Рішення № 17862872, 17.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2011Справа №5002-16/3010-2011 За позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Військової частини А 1370 (98100, м. Феодосія, вул.. Г.Горбачова,5 ідентифікаційний код 08275305)

Про стягнення 85063,11 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.07.1998 р.

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність постійна від 15.02.2011 р.

Обставини справи: Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Військової частини А 1370, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 9 від 16.04.2010р. у розмірі 85063,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обовязків по повній та своєчасній оплаті товару, наданого позивачем за договором № 9 від 16.04.2010р., через що заборгованість Військової частини А 1370 перед Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 складає 85063,11 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

08.08.2011р. відповідач надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розглянути справи без участі представника. Також надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позову не заперечує.

У судовому засіданні 17.08.2011р. позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, а також письмово уточнив період утворення заборгованості.

Відповідач явку представника до судового засідання забезпечив, надав відзив на позовну заяву, в якій вказував, що через неналежну фінансову дисципліну з боку колишнього керівництва утворилась заборгованість, а тому просив вирішити питання по сумі боргу в межах позову.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

16.04.2010 р. між Військовою частиною А 1370 (Замовник) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Постачальник) був укладений договір № 9, згідно п. 1.1 якого Постачальник, за заявкою Замовника зобовязується передати у власність Замовника товар (м'ясо яловичина свіжа, м'ясо свинини свіжа, печінка), який Замовник зобовязується прийняти та сплатити відповідно до умов Договору.(а.с.7)

Кількість, асортимент, поставляє мого товару визначаться у специфікації (п.1.3. Договору)

Відповідно до п.2.3. Договору датою поставки є дата видачі товару Постачальником Замовнику, яка вказана у видатковій накладній.

Згідно з п.4.1. Договору ціна поставляємого товару визначена у специфікації дійсного договору у національній валюті.

Сума договору складає 250600,00 грн., у тому числі без урахування ПДВ(п.4.2. Договору)

Відповідно до п.4.3. Договору Замовник здійснює оплату товару протягом 30 днів з моменту фактичного отримання партії товару, на підставі виставлених рахунків.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був поставлений відповідачу товар на підставі накладних на загальну суму 365663,11 грн. (а.с.25-74)

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у вказаних вище накладних.

Сума товару, яка не сплачена відповідачем, з урахуванням часткових проплат, становить 85063,11 грн.

Також згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2011р. відповідач визнав суму боргу у розмірі 85063,11 грн. (а.с. 9)

Разом з тим, дослідивши період виникнення заборгованості суд встановив, що заборгованість за поставлений товар за період з 16.07.2010 р. по 30.10.2010 відбувалась в рамках дії договору, що підтверджується первісними бухгалтерськими документами накладними.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором №9 від 16.04.2010р. на суму 78321,11 грн. та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Сума у розмірі 9 742,00 грн. також підлягає стягнення з відповідача, але з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі був укладений усний правочин, що не суперечить положенням чинного законодавства України. Відповідно, у відповідача виник обовязок щодо оплати вартості отриманого товару за накладними за період з 01.01.2010 р. по 13.04.2010 р.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 85 063,11 грн. основного боргу за поставлений товар, а також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд також приймає до уваги що відповідач прийняв участь у звірці розрахунків та визнав факт поставки від позивача товару (а.с. 19).

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 1370 (98100, м. Феодосія, вул.. Г.Горбачова,5 ідентифікаційний код 08275305, р/р 35228001000496 банк УГК в АРК м. Сімферополь, р/р 35213005000496, банк УГК в АРК м. Сімферополь, МФО824026 ) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, банк ВАТ КБ «Надра» Кримське РУ м. Сімферополь, МФО НОМЕР_3 ) заборгованість за поставлений товар у розмірі 85063,11 грн., а також 850,63 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.