Постанова № 17858556, 28.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р. Справа № 5023/1772/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Бородіна Л.І. , суддя Кравець Т.В.

при секретарі Буханової Т.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. Серія ВМО № 071783 від 05.11.2009 р.); ОСОБА_2 (дов. Серія ВМО № 616031 від 29.10.2009 р.); ОСОБА_3 (дов. Серія ВМХ № 640777 від 26.08.2010 р.);

відповідача ОСОБА_4 (дов. б/н від 16.05.2011 р.);

третя особа не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Харків (вх. № 2427Х/2-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.05.2011 р. у справі № 5023/1772/11 (суддя Рильова В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого обєднання “Днепро”, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача Акціонерне товариство науково-виробниче обєднання “Днепро”, м. Харків

про стягнення збитків;

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого обєднання “Днепро”, м. Харків

до 1) Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Харків

2) Акціонерне товариство науково-виробниче обєднання “Днепро”, м. Харків

про визнання недійсним договору та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2011 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ ВО "Днепро" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "З-4", загальною площею 5655,3 м2, що знаходяться за адресою : м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, передану в іпотеку відповідно до іпотечного договору № 650/1 від 20.06.2007 р., зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим № 2433, та з урахуванням додаткового договору № 1 від 03.02.2010 р., зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим № 377, що належить на праві власності ТОВ ВО "Днепро", в рахунок погашення заборгованості перед Банком за генеральною кредитною угодою № 650 від 20.06.2007 р., та кредитним договором № 010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007 р., яка складає 2687549,43 дол. США, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, на підставі оцінки, проведеної незалежним субєктом оціночної діяльності на виконання прохання Банка, яку буде надано Банком суду. Також позивач просив суд визначити у рішенні пріоритет позивача, як єдиного іпотекодержателя предмета іпотеки та судові витрати покласти на відповідача.

22.04.2011 р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 2687549,43 дол. США., а також судові витрати покласти на відповідача.

17.05.2011 р. від ТОВ ВО "Днепро" на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним іпотечного договору № 650/1 від 20.06.2007 р., укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ ВО "Днепро", посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 20.06.2007р., зареєстрованого в реєстрі за № 2433, а також додаткових договорів до нього:

- додатковий договір № 1 від 03.02.2010 р. до іпотечного договору № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений 20.06.2007 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 2433;

- додатковий договір № 2 від 24.06.2010 р. до іпотечного договору № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений 20.06.2007 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 2433;

- додатковий договір № 3 від 29.09.2010 р. до іпотечного договору № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений 20.06.2007 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 2433.

Також ТОВ ВО "Днепро" (позивач за зустрічним позовом) просив суд зобовязати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру, щодо обєкта - нежитлової будівлі літ. "3-4", загальною площею 5655,3 м2, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі іпотек 4030175 та зобовязати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зняти заборону на відчудження обєкту - нежитлової будівлі літ. "3-4", загальною площею 5655,3 м2, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82 , реєстраційний номер обтяження у єдиному реєстрі заборон 10792380 та 10792333.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2011 р. у справі № 5023/1772/11 (суддя Рильова В.В.) у задоволенні первісного позову було відмовлено повністю; у задоволенні заяви про забезпечення первісного позову відмовлено; зустрічні позовні вимоги задоволено у повному обсязі; визнано недійсним договір іпотеки, укладений між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ХОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ ВО “Дніпро” № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений 20.06.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 2433, а також додаткові договори до нього:

-додатковий договір № 1 від 03.02.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідченого 03.02.2010 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 377; - додатковий договір № 2 від 24.06.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідченого 24.06.2010 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 2108;

-додатковий договір №3 від 29.09.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідченого 29.09.2010 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстровано в реєстрі за № 3404. Зобов'язано ОСОБА_5, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру, щодо об'єкта - нежитлової будівлі літ. «3-4», загальною площею 5655,3 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі іпотек 4030175.

Зобов'язано ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, зняти заборону на відчуження об'єкту - нежитлової будівлі літ. «3-4», загальною площею 5655,3 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер обтяження у єдиному реєстрі заборон 10792380 та 10792333.

Стягнуто з ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ХОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” на користь ТОВ ВО “Днепро” 255,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення суду першої інстанції від 31.05.2011 р. мотивоване тим, що первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом суми збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з відсутністю в діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке б було підставою для цивільної відповідальності, а обраний позивачем (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») спосіб захисту не відповідає суті порушеного зобовязання за кредитними правовідносинами, а також тим, що зустрічні позовні вимоги ТОВ ВО “Днепро” щодо визнання недійсним договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р. та додаткових договорів до нього, є доведеними, оскільки даний договір суперечить чинному законодавству України та положенням статуту ТОВ ВО “Днепро”, адже оспорюваний договір іпотеки не передбачає ані прямо, ані опосередковано будь-яких правових механізмів перерозподілу економічної вигоди від отримання та використання АТ НВО “Днепро” кредитних коштів, отриманих від Банка, існування б яких дозволяло зробити висновок про наявність обґрунтованої економічної зацікавленості ТОВ ВО “Днепро” у даних угодах і відповідність дій по їх укладенню статутним цілям діяльності господарюючого субєкта.

Позивач за первісним позовом, ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ХОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення незаконне та необґрунтоване, адже суд першої інстанції, не дослідивши в повному обсязі матеріали справи, безпідставно не визнав в діях ТОВ ВО “Днепро” протиправної поведінки та, як наслідок, дійшов висновку про відсутність складу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, а також тим, що висновок суду першої інстанції про те, що спірний договір не відповідає положенням Статуту товариства є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки п. 2.1 Статуту товариства у новій редакції від 05.03.2007 р. прямо передбачено, що товариство може здійснювати діяльність, яка не є прибутковою.

Відповідач за первісним позовом у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, у звязку з безпідставністю та необґрунтованістю останньої.

Третя особа за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання 21.07.2011 р. не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце і час проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення № 011157/1 від 30.06.2011 р.

Присутні у судовому засіданні представники позивача й відповідача не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи, оскільки, на їх думку, розгляд справи можливий за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, враховуючи, що неприбуття представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи згоду представників позивача й відповідача, визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представника третьої особи за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2007 р. між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” (правонаступником якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” за всіма правами та обовязками) та АТ НВО “Днепро” було укладено Генеральну кредитну угоду № 650.

На виконання умов зазначеної Угоди між Банком та АТ НВО “Днепро” було укладено Кредитний договір № 010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007 р., відповідно до якого Банк відкрив позичальнику - АТ НВО “Днепро” невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 3009,000,00 доларів США строком до 20.06.2012 р. зі сплатою 10,75 % річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання кредитних зобовязань 20.06.2007 р. між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ХОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ ВО “Дніпро” було укладено договір іпотеки № 650/1, відповідно до якого ТОВ ВО “Дніпро” виступив майновим поручителем АТ НВО “Дніпро” та передав Банку в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. “З-4” загальною площею 5063,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, та належить іпотекодавцю на праві власності.

У звязку із реконструкцією предмета іпотеки, 03.02.2010 р. між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ХОД “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ ВО “Днепро” було укладено Додатковий договір № 1 до іпотечного договору № 650/1, посвідченого 20.06.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (зареєстровано за № 2433), згідно якого було збільшено розмір предмета іпотеки до 5655,3 м2.

24.06.2010 р. між сторонами було укладено Додатковий договір № 2 до іпотечного договору № 650/1, посвідченого 20.06.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (зареєстровано за № 2433), згідно якого змінено розмір кредиту до 2519194,39 доларів США.

Також, 29.09. 2010 р. між сторонами було укладено Додатковий договір № 3 до іпотечного договору № 650/1, посвідченого 20.06.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (зареєстровано за № 2433), згідно якого змінено розмір кредиту на суму 2578883,71 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за первісним позовом було виконано в повному обсязі взяті на себе зобовязання за кредитним договором № 010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007 р.

Проте третя особа, АТ НВО “Днепро”, свої зобовязання за вказаним кредитним договором № 010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007 р. по погашенню заборгованості у визначені договором строки не виконав, у звязку з чим у АТ НВО “Днепро” виникла заборгованість перед позивачем станом на 07.02.2011 р., що становить 2687549,43 доларів США (тобто 21354461,51 грн. в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р.), з яких сума заборгованості за кредитом складає 2618552,02 доларів США (20806228,79 грн. в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р.); сума заборгованості за відсотками - 52840,71 доларів США (419856,43 грн. в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р.); пеня - 140,48 доларів США, (1116,22 грн. в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р.).

У зв'язку з невиконанням АТ НВО “Днепро” своїх зобов'язань за вказаним договором, 01.11.2010 р. йому позивачем було направлено претензію вих. № 08-04-14/628 про погашення заборгованості за кредитним договором, яку АТ НВО “Днепро” залишив без відповіді та без виконання.

В матеріалах справи відсутні на час розгляду справи докази, які б спростовували існування заборгованості позичальника за кредитним договором.

В п.1.1. договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р. сторонами було передбачено, що іпотекодержатель має право, у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за Кредитним договором, отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. З того ж Закону встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Уразі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ст. 12 Закону України "Про іпотеку").

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”).

Заявник апеляційної скарги, обґрунтовуючи свої вимоги щодо відшкодування збитків, посилається на неправомірні дії ТОВ ВО “Днепро” щодо відчуження нерухомого майна, яке було передано Банку в іпотеку для забезпечення виконання зобовязань АТ НВО “Днепро”, та яке було продане ТОВ ВО “Днепро” без дозволу Банка, в результаті чого останньому завдано збитки.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі № 2-6484/2010 за позовом ТОВ ВО “Днепро” до приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 було зобовязано виключити з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна заборону щодо відчуження нерухомого майна, зареєстрованого 28.07.2006 р. відносно нежитлової будівлі літ “З-4” загальною площею 5063,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, за іпотечним договором від 28.07.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстровий № 2842; зобовязано виключити з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна заборону щодо відчуження нерухомого майна, зареєстрованого 20.06.2007 р. відносно нежитлової будівлі літ “З-4” загальною площею 5063,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, за договором іпотеки від 28.07.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстровий № 2433; зобовязано виключити з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна заборону щодо відчуження нерухомого майна, зареєстрованого 03.02.2010 р. відносно нежитлової будівлі літ “З-4” загальною площею 5655,3 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, за додатковим договором до іпотечного договору від 03.02.2010 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстровий № 2842 та зареєстрованому 16.11.2010 р.

На підставі даного рішення нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 було внесено запис про виключення заборони щодо відчуження предмета іпотеки.

Таким чином, на підставі вищезазначеного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2010 р. ТОВ ВО “Днепро” мав правові підстави на продаж предмета іпотеки, в тому числі без згоди Банка.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, при цьому підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Згідно ст. 16 того ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб”єкту або суб”єктом господарювання.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний звязок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Матеріали справи свідчать про те, що при здійсненні продажу предмету іпотеки ТОВ ВО “Днепро” діяло правомірно, на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2010 р., згідно з яким було скасовано заборону на відчуження обєкту нерухомості, а отже були відсутні будь-які перепони щодо його реалізації. Судом встановлено, що в діях ТОВ ВО “Днепро” протиправна поведінка була відсутня, оскільки продаж предмета іпотеки був здійснений на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2010 р., яке на той час вступило в законну силу та було обовязковим до виконання на всій території України згідно ст. 129 Конституції України.

Вищевказане рішення було скасовано ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.05.2011 р., тобто після продажу нежитлових приміщень, переданих в іпотеку (договір купівлі-продажу від 14.12.2010 р.).

У звязку з відсутністю протиправної поведінки відповідача за первісним позовом, суд вважає, що є відсутнім є і такий елемент складу цивільно-правової відповідальності при визначенні завдання шкоди, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданням збитків.

Згідно ст. 614 ЦКУкраїни особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки дії ТОВ ВО “Днепро” при продажу нерухомого майна відповідали чинному законодавству України, то зазначене виключає наявність його вини.

Крім того, обраний позивачем (ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”) спосіб захисту не відповідає суті порушеного зобовязання за кредитними правовідносинами.

Так, відповідно до п. 7.4. кредитного договору та ст. 1052 ЦКУкраїни кредитор має право стягнути суму заборгованості з боржника, а згідно ст. 12 Закону України “Про іпотеку” - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 3.1.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця вжиття заходів , необхідних для збереження предмета іпотеки та його належної експлуатації, а у випадку втрати (знищення, загибелі) чи пошкодження предмета іпотеки або виникнення загрози втрати чи пошкодження - вимагати заміни його іншим рівноцінним майном, на вартість та кількість не меншим від того, що було втрачено чи пошкоджено.

На підставі вказаного суд дійшов обґрунтованого висновку, що первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом суми збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з відсутністю в діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке б було підставою для цивільної відповідальності.

Крім того, згідно ст. 23 Закону України “Про іпотеку”, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

А тому позивач по первісному позову не позбавлений права звернутись до набувача відповідного нерухомого майна з позовом.

Стосовно зустрічних позовних вимог про визнання недійсним Договір іпотеки колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Договір іпотеки суперечить чинному законодавству України та положенням статуту ТОВ ВО “Днепро”, а тому може бути визнаний недійсним відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком і вважає його незаконним та таким, що порушує права та законні інтереси іпотекодержателя, на підставі нижчезазначеного.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 2.1. Статуту ТОВ ВО “Днепро” (в новій редакції) прямо передбачено, що “Товариство може також здійснювати діяльність, яка не є прибутковою, зокрема благодійну, спонсорську, меценатську та іншу діяльність, що є корисною для учасників, товариства або суспільства”.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що спірний договір не відповідає положенням статуту Товариства, є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, про що зазначено у Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 р. у справі № 19/87-10.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про господарські товариства”, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ст. 4 того ж закону, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, на підставі якого вони створюються та діють.

Статути як ТОВ ВО “Днепро” так і АТ НВО “Днепро” на час укладання кредитного договору та договору іпотеки містили інформацію про однаковий склад їх учасників.

Так, в п. 1 Статуту АТ НВО “Днепро” (нова редакція) від 08.02.2007 р. зазначено, що засновниками товариства є громадяни ОСОБА_6 - 2 % акцій, ОСОБА_7 - 68 % акцій, ОСОБА_8 - 30 % акцій.

Згідно п. 4 ТОВ ВО “Днепро” (нова редакція) від 05.03.2007 р. засновниками товариства є громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8

До того ж, відповідно до інформації, зазначеної в Анкеті на отримання кредиту в графі “Пов'язані підприємства” позичальник АТ НВО “Днепро” зазначив, що підприємство ТОВ ВО “Днепро” має спільних з позичальником (АТ НВО “Днепро”) власників.

Вищезазначене (а саме: однаковий склад учасників товариств) свідчить про спільні дії, спрямовані на отримання АТ НВО “Днепро” кредиту для поповнення обігових коштів підприємства з метою подальшого отримання прибутку АТ НВО “Днепро”, що мало привести до одержання прибутку власниками АТ НВО “Днепро” - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, через отримання дивідендів (росту вартості компанії АТ НВО “Днепро”) від підприємницької діяльності АТ НВО “Днепро”, оскільки 100 % статутного капіталу ТОВ ВО “Днепро”, на момент укладання оспорюванного договору іпотеки, володіли громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8

А отже, ТОВ ВО “Днепро”, укладаючи договір іпотеки в забезпечення зобов'язань АТ НВО “Днепро” перед АТ "Райффайзен Банк Аваль", діяло з метою отримання прибутку для 100 % своїх власників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через отримання ними дивідендів (росту вартості компанії АТ НВО “Днепро”) від збільшення прибутку (росту долі ринку) АТ НВО “Днепро” після поповнення його обігових коштів кредитом виданим АТ "Райффайзен Банк Аваль". Тобто, інтерес ТОВ ВО “Днепро” був тотожним інтересу 100 % його власників, які були спільними з АТ НВО “Днепро”, і метою укладання ТОВ ВО “Днепро” іпотечного договору було саме отримання прибутку.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом є помилковим, що є підставою скасування оскаржуваного рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України позивач зобовязаний викласти в позовній заяві обставини, на які ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Позивачем за зустрічним позовом не було доведено наявність правових підстав для визнання недійсними іпотечного договору, а отже судом першої інстанції було незаконно задоволено зустрічні позовні вимоги.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 31.05.2011 р. у справі № 5023/1772/11 в частині задоволення зустрічного позову було прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому в цій частині вказане рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача має бути задоволеною частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Харків, задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 31.05.2011 р. у справі № 5023/1772/11 в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ХОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ ВО “Дніпро” № 650/1 від 20.06 2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 20.06.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2433, а також додаткові договори до нього: додатковий договір № 1 від 03.02.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 03.02.2010 р., зареєстровано в реєстрі за № 377; додатковий договір № 2 від 24.06.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 24.06.2010 р., зареєстрований в реєстрі за № 2108; додатковий договір № 3 від 29.09.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 29.09.2010 р. зареєстровано в реєстрі за № 3404, та в частині зобов'язання ОСОБА_5, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру, щодо об'єкта - нежитлової будівлі літ. «3-4», загальною площею 5655,3 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі іпотек 4030175, в частині зобов'язання ОСОБА_5, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, зняти заборону на відчуження об'єкту - нежитлової будівлі літ. «3-4», загальною площею 5655,3 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер обтяження у єдиному реєстрі заборон 10792380 та 10792333, скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого обєднання “Днепро” (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 30511068, П/р 26006001309515 в ХОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 350750) на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі ХОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 23321095, рах. № 3522659 в ХОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 350589) 127,50 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Кравець Т.В.

Повний текст підписаний 26.07.2011 р.