Постанова № 17858614, 04.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р. Справа № 5021/757/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І.,

при секретарі Новіковій Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2504 С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2011 року у справі №5021/757/2011

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 21 505,73 грн.,

встановила:

У березні 2011 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області (далі - позивач) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 19178,27 грн., пеню в розмірі 409,63 грн. та штраф у розмірі 1917,83 грн.

05.05.2011 р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди державного майна № 1392 від 12.10.2009 р., а саме: 26818,68 грн. основного боргу, 772,61 грн. пені та 2681,87 грн. штрафу за період з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12 травня 2011 року у справі № 5021/757/2011 (суддя Резніченко О.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю підстав для їх задоволення.

Позивач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2011 року у справі № 5021/757/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає про правомірність своїх позовних вимог по стягненню з відповідача вищезазначених сум.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача не надав.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників позивача та відповідача не була визнана обовязковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 12 жовтня 2009 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди державного майна № 1392, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 213,5 кв.м., розміщене на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, що перебуває на балансі державного підприємства «Турбота»(балансоутримувач). Майно передано в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів з підакцизною групою на площі 39,8 кв.м., непродовольчих товарів на площі 100,4 кв.м. та розміщення закусочної, що здійснює продаж товарів підакцизної групи на площі 73,3 кв.м.

На виконання пункту 2.1. договору між балансоутримувачем та орендарем складений акт приймання-передачі орендованого майна від 12.10.2009 р., який підписаний та скріплений печатками сторін (а. с. 13).

Відповідно до п. 12.1. договору його укладено строком на один рік, що діє з 12.10.2009 р. до 11.10.2010 р. включно.

5 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до договору оренди державного майна № 1392 від 12.10.2009 р., яким сторонами внесено зміни до п. 5.7. договору та п. 10.4. договору щодо умов продовження його дії, а саме у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

20.09.2010 р. згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України №284 припинено діяльність балансоутримувача за договором оренди державного майна № 1392 від 12.10.2009 р. ДП «Турбота»шляхом реорганізації через приєднання його до Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства та утворена комісія з припинення діяльності ДП «Турбота».

Після закінчення терміну дії договору 19.10.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 18-09-03316 щодо припинення договору оренди державного майна, в якому повідомив про припинення дії договору 11.10.2010 р. та встановив строк повернення відповідачем орендованого майна балансоутримувачу - не пізніше 22.10.2010 р. (а. с. 15). В матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем зазначеного листа (а. с. 16).

Відповідно до п. 10.11. договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

21.10.2010 р. відповідач направив на адресу Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства лист з проханням підписати акт приймання-передачі орендованого майна та підписаний зі свої сторони акт приймання-передачі.

Оскільки з боку балансоутримувача акт приймання-передачі не було підписано, позивач звернувся до суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо передачі об'єкта оренди за договором оренди державного майна № 1392 від 12.10.2009 р.

Господарським судом Сумської області за заявленим позовом 01.04.2011 р. порушено справу № 5021/746/2011, за результатами розгляду якої провадження у справі було припинено та балансоутримувачем 31.03.2011 р. підписаний акт приймання-передачі орендованого майна (копії ухвал суду від 01.04.2011 р. та від 28.04.2011 р. містяться в матеріалах справи).

При цьому, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача орендну плату за користування орендованим приміщенням за період з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р. в розмірі 26818,68 грн., а також пеню в розмірі 772,61 грн. та штраф в розмірі 2681,87 грн.

При дослідженні матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем вживалися всі залежні від нього заходи щодо своєчасного виконання свого зобов'язання по передачі майна балансоутримувачу та підписанню акта приймання-передачі, і саме з вини балансоутримувача акт приймання-передачі своєчасно не був підписаний.

В даному випадку суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України правових наслідків порушення зобов'язання та стягнення з відповідача сум, заявлених позивачем, внаслідок чого відмовив у задоволенні позовних вимог.

Однак з висновками господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди державного майна № 1392 від 12.10.2009 р. за період з 01.11.2010р. по 31.03.2011 р., колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 762 цього Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Розділом 3 договору оренди державного майна № 1392 від 12.10.2009 р. сторони передбачили розмір та порядок сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 5.3. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається із матеріалів справи, договір оренди припинив свою дію 11.10.2010 р.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або в стані, який було обумовлено договором.

Орендодавець листом від 19.10.2010 р. № 18-09-03316 надіслав на адресу орендаря претензію про припинення договору оренди, однак орендарем майно було повернуто 31.03.2011 р., про що свідчить акт приймання-передачі орендованого майна.

Пунктом 3.11. договору сторони передбачили, що у разі припинення договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги листа відповідача від 15 березня 2011 року (а. с. 38), в якому останній підтвердив факт використання орендованого приміщення для проведення своєї господарської діяльності в розмірі 73,3 кв. м. з 01.12.2010 р. - моменту закінчення дії договору оренди, та до його звільнення 02.02.2011 р.

При цьому, колегія суддів не вбачає в матеріалах справи доказів того, що відповідач не користувався орендованим приміщенням загальною площею 213,5 кв.м., а саме в тому розмірі, в якому було отримано в оренду. Таких доказів відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що після закінчення терміну дії договору ним було звільнено орендоване приміщення саме 02.02.2011 р., про що він зазначає в листі від 15.03.2011 р.

Однак господарський суд Сумської області не звернув уваги на зазначені обставини.

Як стверджує позивач, згідно договору оренди державного майна № 1392 від 12.10.2009 р. та надходжень орендної плати станом на 04.05.2011 р., відповідачем не сплачено орендну плату за користування майном у розмірі 26818,68 грн. за період користування майном з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що орендоване приміщення після припинення дії договору своєчасно не було звільнено відповідачем, що останнім не заперечується, а також те, що заборгованість відповідача в сумі 26818,68 грн. за договором № 1392 оренди державного майна від 12.10.2009 р. документально підтверджується, зокрема, розрахунком позивача, доданим до матеріалів справи, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 26818,68 грн. заборгованості з орендної плати за період користування майном з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р. (моменту підписання акту приймання-передачі орендованого майна від 31.03.2011 р. на підставі п. 3.11. договору), є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7. договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідачем порушено встановлені п. 3.6. договору оренди строки перерахування орендної плати - до 15 числа місяця, за який здійснюється платіж, у звязку з чим позивачем нараховано пеню за період з 07.12.2010 р. по 04.05.2011 р. в сумі 772,61 грн.

Відповідно до пункту 3.8. договору в разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача та існуючої заборгованості відповідача з орендної плати в сумі 26818,68 грн. орендар повинен сплатити штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, а саме 2681,87 грн.

Колегія суддів вважає, що нарахування позивачем пені в сумі 772,61 грн. та штрафу в сумі 2681,87 грн. за вищевказаним договором повністю відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, у звязку з чим колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарзі ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та приписах чинного законодавства, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі зясовані та не правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення не може вважатися обґрунтованим, у звязку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2011 року у справі № 5021/757/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код 21124686) 26818,68 грн. основного боргу, 772,61 грн. пені та 2681,87 грн. штрафу.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач УДК в м. Харкові, номер рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) державне мито в сумі 454,10 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Сіверін В.І.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови по справі підписаний 3 серпня 2011 року