Рішення № 17863842, 11.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2011 р. Справа № 12/104-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомвідкритого акціонерного товариства «Український головний

проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з

меліоративного і водогосподарського будівництва»

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Фонд будівельних ресурсів України»

про стягнення заборгованості у розмірі 37365,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність №1/190 від 22.03.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва»(далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд будівельних ресурсів України»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 37365,94 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на виконання робіт №208042 від 25.03.2008 року (далі договір), згідно з якими відповідач замовив позивачу виконання проектно-розвідувальних робіт по розробленню та виготовленню проектної документації, а саме пропозиції щодо створення системи проточних водойм на території площею 100 га біля с. Проців Бориспільського району Київської області ТЕР (далі роботи) та зобовязувався виконані роботи оплатити.

Проте, відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 28000,00 грн., 2164,05 грн. пені, три проценти річних у розмірі 1726,03 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 5475,56 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2011 року, справу призначено до розгляду 05.07.2011 року.

05 липня 2011 року представники позивача та відповідача у судове засідання не зявились, витребуваних ухвалою суду документи не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 02.08.2011 року.

30 червня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, вул. Леніна, 2, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

02 серпня 2011 року у судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, у звязку з тим, що у тексті позовної заяви була допущена технічна помилка, просив стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 5475,86 грн., позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 09.08.2011 року.

09 серпня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 11.08.2011 року.

11 серпня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

25 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд будівельних ресурсів України»(далі відповідач) був укладений договір на виконання робіт №208042 (далі договір), згідно з умовами якого відповідач замовив позивачу виконання проектно-розвідувальних робіт по розробленню та виготовленню проектної документації, а саме пропозиції щодо створення системи проточних водойм на території площею 100 га біля с. Проців Бориспільського району Київської області ТЕР (далі роботи) та зобовязувався виконані роботи оплатити.

03 вересня 2008 року сторони уклали додаткову угоду №1 (далі додаткова угода), згідно з п. 1 якої, загальна вартість робіт складала 84000,00 грн.

27 лютого 2009 року сторонами був підписаний акт приймання-передачі проектно-вишукувальних робіт, долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що проектна документація відповідала умовам договору, була оформлена належним чином та прийнята відповідачем, проте оплачена ним частково, а саме у розмірі 56000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, долученою до матеріалів справи.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 28000,00 грн., 2164,05 грн. пені, три проценти річних у розмірі 1726,03 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 5475,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх (ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України).

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним боргу перед позивачем, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 28000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 2164,05 грн. пені, три проценти річних у розмірі 1726,03 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 5475,86 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, виконавець приступає до виконання робіт після перерахування передплати, яка проводиться в два етапи:

І етап вартість робіт складає 10000,00 грн., крім того ПДВ (20%) 2000,00 грн., загальною вартістю 12000,00 грн. Оплата повинна бути здійснена до 20.04.2008 року.

ІІ етап додаткова вартість робіт складає 20000,00 грн., крім того ПДВ (20%) 4000,00 грн., загальною вартістю 24000,00 грн.

Решта суми 40000, 00 грн., крім того ПДВ (20%) 8000,00 грн., разом 48000,00 грн., перераховується виконавцеві на його рахунок з моменту виконання всіх робіт за договором, усунення зауважень та підписання акту виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 5.6 договору передбачено, що при неоплаті робіт згідно договору відповідач сплачує позивачу пеню за кожний прострочений день в розмірі 0,1% від суми затриманого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день затримки платежу.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 21.10.2010 року до 20.04.2011 року, суму боргу у розмірі 28000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 року №377), складає 2164,05 грн., які підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 01.04.2009 року до 20.04.2011 року складає 750 днів, тому три проценти річних від суми 28000,00 грн. становлять 1726,03 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.04.2009 року до 20.04.2011 року у 2009 році: у квітні 100,9% (УК №80 від 07.05.2009р.), травні 100,5% (УК №101 від10.06.2009р.), червні 101,1% (УК №120 віл 08.07.2009р.), липні 99,9% (УК №143 від 08.08.2009р.), серпні 99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні 100,8 (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні 100,9 (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.09р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.10р.); у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні-100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні-99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні 99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні 99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні 99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні 101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні 101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому 100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК №83 від 11.05.2011р.), квітні 101,3% (УК №83 від 11.05.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 28000,00 грн., складає 6526,85 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги, що позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 5475,86 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 317, ч. 1 ст. 324, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд будівельних ресурсів України»про стягнення заборгованості у розмірі 37365,94 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд будівельних ресурсів України»(Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, вул. Леніна, 2, код 34479683) на користь відкритого акціонерного товариства «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва»(м. Київ, вул. Урицкого, 45, код 01035101) основний борг у сумі 28000,00 грн. (двадцять всім тисяч грн. 00 коп.); 2164,05 грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири грн. 05 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 1726,03 грн. (одна тисяча сімсот двадцять шість грн. 03 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 5475,86 грн. (пять тисяч чотириста сімдесят пять грн. 86 коп.); 373,66 грн. (триста сімдесят три грн. 66 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 16.08.2011 року.