Постанова № 17866204, 15.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08"серпня 2011 р. Справа № 2/92-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пушай В.І., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.10.2010 року.

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2448 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 30.05.11 р. у справі № 2/92-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Номак - Інвест”, м. Суми

до Приватного підприємства “Фірма Нікіта”, м. Суми

про розірвання договору та стягнення 68694,73 грн.

встановила:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Номак - Інвест”, м. Суми звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Приватного підприємства “Фірма Нікіта”, м. Суми про стягнення надмірно сплачених коштів по оплаті виконаних робіт за договором на виконання субпідрядних робіт від 27.08.2009 року, розмір яких визначити за наслідками судово будівельної експертизи, на проведенні якої наполягав позивач. З урахуванням наданих уточнень, позивач просить суд розірвати договір на виконання субпідрядних робіт від 27.08.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Номак Інвест»та Приватним підприємством «Фірма Нікіта»; стягнути з відповідача 63754 грн. 33 коп. надмірно сплачених коштів, 4940 грн. 40 коп. витрат на проведення судової будівельно технічної експертизи, 976 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Соп`яненко О.Ю.) від 30 травня 2011 року по справі № 2/92-10 позов задоволено. Розірвано договір на виконання субпідрядних робіт від 27.08.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Номак Інвест»та Приватним підприємством «Фірма Нікіта». З відповідача Приватного підприємства «Фірма Нікіта»стягнуто на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Номак Інвест»63754 грн. 33 коп. надмірно сплачених коштів, 4940 грн. 40 коп. витрат на проведення судової будівельно технічної експертизи, 722 грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Номак Інвест»з Державного бюджету України 253 грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита.

Рішення мотивоване тим, що на виконання умов договору від 27.08.2009 позивач перерахував відповідачу 400776,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та визнається відповідачем. Фактично відповідачем виконано роботи згідно з Актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2009 року (форма КБ-2В), з урахуванням Акту коригування № 48 робіт на суму 337022,40 грн., у звязку з чим ТОВ «Номак-Інвест»надмірно сплатило відповідачу за договором на виконання субпідрядних робіт від 27.08.2009 року кошти у сумі 63754,33 грн., які підлягають стягненню на користь позивача та ін.

Відповідач з даним рішенням не погоджується, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 30.05.2011 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ТОВ “Номак - Інвест”. На думку відповідача, рішення не відповідає фактичним обставинам спору, матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, що призвело, на його думку до прийняття судом необґрунтованого рішення.

В обґрунтування своїх вимог відповідач, зокрема вказує на те, що господарський суд безпідставно залишив поза увагою факти відсутності підстав зміни договірної ціни, виконання умов договору у повному обсязі, передання робіт на підставі Акту та преюдиційне значення рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2010 року по справі № 3/16-10 щодо стягнення на його користь частини решти непередоплаченої вартості виконаних робіт та ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, по мотивах, викладених у відзиві, посилаючись, зокрема на уточнення ним динамічних договірних цін, з урахуванням застосування інших правил за ДБН щодо розрахунку нормативних витрат праці, ніж ті, що обумовлені при укладанні договору і на необхідність їх коригування в зазначеній частині та ін..

Позивач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття представника не повідомив.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача про час та місце розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності його представника, за наявними в даній справі матеріалами. Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 27.08.2009 р. між Акціонерним товариством закритого типу «Номак-Інвест»(генпідрядником), яке 28.12.2009 р. було перетворене у Товариство з обмеженою відповідальністю «Номак-Інвест», та Приватним підприємством «Фірма Нікіта»(субпідрядником) укладений договір на виконання субпідрядних робіт, відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2), генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобовязання по виконанню робіт з встановлення вхідної групи з металопластикового профілю у житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Рибалко, буд. 10 у кількості 163 комплектів. Комплекс робіт виконується субпідрядником на свій ризик власними та залученими силами та засобами за кошти АТЗТ «Номак-Інвест»в межах договірної ціни.

Вартість робіт по договору сторони визначили в сумі 467932 грн. 84 коп. та зазначили, що ціна по даному договору є динамічною і може бути змінена при узгодженні з генпідрядником у визначених сторонами випадках, а саме: в звязку зі збільшенням обсягу та складу робіт, прийняттям нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість робіт, істотної відміни фактичних умов виробництва від проектних, які при узгодженні ціни субпідрядник не міг передбачити. Вартість робіт договірна і приймається генпідрядником по узгоджених фактичних витратах (п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).

З урахуванням додаткових угод до договору, (п.2.7), «графіку фінансування»сторонами визначено порядок умови та розмір платежів у загальній сумі 467932 грн. 84 коп., в т.ч - 400000грн. попередня оплата.

Відповідно до п. п. 4.1. та 4.2. Договору, відповідач (Субпідрядник) виконує роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, згідно з будівельними нормами і правилами. Позивач (Генпідрядник) здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і цін виконаних робіт кошторису, проекту, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам. При виявленні відхилень Субпідряднику надається розпорядження про їх усунення, а при серйозних порушеннях - приймається рішення про призупинення робіт.

Позивач надіслав відповідачеві лист за № 674/09 від 15.09.2009 р., в якому зазначено, що при проведенні контрольної перевірки виконання робіт по монтажу металопластикових конструкцій скління житлового будинку по вул. Рибалко, 10 на підставі договору від 27.08.2009 р. встановлено, що товщина склопакету становить 28 мм замість 32 мм, кріплення конструкцій балконних блоків та вікон недостатнє, є різниця в розмірах встановлених конструкцій з розрахунковими. Пропонувалося субпідряднику усунути вказані недоліки і надати: розрахунок договірної ціни на встановлення металопластикових конструкцій; калькуляції на виготовлені вироби з урахуванням зміни товщини склопакету та фактичних розмірів; сертифікати на фурнітуру, встановлену на виробах; письмові гарантії на встановлені вироби по строку експлуатації, тощо.

Відповідно до п. 6.1 договору від 27.08.2009 р. роботи вважаються виконаними після підписання Субпідрядником і Генпідрядником акту виконаних робіт. Пунктом 2.5 передбачено, що генпідрядник зобовязаний у 5-денний термін з дня одержання Актів та Довідок повернути субпідряднику підписані Акти виконаних робіт та довідки або надати обґрунтовану письмову відмову, в іншому випадку роботи вважаються прийнятими.

Відповідач разом із супровідним листом за № 196 від 01.12.2009 р. направив позивачу Акт № 1 ф. КБ-2в за грудень 2009 р., довідку КБ-3 за грудень 2009 р. та рахунок-фактуру № СФ-0000038 від 01.12.2009 р., які позивач отримав 07.12.2009 р. (том 1 а. с. 132, 133). Ознайомившись із наданими документами позивач надіслав 08.12.2009 р. відповідачу лист № 826/12, в якому повідомив, що надана відповідачем ф-2 за грудень 2009 р. не відповідає вимогам п. 32.6 ДБН Д 1.1-1-2000, оскільки при розрахунку заробітної плати за виконані роботи був завищений норматив витрат праці в 3,5 рази, що необґрунтовано призвело до завищення основної заробітної платні, загально виробничих затрат, прибутку, адміністративних витрат приблизно на 50087,00 грн. (том 1, а. с. 84).

Відповідач листом за № 189 від 15.12.2009 р. надіслав позивачу Акт виконаних робіт за грудень 2009 р., виконаний у довільній формі, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. (типова форма КБ-3) та рахунок-фактуру № СФ-0000039 від 15.12.2009 р., які позивач отримав 18.12.2009 р. (том 1, а. с. 85-89).

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується Актами виконаних робіт та не заперечується сторонами, відповідач виконав роботи в узгодженій кількості, тобто у повному обсязі.

При цьому, внаслідок розгляду відповідних обставин та правовідносин сторін за спірним договором рішенням господарського суду Сумської області від 12 травня 2010 року по справі № 3/16-10 встановлено факти узгодження фінансування, розміру та порядку оплати робіт за договором на виконання субпідрядних робіт від 27.08.2009 р. та стягнуто з позивача на користь відповідача спірну суму недоплаченої вартості робіт у розмірі 62977, 60 грн. Зазначені факти мають преюдиційне значення для даної справи.

Разом з тим, як свідчать додаткові позначки, (дописки, зауваження) позивача, здійснені на довідці про вартість робіт за грудень 2009 р. та акті №1 за грудень 2009 р., а також окремі відомості, зазначені позивачем в акті № 48 коригування зазначених робіт, ці коригування стосуються виключно застосування правил ДБН та розрахунку нормативу витрат праці, (що відноситься до ціни або вартості робіт) та не стосуються обсягу, складу, кількості та якості виконаних робіт і матеріалів, що не заперечується позивачем. У звязку з чим роботи вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником.

Враховуючи відсутність розгорнутого кошторису та розрахунку ціни договору, та у звязку з неможливістю визначити умови застосування сторонами нормативу витрат праці при узгодженні ціни, є підстави вважати, що зазначені витрати увійшли до складу узгодженої ціни в межах загальної суми.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,достроково.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, при укладенні, зокрема договору підряду замовник може розраховувати на належне виконання підрядником певної роботи за завданням замовника, позбавлення чого може бути підставою у останнього для розірвання такого договору.

Відповідно до ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Проте, як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, позивач не надав належних та допустимих доказів: наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допущення інших істотних недоліків в роботі, невиконання відповідачем умов договору, настання підстав для зміни ціни договору, тобто: у в звязку зі збільшенням обсягу та складу робіт, прийняттям нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість робіт, істотної відміни фактичних умов виробництва від проектних, які при узгодженні ціни субпідрядник не міг передбачити. У звязку з чим підстави для задоволення позову про розірвання договору та повернення спірної частини суми передоплати відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач не надав доказів приймання передачі (виконання) робіт на спірну суму, що існують розбіжності, (виходячи із зауважень) при їх прийнятті, визначені в довідці та в акті коригування №48.

Проте, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в звязку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Зазначені обставини свідчать про те, що господарський суд безпідставно, за відсутності належних та допустимих доказів зміни ціни (вартості робіт) за договором, наявності договірних підстав для її зміни та узгодження такої зміни, поклав на останнього відповідальність за порушення своїх зобовязань з виконання робіт, в звязку з чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню не підлягає.

Обставини щодо недоведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх зобовязань за договором підряду є підставою для скасування рішення про задоволення позову та прийняття нового про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у звязку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у позові.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 361,87 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, ст. ст. 104-105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 30 травня 2011 року по справі № 2/92-10 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Номак - Інвест”, м. Суми, (40022, м.Суми, вул.Дзержинського, 21; код14007891) на користь Приватного підприємства “Фірма Нікіта”, м. Суми (40024, м.Суми, вул. СКД, 36/69; код 31066920) 361,87 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 15.08.2011 р.