Постанова № 17866115, 09.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 рокуСправа №5021/435/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач не зявився;

перший відповідач - не зявився;

другий відповідач - Білик С.І.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №2782С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 28 квітня 2011 року по справі №5021/435/2011

за позовом ОСОБА_2, м. Суми

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Сумбуд", м. Суми

2. Відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш", м. Суми

про визнання угоди недійсною, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 28 квітня 2011 року по справі №5021/435/2011 (суддя Лущик М.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить рішення скасувати. Залучити ОСОБА_3 в якості третьої особи на стороні позивача.

У судове засідання позивач та перший відповідач не зявились, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату і місце розгляду були повідомлені належним чином ухвалою суду від 13 липня 2011 року, про що також свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

01 серпня 2011 року через канцелярію суду від ліквідатора ВАТ "Сумсільмаш" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 7426), в якому він просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника другого відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, ОСОБА_2 є власником 123 простих акцій відкритого акціонерного товариства "Сумсільмаш".

З позову вбачається, що під час розгляд справи №6/8-09 про визнання банкрутом ВАТ "Сумсільмаш", в судовому засіданні 23.12.2010 року йому стало відомо про угоду від 22.05.2010 року, укладену між ВАТ "Сумбуд" та ВАТ "Сумсільмаш" про умови укладання договору купівлі-продажу майна ВАТ "Сумсільмаш".

На підставі цього, ОСОБА_2, як акціонер ВАТ "Сумсільмаш", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій, посилаючись на те, що угоду про умови укладання договору купівлі-продажу майна ВАТ "Сумсільмаш" від 22.05.2010 року було укладено без врахування вимог частини 2 ст. 98 ЦК України, у звязку з чим просить суд визнати її недійсною.

Постановою господарського суду Сумської області від 08.02.2008 року по справі №12/83-05 ВАТ "Сумсільмаш" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Усенка М.П.

22 травня 2008 року ВАТ "Сумсільмаш" в особі ліквідатора Усенка М. П., що діє на підставі постанови господарського суду Сумської області від 08.02.2008 року, протоколу комітету кредиторів № 23 від 30.04.2008 року та ВАТ "Сумбуд" укладено угоду про умови укладання договору купівлі-продажу майна.

Відповідно до умов зазначеної угоди, ВАТ "Сумсільмаш" взяв на себе зобовязання до 01.08.2008 року укласти з ВАТ "Сумбуд" договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 6.

Частиною 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені повноваження ліквідатора, а саме, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

У відповідності до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Рішення про продаж майна боржника було прийняте комітетом кредиторів ВАТ "Сумсільмаш", на підставі якого, з метою погашення заборгованості боржника в рамках процедури ліквідації товариства та в межах своїх повноважень, ліквідатором ВАТ "Сумсільмаш" було укладено угоду від 22.05.2008 року про умови укладання договору купівлі-продажу майна боржника.

Крім того, відповідно до пункту 11 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Як правильно зазначено господарським судом, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до пункту 2.2.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 28.12.2007, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

Рішенням Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Однак, докази на підтвердження повноважень на представництво інтересів ВАТ "Сумсільмаш" в матеріалах справи відсутні, факт порушення права та охоронюваного законом інтересу позивача при укладенні спірної угоди відсутній, у звязку з чим місцевий суд дійшов висновку, з яким апеляційний суд погодився, що вимоги позивача є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

А тому, не безпідставною є і заява ОСОБА_3 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає заявлену вимогу необґрунтованою та не підтвердженою матеріалами справи, у звязку з чим, рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2011 року по справі №5021/435/2011 таким, що прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 28 квітня 2011 року по справі №5021/435/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 08.08.2011 року.