпис у поштовому повідомленні (а.с. 84, 87 ,89).

Згідно положень абзацу 7 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобовязання є зобовязанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Юридичне значення при порушенні справи про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора Пенсійного фонду має факт наявності боргу, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, документи, як письмові докази, які подаються до господарського суду, повинні бути в оригіналах або надаються суду належним чином засвідчені.

Однак суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься ніяких доказів, що дані вимоги є безспірними у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Такої ж позиції дотримується і Вищий Господарський суд у своїх постановах від 06.02.2008 р. у справі № 4/235б, від 15.06.2010 р. у справі П38/3579-09.

До заяви про визнання банкрутом, кредитором не були прикладені докази звернення кредитора до виконавчої служби, а саме: постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження та про закриття виконавчого провадження щодо боржника - Керченського навчально-виховного комплексу «Ювента» Автономної республіки Крим (колективне підприємство).

Таким чином, суд вважає недоведеним безспірність вимог боржника перед кредитором.

За таких обставин, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачений у ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», в розумінні якої кредитором жодного виконавчого документу надано не було.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються з сум, безспірність яких доказами не підтверджена, такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобовязань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону.

Враховуючи, що кредитором не надано суду доказів відповідно до п. 10 ст. 7 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про прийняття кредитором заходів для отримання заборгованості з обовязкових платежів у встановленому Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» порядку, а відтак кредитор не довів той факт, що боржник є неплатоспроможним.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Задачею чинного законодавства України про банкротство є відновлення платоспроможності господарюючого суб'єкта, а не його банкротство і ліквідація.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження у справі підлягає припиненню.

Предметом спору в справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, що має бути підтверджена ініціюючим кредитором відповідними документами, які повинні бути надані заявником на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Також думки дотримується Вищий Господарський суд України в своєї постанові від 15.09.10 р. у справі № Б38/70-10.

Оскільки при зверненні до суду з заявою про банкрутство боржника - Керченського навчально-виховного комплексу «Ювента» Автономної республіки Крим (колективне підприємство) та у попередньому засіданні ініціюючий кредитор не надав господарському суду доказів належних та допустимих доказів неспроможності боржника сплатити борг, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов до висновку про безпідставність вимог кредитора, що зумовлює припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином суд дійшов до висновку про безпідставність вимог кредиторів у зв'язку із цим провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 6, 7, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.34, п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №5002-16/3035-2011 про визнання Керченського навчально-виховного комплексу «Ювента» Автономної республіки Крим (колективне підприємство) (98300, м. Керч, вул. Мірошниченко, 26-А, ЄДРПОУ 24873862) банкрутом припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.