Постанова № 17866238, 18.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2011 року Справа № 5021/1258/2011

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Крестьянінова О.О.,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 07.06.2011 р.,

відповідача ОСОБА_2. за довіреністю №15-4709 від 22.06.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ПАТ «Сумихімпром», м. Суми (вх. № 3113 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011 р. по справі № 5021/1258/2011,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Суми,

до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,

про стягнення 58283874, 15 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 5021/1258/2011 від 05.07.2011 р. позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»6763049,25 доларів США ( в т.ч. 630977,82 дол. США прострочених процентів за користування кредитом, 5544350 дол. США простроченої суми основного боргу за кредитом, 83781,29 дол. США строкових процентів за користування кредитом, 503940,14 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів), що еквівалентні у національній валюті 53911647,096 грн. відповідно до кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., укладеного між сторонами даного спору, а також 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011 р. та задовольнити його клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи № 5021/283/2011.

На думку апелянта, господарським судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме, п. 1 ст. 79 ГПК України, згідно з яким господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011 р. є правомірним, підстави для його скасування відсутні, а тому, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. В обґрунтування своїх вимог звертає увагу на наступне. Іпотека має похідний характер від основного зобовязання, а основне зобовязання є самостійним та має пріоритет на задоволення, тоді як похідне зобовязання не може існувати без основного.

У судовому засіданні відповідач підтримав свої вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, та наполягав на зміні рішення господарського суду Полтавської області і задоволення своєї апеляційної скарги.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої вимоги, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а саме, що повністю заперечує проти апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, та просить суд залишити рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2008 року між сторонами по даній справі був укладений кредитний договір № 392 , відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у формі мультивалютної кредитної лінії в сумі, еквівалентній 27000000,00 грн., із строком повернення до 27.09.2009 року, та сплатою 14,5 % річних за користування кредитом по траншах в дол. США та 21,5% річних за користування кредитом по траншах в гривнях.

13.11.2008 року до вищевказаного кредитного договору сторони уклали додаткову угоду № 3, згідно якої було внесено зміни та встановлено процентну ставку за користування кредитом по траншах в доларах США 17 % річних ; по траншах в гривні 26 % річних .

Додатковою угодою № 4 від 13.11.2009 року до кредитного договору було змінено процентну ставку за користування кредитом і встановлено її розмір у розмірі 26 % річних .

Додатковою угодою № 4 від 22.04.2009 року до кредитного договору було встановлено, що кредит надається у сумі 5544350,00 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 42691945,00 гривням. Офіційний курс НБУ станом на дату підписання цієї додаткової угоди становить 7,7 грн. за один дол. США. Станом на видачу траншів офіційний курс НБУ становив 4,8457 грн. за один дол. США.

Додатковою угодою № 10 від 01.07.2010 року до кредитного договору було продовжено строк користування кредитом до 01.08.2010 року

Банк виконав свої зобовязання за кредитним договором і надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 5544350 дол. США.

У відповідності до п. 2.7 кредитного договору банк за користування кредитом нараховує проценти за користування кредитними коштами, виходячи із фактичної суми заборгованості.

Відповідно до п. 2.7.1 Договору та додаткової угоди № 3 від 13.11.2008 року відповідач зобовязаний щомісяця сплачувати проценти, нараховані за місяць, не пізніше 25 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Відповідач з квітня 2009 року перестав сплачувати нараховані відсотки та заборгованість за кредитом, у звязку з чим станом на 01.06.2011 року кредитна заборгованість по кредитному договору № 392 від 28.08.2008 року становить: 5544350 дол. США простроченої суми основного боргу за кредитом, 548482,35 дол. США прострочених процентів за користування кредитом, 83781,29 дол. США строкові проценти за користування кредитом. Зазначені суми заборгованості не заперечуються відповідачем та підтверджуються наявним в матеріалах справи актом звірки заборгованості, підписаним обома сторонами (а.с. 88).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 4.3 статті 4 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором , позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього договору, за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Враховуючи наведені норми права та положення договору, доведеність суми заборгованості, відсотків, пені, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги.

Стосовно посилання апелянта на те, що господарський суд порушив норми процесуального права, не задовольнивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2011 року ПАТ «Сумихімпром»звернулося до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи № 5021/283/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Господарський суд Сумської області, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі та відмовив у його задоволенні.

Ч. 1 ст. 121 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, з аналізу наведеної норми права вбачається, що для зупинення провадження потрібно довести саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої.

В силу норм чинного законодавства України банк має право вимагати належного виконання позичальником зобовязання за кредитним договором (ст. 526, 1054 ЦК України), а також має право звернути стягнення на заставлене майно (ст. 589 ЦК України), звернути стягнення на предмет іпотеки (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»), які належать позичальнику, так і майновому поручителю, з метою задоволення вимог за кредитним договором.

Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобовязанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом або договором.

Тобто, виходячи з викладеного, банк наділений альтернативними способами захисту своїх прав чи то стягнення боргу за кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій, чи то звернення стягнення на заставлене майно.

Норми закону не містять заборони звернення одночасно з вимогами і про звернення стягнення на предмет іпотеки і про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи, що факт не виконання відповідачем умов кредитного договору встановлений господарським судом, підтверджений належними доказами та не заперечується відповідачем, то посилання відповідача не неможливість розгляду даної справи є необґрунтованим.

Крім того, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вказує на те, що згідно з нормами ГПК України відмова в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ Сумихімпром»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області по справі № 5021/1258/2011 від 05.07.2011 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови складено 18.08.2011 р.