Постанова № 17866103, 08.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р. Справа №5023/5078/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В.,

суддя Бородіна Л.І.,

суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін:

першого відповідача ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 08.07.2011 року;

другого відповідача Суслов А.О. директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача фізичної особи ОСОБА_3, с.Мала Данилівка (вх.№2738Х/2), на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року по справі №5023/5078/11,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Юніком плюс», м. Харків

до 1. Фізичної особи ОСОБА_3, с. Мала Данилівна

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр», м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_4, м. Харків,

2. ОСОБА_5, м. Полтава,

3. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, м. Харків,

про розірвання договору та скасування рішення,-

встановила:

Позивач, ТОВ «Компанія з управління активами «Юніком плюс», у червні 2011 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «Прес-Центр», укладеного 09.04.2009 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Юніком плюс»та ОСОБА_3, посвідченого 09.04.2009 року приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_6 в реєстрі за №12.; скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Прес-центр»в частині про вступ ОСОБА_3 до складу учасників ТОВ «Прес-центр»внаслідок відчуження на її користь належної ТОВ «КУА «Юніком плюс»частини його частки у статутному капіталі товариства у розмірі 30%, яке було оформлене протоколом №1/09 зборів учасників ТОВ «прес-центр»від 08.04.2009 року та стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Юніком плюс»всі судові витрати по справі.

Разом із позовною заявою позивач надав суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову про заборону ОСОБА_3 відчужувати у будь-який спосіб частку у розмірі 30% або частину цієї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр»; накладення арешту на частку у розмірі 30% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр», що належить ОСОБА_3; заборонено державним реєстраторам Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 року по справі №5023/5078/11 (суддя Жигалкін І.П.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Юніком плюс»про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову: заборонено ОСОБА_3 відчужувати у будь-який спосіб частку у розмірі 30% або частину цієї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Прес-Центр”.

Накладено арешт на частку у розмірі 30% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Прес-Центр”, що належить ОСОБА_3.

Заборонено державним реєстраторам Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю “Прес-Центр”.

Оскаржуваною ухвалою визначено, що ухвала набирає чинності 23.06.2011 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України “Про виконавче провадження”. Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік до “24”червня 2012 року. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Юніком плюс”. Боржником є ОСОБА_3 .

Перший відповідач з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі №5023/5078/11, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд з метою забезпечення позову заборонив державним реєстраторам ДДРЮО та ФОП виконавчому комітету Харківської міської ради проводити будь-які реєстраційні дії, повязані з державною реєстрацією змін до статутних документів ТОВ «Прес-центр»чим фактично унеможливив здійснювати управління товариством, шляхом участі та прийняття рішень на загальних зборах учасників товариства інших учасників товариства, яким належать частки у розмірі 70% у статутному капіталі товариства, оскільки, учасники не можуть вносити зміни та реєструвати їх в державних органах.

Також скаржник вказує, що оскаржувана ухвала обмежує конституційне право на свободу підприємництва, оскільки накладаючи арешт на частку у розмірі 30% у статутному капіталі товариства, що належить апелянту, суд позбавив заявника права голосу на загальних зборах учасників товариства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.07.2011 року.

В судовому засіданні 26.07.2011 року представник першого відповідача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року.

Представник другого відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні пояснив, що підтримує апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 з підстав викладених в ній та також просить оскаржувану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що вона була прийнята з порушенням вимог процесуального права.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не зявилися. Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 26.07.2011 року була направлена позивачу та третім особам рекомендованими листами 11.07.2011 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ними 15.07.2011 року та 18.07.2011 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи. Однак, позивач та треті особи у судове засідання не зявилися, про причини не з'явлення суд не повідомили.

Ухвалою суду від 26.07.2011 року суд попереджав сторони, що у разі не зявлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Таким чином, враховуючи належне повідомлення позивача та третіх осіб про час та місце засідання суду, а також те, що їх явка не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників першого та другого відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги першого відповідача без задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.04.2009 року на загальних зборах учасників ТОВ «Прес-центр»було прийняте рішення, зокрема про вступ першого відповідача до складу учасників ТОВ «Прес-центр»внаслідок відчуження на його користь належної позивачу частини частки у статутному капіталі ТОВ «Прес-центр». Це рішення було оформлене Протоколом №1/09 зборів учасників ТОВ «Прес-центр»від 08.04.2011 року.

Відповідно до даного протоколу позивач відступає першому відповідачу частину своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Прес-центр»у розмірі 30%.

09.04.2009 року між позивачем та першим відповідачем було укладено договір про продаж позивачем першому відповідачу частину від належної позивачу частки у статутному капіталі товариства. Договір було посвідчено 09.04.2009 р. приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_6 в реєстрі за №1912.

Згідно п. 2 договору на користь першого відповідача відчужувалась частка у розмірі 30% статутного капіталу ТОВ «Прес-центр»вартістю 66975,00 грн. Відповідно до п.3 Договору позивач здійснював цю уступку частки у статутному капіталі ТОВ «Прес-центр»на користь першого відповідача за 1233,33 грн., які перший відповідач зобовязаний перерахувати в строк до 31.12.2009 року на розрахунковий номер позивача.

09.04.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 було посвідчено підписи нововведених учасників ТОВ «Прес-центр»у змінах до статуту, а саме у новій редакції статуту ТОВ «Прес-центр».

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2009 р. було проведено державну реєстрацію відповідних змін до статуту ТОВ «Прес-центр», повязаних зі зміною складу учасників ТОВ «Прес-центр»та перерозподілом їх часток у статутному капіталі ТОВ «Прес-центр». Державну реєстрацію було проведено за номером 14801050010001138 державним реєстратором Мартиненко О.В. Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовом про розірвання договору та скасування рішення.

Також, позивач надав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, обґрунтовуючи її тим, що у протилежному випадку виконання рішення господарського суду буде неможливим, оскільки предмет спору є корпоративні права, якими власник може користуватися та розпоряджатися з моменту внесення змін до Єдиного державного реєстру.

Господарський суд Харківської області прийняв оскаржувану ухвалу на підставі того, що доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів для забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову є достатньо обґрунтованим припущенням, що майно яке є у першого відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення суду.

На думку колегії суддів, зазначені висновки місцевого суду є вірними та відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів можу утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У розяснені Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, забороню відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як зазначається в розяснені Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 09.04.2009 року №01-08/204 «Про деякі питання практики застосування у вирішені спорів окремих норм процесуального права»зазначається, що у вирішені питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог, а також обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які наведенні на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд задовольнивши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та прийнявши оскаржувану ухвалу вірно проаналізував наявність реальної можливості утруднення чи невиконання майбутнього судового рішення, оскільки предмет спору є корпоративні права, якими перший відповідач може розпорядитися та скористатися з моменту внесення відповідних змін до ЄДР.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у п. 5.7.3 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»вказується, що при вирішені питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід також враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не повязані з предметом спору. Зокрема, не допускається винесення ухвал про накладення арешту на все майно підприємства; заборону проводити реєстрацію акціонерів для участі у загальних зборах; заборону реєстраторам надавати АТ або акціонерам реєстр акціонерів для реєстрації акціонерів, що прибули для участі у загальних зборах; заборону акціонеру реєструватися для участі в загальних зборах або зобовязання акціонера зявитись та зареєструватися для участі в загальних зборах; заборону акціонерам, в тому числі органам управління державним майном, видавати довіреності на представництво їх інтересів на загальних зборах акціонерів.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дотримався вказаних вище у рекомендаціях приписів та ніяким чином приймаючи ухвалу, якою засовуються заходи до забезпечення позову не блокують господарську діяльність товариства.

Судова колегія вважає, що господарський суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів ретельно зясував усі істотні обставини справи та обґрунтовано прийняв ухвалу, якою заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Юніком плюс» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнив не порушуючи при цьому норм матеріального права та не обмежуючи конституційне право на свободу підприємницької діяльності інших учасників ТОВ «Прес-центр».

На наявних матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті ухвали від 23.06.2011 року по справі №5023/5078/11 господарським судом Харківської області було повно зясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, ухвала господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року залишається без змін, а апеляційна скарга першого відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1. ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,-

постановила:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року по справі №5023/5078/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови складено 29 липня 2011 року.