Рішення № 17865804, 11.08.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.08.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

11 серпня 2011р. справа №14/79

За позовом: Публічного акціонерного товариства КБ «Надра»,

вул.Артема,15, м. Київ, 04053 (вул.Г.Полуботка,17, м. Чернігів, 14000)

До відповідача: Приватного підприємства «Ватра-Десна»,

вул.Шевченка,162Г, м. Чернігів

Предмет спору: про стягнення 33 404грн. 60коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1. головний юрисконсульт довіреність №1-11-8296 від 12.04.11р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору №53-11/ОО/2008-980 від 08.07.2008р., а саме: заборгованості по тілу кредиту в сумі 19761,72грн., заборгованості по нарахованим відсоткам за період з 08.07.08р. по 06.06.11р. в сумі 5 667,58грн., пеню за прострочення сплати кредиту за період з 06.12.10р. по 06.06.11р. в сумі 1548,55грн., пеню за прострочення сплати відсотків за період з 06.12.10. по 06.06.11р. в сумі 335,24грн., індекс інфляції за прострочення сплати тіла кредиту за період з 08.01.09р. по 30.04.11р. в сумі 5 687,63грн. та індекс інфляції за прострочення сплати відсотків за період з 01.09.09р. по 30.04.11р. в сумі 403,88грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

В судове засідання від позивача зявилася Чмир Наталія Петрівна, яка не була допущена до участі у розгляді справи, оскільки не подано документів, що підтверджують повноваження як представника позивача у відповідності до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення від 11.08.11р.. в якому зазначив, що у звязку з арифметичною помилкою у розрахунку заборгованості ПП «Ватра-Десна»за договором 53-11/ОО/2008-980 станом на 07.06.11р. загальна сума позову складає 33404,60грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого станом на 05.08.2011р. в реєстрі значиться Приватне підприємство «Ватра-Десна», ідентифікаційний код 30504726, місцезнаходження м.Чернігів, вул.Шевченка,162-г, статус відомостей про юридичну особу не підтверджено.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві, яка співпадає з адресою державної реєстрації, повернулися до суду з відміткою відділу поштового звязку про відсутність вказаного адресата.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресою вказаною в позовній заяві (м. Чернігів, вул.Шевченка,162г), яка відповідає адресі державної реєстрації.

Незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Явка представників сторін в судове засідання обовязковою судом не визнавалася. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію Серія А01 №794080 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ідентифікаційний код 20025456, місцезнаходження вул. Артема,15, м. Київ, зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.10.93р., дата заміни свідоцтва 04.02.11р., підстава заміни зміна найменування юридичної особи.

08.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є позивач згідно п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», державну реєстрацію якого проведено 04.02.11р., номер запису 10741050086002619, та відповідачем укладено кредитний договір №53-11/ОО/2008-980.

Згідно Розпорядження від 08.07.08р. у звязку з укладанням кредитного договору №53-11/ОО/2008-980 від 08.07.08р. з ПП «Ватра-Десна»встановлено ліміт овердрафту в сумі 32000,00грн. строком з 08.07.08р. по 06.01.09р.

Відповідно до п.1.1 договору банк (позивач по справі) надає позичальнику (відповідачу по справі) кредит шляхом відкриття ліміту овердрафту у розмірі 32000,00грн.

Згідно п.1.2.1-1.2.3 договору овердрафт відкривається за поточним рахунком позичальника №26008001841001 ВАТ КБ «Надра», МФО 353627, відкритим відповідно до договору про розрахунково-касове обслуговування №03/2005/1841/001 від 23.12.05р. між сторонами. Видача овердрафта здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку позичальника розрахункових документів позичальника на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту, який діє відповідний період згідно з умовами договору. Датою видачі сум овердрафту вважається день оплати з поточного рахунку позичальника розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок грошових коштів на такому рахунку.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем укладено договір №03/2005/1841/1 від 23.12.05р., відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок №26008001841001 у валюті українська гривня для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобовязується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах».

Статтею 1069 Цивільного кодексу України визначено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Овердрафт по своїй правовій природі є одним із різновидів кредитування.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав взяті на себе зобовязання, та здійснював овердрафтові кредитування понад залишку його коштів на поточному рахунку в межах ліміту овердрафту в сумі 32000,00 грн., шляхом здійснення платежів з поточного рахунку відповідача, що підтверджується банківськими виписками із поточного рахунку відповідача, які додані до матеріалів справи (а.с.40-111 т.2).

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Відповідно до п.1.3 договору ліміт овердрафту надається на строк з 08.07.08р. по 06.01.09р. включно. Погашення заборгованості за основною сумою овердрафту з боку позичальника відповідно до п.1.4 договору повинно відбуватися в останній строк дії Ліміту овердрафту.

В порушення умов кредитного договору №53-11/ОО/2008-980 від 08.07.2008 року, а також вимог чинного законодавства, позичальник не виконав взяті на себе зобовязання і кредит у строк до 06.01.09р. в повному обсязі не повернув, так станом на 08.01.09р. заборгованість по кредиту становила 28561,72грн., що підтверджується банківською випискою із поточного рахунку відповідача, яка додана до матеріалів справи (а.с.112 т.2).

Як свідчать матеріали справи, відповідач після спливу строку дії ліміту овердрафту по кредитному договору №53-11/ОО/2008-980 від 08.07.2008 року здійснив часткове його повернення на суму 8 800,00грн., а саме: 25.02.09р. 1 800,00грн., 27.02.09р. 800,00грн., 01.04.09р. - 800,00грн., 23.04.09р. - 900,00грн., 05.05.09р. 600,00грн., 08.05.09р. 1 000,00грн., 19.06.09р. 1 000,00грн., 30.06.09р. 1 300,00грн., 09.07.09р. 600,00грн., що підтверджується банківською випискою із поточного рахунку відповідача, яка додана до матеріалів справи (а.с.112-119, а.с.163-166 т.2).

У відповідності до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач на день розгляду справи не надав суду доказів повернення кредиту по кредитному договору №53-11/ОО/2008-980 від 08.07.2008 року в повному обсязі.

За таких обставин, заборгованість відповідача по кредиту становить 19 761,72грн.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача по поверненню кредиту на день розгляду справи становить 19 761,72грн. що підтверджується матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

У п.1.7.1 договору сторони встановили, що відсотки за користування овердрафтом нараховуються банком за ставкою у розмірі 22,0% річних (із розрахунку 360 днів на рік).

Відповідно до п.1.7.1-1.7.3 відсотки за фактичний строк користування овердрафтом нараховуються банком щоденно на фактичну суму (за результатами операційного дня) і за весь час користування овердрафтом. Для цілей нарахування відсотків день видачі і день погашення овердрафту рахуються як один день. Нараховані відсотки повинні сплачуватися позичальником щомісячно в останній банківський день розрахункового місяця протягом дії ліміту овердрафту. Незважаючи на положення п.1.7.2 договору, в останній день строку дії ліміту овердрафту позичальник зобовязаний повністю погасити всю заборгованість за овердрафтом, в тому числі і нараховані відсотки за користування овердрафтом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по нарахованим відсоткам за період з 08.07.08р. по 06.06.11р. в сумі 5 667,58грн.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача по відсотках за користування кредитом, суд доходить висновку, що позивачем при визначенні загальної суми нарахованих відсотків допущена арифметична помилка. Так, за період з 08.07.08р. по 06.06.11р. позивачем нараховані відповідачу відсотки за користування кредитом на загальну суму 14309,98грн., а не 14 310,04грн., як вказано в розрахунку.

Подані позивачем копії платіжних документів, меморіальних ордерів, виписок з банку по рахунку відповідача (а.с.4-29, 127-146, 148-162 т.2) свідчать про часткове виконання відповідачем зобовязання по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом у сумі 8642,46грн. таким чином заборгованість відповідача по відсоткам за користування кредитом становить 5667,52грн.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, відповідач відсотки за користування кредитом нараховані за період з 08.07.08р. по 31.01.10р. станом на 01.02.2010р. сплатив повністю. Відсотки за користування кредитом нараховані за період з 01.02.2010р. по 06.06.2011р. відповідач оплатив частково (останній платіж по сплаті відсотків відповідачем здійснений 10.03.2010р.), у звязку з чим заборгованість по відсотках становить 5 667грн. 52 коп.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заборгованість відповідача по нарахованим відсоткам за період з 01.02.2010р. по 06.06.2011р. становить 5 667,52грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті позову щодо стягнення відсотків за користування кредитом відмовити у звязку з допущеною арифметичною помилкою.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.5.1. договору встановили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобовязань, позичальник зобовязаний сплатити на користь банка пеню у розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочених виконанням зобовязань за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати кредиту за період з 06.12.10р. по 06.06.11р. в сумі 1 548,55грн., пеню за прострочення сплати відсотків за період з 06.12.10. по 06.06.11р. в сумі 335,24грн.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати кредиту, суд доходить висновку, що позивачем проведено нарахування пені за прострочку сплати відповідачем кредиту без урахування вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Так, відповідно до п.1.3. договору та вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення сплати кредиту припинилося 06.07.2009р. Згідно предявлених вимог про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, остання нарахована позивачем за період, коли вона не підлягала нарахуванню (06.12.10р. по 06.06.11р.)

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 1548,55грн. за прострочення сплати кредиту безпідставні і задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок пені за прострочення сплати відсотків за період з 06.12.10. по 06.06.11р., суд встановив, що позивачем також при розрахунку пені не враховані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. При визначенні суми заборгованості по відсоткам, на яку нараховується пеня, позивачем безпідставно проведено нарахування пені на суму заборгованості по нарахованим відсоткам за період з 01.02.10р. по 01.06.10р., оскільки станом на 06.12.10р. нарахування на таку заборгованість вже припинилося. Окрім того, позивачем також не враховано, що на заборгованість по відсоткам нарахованим за червень 2010р. у сумі 362,30грн., припиняється нарахування пені 01.01.11р., за липень 2010р. у сумі 374,38грн. припиняється нарахування пені 01.02.11р., за серпень 2010р. у сумі 374,38грн. припиняється нарахування пені 01.03.11р., за вересень 2010р. у сумі 362,30грн. припиняється нарахування пені 01.04.11р., за жовтень 2010р. у сумі 374,38грн. припиняється нарахування пені 01.05.11р., за листопад 2010р. у сумі 362,30грн. припиняється нарахування пені 01.06.11р.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за прострочку сплати відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню у сумі 248,39грн. за період з 01.07.10р. по 06.06.11р. В решті вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочку сплати відсотків за користування кредитом є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за прострочення сплати кредиту за період з 08.01.09р. по 30.04.11р. у сумі 5 687,63грн. та індекс інфляції за прострочення сплати відсотків за період з 01.09.09р. по 30.04.11р. в сумі 403,88грн.

Дослідивши наведені позивачем розрахунки інфляційних суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції за прострочення сплати кредиту за період з 08.01.09р. по 30.04.11р є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 5 687,63грн. Позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції за прострочення сплати відсотків за період з 01.09.09р. по 30.04.11р. підлягають частковому задоволенню в сумі 403,86грн. у звязку з допущеними арифметичними помилками.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 19 761,72грн., в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 5 667,52грн. за період з 01.02.10р. по 06.06.11р., в частині стягнення пені за прострочку сплати відсотків в сумі 248,39грн. за період з 01.07.10р. по 06.06.11р., в частині стягнення індексу інфляції за прострочення сплати кредиту в сумі 5 687,63грн. за період з 08.01.09р. по 30.04.11р, в частині стягнення індексу інфляції за прострочення сплати відсотків у сумі 403,86грн. за період з 01.09.09р. по 30.04.11р. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 317,69грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,45грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 1069 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ватра-Десна»(вул.Шевченка,162-г, м. Чернігів, ідентифікаційний код 30504726, р/р 26008001841001 у філії ПАТ КБ «Надра»МФО 353627) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(вул.Артема,15, м. Київ, ідентифікаційний код 20025456, р/р 29099800002002, МФО 353627) 19 761грн.72коп. заборгованості по кредиту, 5 667грн.52коп. заборгованості по відсоткам, 248грн. 39коп. пені за прострочення сплати відсотків, 5 687грн. 63коп. індекс інфляції за прострочення сплати кредиту, 403грн.86коп. індекс інфляції за прострочення сплати відсотків, 317грн.69коп. державного мита та 224грн.45коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 15.08.2011р.