Постанова № 17866088, 08.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2011 р. Справа № 5023/3059/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Ільїн О.В. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Сухорукова І.К.,

позивача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3041 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2011 року у справі № 5023/3059/11

за позовом прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держкомзему у м. Харкові,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

про зобов'язанняя вчинити певні дії

встановила:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі позивача, Харківської міської ради, з посиланням на статті 125, 212 Земельного кодексу України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту під підприємницьку діяльність земельну ділянку площею 0,0086 га, розташовану по АДРЕСА_1. Просив покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2011р. у справі № 5023/3059/11 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено.

Зобовязано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту під підприємницьку діяльність земельну ділянку площею 0,0086 га, розташовану по АДРЕСА_1.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету України 85,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що оскаржуване рішення суперечить нормам чинного законодавства. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2011 року, провадження у справі припинити, скасувати накази суду про стягнення з відповідача державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, провили її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Проведеною прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова перевіркою встановлена земельна ділянка по пр. Г. Сталінграда, 138,, на якій розміщений торгівельний павільйон (МАФ), який належить на праві приватної власності СПДФО ОСОБА_2 (відповідач по справі).

Всупереч вимог ст. 125 Земельного кодексу України відповідачем самовільно, без набуття права власності чи права користування та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі зайнято під підприємницьку діяльність земельну ділянку, площею 0,0086 кв.м.

В своїх письмових поясненнях, наданих прокуратурі Комінтернівського району м. Харкова, відповідач повідомив, що з питань оформлення та виділення земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності неодноразово звертався до Харківської міської ради (позивача по справі), однак станом на 02.03.2011р. договору оренду на земельну ділянку площею 0,0086 га по пр. Г.Сталінграда, 138 в м. Харкові не укладений, торгівельна діяльність у кіоску здійснюється на підставі ордеру, який дійсний до 31.01.2005р., який не продовжено. (Письмові пояснення відповідача та ордер № 03-312к-2976 наявні в матеріалах справи).

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Однак, відповідачем заходи, щодо оформлення земельної ділянки не проведені, як свідчать матеріали справи договір оренди на момент вирішення справи не укладений, а земельна ділянка не звільнена.

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельних ділянок вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Земельна ділянка є державною власністю і відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Харківської міської ради.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутнє чинне рішення Харківської міської ради про передачу спірної земельної ділянки в оренду відповідачеві.

Суд також зазначає, що наявність ордеру на право здійснення торгівлі з кіоску за умови додержання інших необхідних вимог (державної реєстрації, одержання ліцензій, патентів тощо) дає право на здійснення вказаної у ньому господарської діяльності у визначеному в ньому місці. Порядок видачі таких ордерів передбачений рішенням Виконкому Харківської міської ради від 13.04.1994р. №156. Проте, як вбачається зі змісту зазначеного положення, ордер на звільняє від необхідності додержання інших вимог чинного законодавства, зокрема законодавства галузі земельних відносин.

Земельним кодексом України (ст.125) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Виникнення права власності або права користування земельною ділянкою на підставі ордеру на здійснення торгівлі Земельним кодексом України 2001р., а також іншими нормами чинного законодавства, не передбачено.

Не було його передбачено і законодавством, яке було чинним на час затвердження Порядку видачі та реєстрації ордерів дрібно-роздрібних обєктів (рішення Виконкому Харківської міської ради від 13.04.1994р. №156). Зокрема, відсутній такий документ як ордер на право роздрібної торгівлі в переліку документів, які посвідчують права на земельну ділянку (ст. 23, 24 Земельного кодексу України 1990р.). Тому не у суду не має підстав вважати, що ордер замінює документи, які посвідчують право користування землею. Крім того, ордер №03-312к-2976, як витікає з його змісту, був дійсний до 31.01.2005р. і станом на момент звернення до суду вже припинив свою дію.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги прокурора та позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами підлягають задоволенню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, як не вбачається і підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2011 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписано 08.08.2011 року